ФАО забезпечила дві державні лабораторії обладнанням для виявлення інфекційних хвороб у тварин

В Україні станом на 1 січня 2022 року зареєстровано 48,86 тис. фермерських господарств, порівняно із 47,8 тис. господарств за аналогічний період 2021-го року.

Зауважимо, що протягом року в Україні з’явилось 1065 нових фермерських господарств.

Так, у липні-грудні 2021 року вікдрито 579 фермерських господарств, а у грудні 2021 року — 103.

Додамо, що тенденція до зростання кількості ферм в Україні триває з 2016 року, станом на 1 січня зареєстровано: у 2014 році — 49,1 тис. фермерських господарств; у 2015 році — 47,3 тис. фермерських господарств; у 2016 році — 43,7 тис. фермерських господарств; у 2017 році — 44,4 тис. фермерських господарств; у 2018 році — 45 тис. фермерських господарств; у 2019 році — 45,6 тис. фермерських господарств; у 2020 році — 46,9 тис. фермерських господарств.

Крім того, в Україні частка фермерів-чоловіків становить 78,9%, а фермерок — 21,1%.

аgravery.com

Сьогодні значного зменшення виробництва молока та молочної продукції в Україні не відбувається. За результатами січня-жовтня 2017 року ці обсяги становили майже 9 млн тонн. Таким чином, за результатами року Мінагрополітики очікує виробництво молока на рівні 10387 тис. тонн. У 2018 році можливе незначне зниження виробництва молока до 10100 тис. тонн при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

«За результатами січня-жовтня 2017 року, виробництво молока зменшилось на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року: господарствами населення зменшилось на 1,7%, а сільгосппідприємствами напроти було збільшено на 1,8%. Приємно відмітити, що помітно збільшилась частка молока екстра ґатунку, до 15% або 318 тис. тонн, отриманого від сільськогосподарських підприємств», — наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками для подальшої переробки в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5%, а в господарствах населення — 29,6%.

«Експорт українських молокопродуктів до інших країн за цій період становив 112,3 тис тонн. Наприклад, ми значно збільшили експорт масла — в 3,5 рази, до $69 млн», — відмітила Ольга Трофімцева. Вона розповіла, що, окрім масла, українські компанії активно експортували в поточному році сири та молочні сироватки. «Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. На сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші. «Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Довідково: Виробництво основних видів української молочної продукції у січні-жовтні 2017 року, за даними Держстат: молоко оброблене рідке — 711 тис. тонн, масло вершкове — 84,2 тис. тонн, сир свіжий неферментований та кисломолочний — 50,2 тис тонн, сир жирний — 91,1 тис тонн, йогурт, ферментовані чи сквашені вершки та молоко — 310 тис. тонн, спреди та суміші жирові — 17 тис тонн, продукти молоковмісні — 708,2 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

Використання ряду пребіотиків на основі хітозану, сухої сироватки, їх суміші, а також інуліну в раціонах бройлерів на основі пшениці не приносить ніякої користі в плані показників годування, відзначається в дослідженні групи вчених з Іспанії.

Більш того, в процесі додавання зазначених компонентів в комбікорм для птиці було зареєстровано навіть деяке зниження середньодобових приростів в порівнянні зі стандартним значенням, що легко пояснюється, оскільки в цілому птах було схильна споживати менше комбікорму після того, як він був доповнений пребіотиками.

В рамках роботи було проаналізовано показники вирощування бройлерів, як на ранніх етапах життя, так і на більш пізніх, і практично у всіх вікових групах результати були однаковими. До слова, ці результати, за словами дослідників, були вельми несподіваними, оскільки ряд попередніх робіт на аналогічну тему продемонстрував явну користь від використання пребіотиків в комбікормах для птиці.

Передбачається, що проблема полягає в тому, що згодовувався раціон на основі пшениці, в той час як в попередніх роботах досліджувалася ефективність пребіотиків в раціонах на основі ячменю. У той же час вченим тільки належить перевірити цю тезу на практиці.

За матеріалами Feed Navigator

Дотації на утримання молодняка ВРХ в Херсонській області додатково отримали 3 тисячі українців, додалося 6690 голів ВРХ, на які нараховані дотації.

Про це йдеться в повідомленні Департаменту розвитку агропромислового компплекса Херсонської облдержадміністрації.

Так, за підсумками 8 місяців 2019 року:

— 8155 фізичних осіб — жителів області скористалися цією бюджетною дотацією (за перші 4 місяці 2019 р. дотації отримало 5054 фізосіб);

— дотації нараховано на 17 690 голів худоби (за перші 4 місяці — кошти виплачено на 11 тис. голів);

— загальна сума нарахованої дотації склала 21,2 млн грн (виплачена дотація за перші 4 місяці — 16 млн грн).

«Для порівняння — за весь минулий рік 4830 жителів Херсонської області отримали дотації на суму 14,8 млн грн», — йдеться в повідомленні.

Для довідки: програма передбачає надання дотації фізичним особам, які містять ідентифікований і зареєстрований молодняк ВРХ (який народився в господарствах або придбаний шляхом переміщення) до 2500 гривень (в залежності від віку молодняку) на кожну голову ВРХ до 13 місячного віку.

У проекті держбюджету на 2020 р. такі дотації не передбачені.

milkua.info