Експорт м'яса птиці в I кварталі скоротився на 15,3%

08-квіт-2021

Протягом січня-березня 2021 року Україна експортувала 89,2 тис. тонн м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що на 15,3% менше, ніж порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт в i кварталі цього року склав $ 117,7 млн. Це на 14,8% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Головними покупцями українського м'яса і їстівних субпродуктів птиці в січні-березні 2021 року було Саудівська Аравія ($ 42 млн), Нідерланди ($ 12,3 млн) і ОАЕ ($ 11,5 млн).

 ptichki.net

Більше новин
Білорусь посилить обмеження для ввезення свинини з України, Польщі та Латвії
20-жовт-2017

Білорусь прийме додаткові заходи для обмеження ввезення свинини з регіонів України, Польщі та Латвії, де були зареєстровані нові випадки захворювання на африканську чуму свиней.

Як повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгосппроду Білорусі, вони розробляють додаткові заходи щодо недопущення ввезення на територію Білорусі з цих регіонів живих свиней, свинини і продуктів її переробки, шкіряної, рогокопитного і кишкової сировини, щетини, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин та іншої продукції.

У департаменті Мінсільгосппроду інформують про необхідність вжити додаткових заходів контролю щодо забезпечення біологічного захисту великих свинарських комплексів, свинарських ферм і господарств усіх форм власності.

PigUA.info за матеріалами agriculture.by

Детальніше
Ціни на корми продовжують зростати
21-лют-2017

У 2016-17 маркетинговому році фуражна пшениця подорожчала порівняно з минулим роком на 12,2%, фуражний ячмінь — на 4,5%, а фуражна кукурудза на 6,7 %.

Про це повідомили в аграрній компанії «Фенікс Агро».

Як зазначає аналітик «Фенікс Агро» Валерія Пекін, зростання цін на корма почалося з 2014 року: оскільки ціни на корма прив’язані до курсу долара, девальваційні процеси відобразилися на ціні. У 2014 року ціни були стабільними, лише з кінця 2015 року почалося незначне зростання ціни.

«Це заважало розвитку тваринницького комплексу України, який почав інтегрувати девальваційні процеси національної валюти лише в кінці 2015 року», — уточнює Валерія Пекін.

http://pigua.info/

Детальніше
Українські молочнотоварні ферми взяли курс на укрупнення
22-жовт-2018

Наскільки рентабельне виробництво молока у країні? У який бік рухається галузь? Чи варто очікувати зростання цін на молоко? Про це та багато іншого розповіли віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк та аналітик Асоціації Яна Музиченко.

Як молочна галузь змінилась за останні 5 років?

Ганна Лавренюк: Українське молочне скотарство здійснило стрімкий стрибок у своєму розвитку, і особливо це помітно по змінах, що відбулися впродовж останніх п’яти років.

Молочнотоварні ферми взяли курс на інтенсифікацію та укрупнення, модернізацію та впровадження провідних світових підходів до технологій та управління молочним скотарством. Молочний напрям господарства почали трактувати як окремий бізнес, а не як придаток рослинництва чи, як самі фермери його називають, соціальний проект для підтримки лояльності пайовиків.

Кількість корів в Україні з року в рік почала скорочуватися, стало менше промислових господарств. Проте ті, що лишилися, почали збільшуватися та нарощувати продуктивність. Причому це загальносвітовий тренд.

У США, що є визнаним лідером світового молочного ринку, ще у 2013-му при будівництві сучасних молочнотоварних комплексів орієнтувалися на поголів'я не менше 1000 дійних корів. А вже сьогодні, щоб отримати банківський кредит для будівництва, ферма повинна бути розрахована мінімум на 4000 корів дійного стада. Це та кількість, яка, за оцінками ризиків, має стійку фінансову спроможність долати низький рівень цін на молоко-сировину. За оцінками DFA (Dairy Farmers of America — найбільшого у США молочного кооперативу, до складу якого входить 8000 учасників, що разом виробляють понад 28 млн т молока-сировини на рік, або 30% всього молока у США, володіють 42 молокозаводами та є четвертим найбільшим переробником молока у світі), через 10 років 50% молочних ферм, що утримують менше 100 корів дійного стада, зникнуть назавжди.

Що собою являє бізнес із виробництва молока в Україні?

Ганна Лавренюк: У 2013 році в Україні налічувалася 3201 молочнотоварна ферма, а за підсумками 2017-го — 1946. Молочний напрям згорнули переважно малі ферми (до 50 голів). У загальній структурі бізнесу їх частка скоротилася з 40,4% до 27%. Частка ферм з поголів'ям 50−100 голів зросла на 4% — до 16%. Одночасно значно зросла частка середніх (100−500 голів) та великих (більше 500 голів) ферм. Перші займають 45,4% (у 2011-му — 38,6%), а другі — 11% (проти 8,9% у 2011-му). При цьому саме середні та великі господарства забезпечують основний вал виробництва промислового молока: за підсумками 2017-го — 92,1%.

За останні п’ять років завдяки застосуванню високопродуктивної генетики, впровадженню сучасних технологічних та управлінських рішень значно зросли виробничі показники підприємств. Продуктивність господарств Асоціації виробників молока (АВМ) зросла майже на 30%. За підсумками 2017-го року середньорічний надій на фуражну корову сягнув понад 8200 кг, хоча по Україні цей показник становить 6012 кг. А від початку існування АВМ він збільшився на 82%. Є низка господарств, що вже перетнули позначку в 11 000 кг. Причому росте не лише вал молока, але і його якість. Ще у 2009-му у структурі промислового молока, зданого на переробку, взагалі не виділяли молоко екстра-ґатунку. За підсумками 2017-го частка «екстра» в структурі сировини, отриманої на переробку, досягла 20%. 50% із цього обсягу забезпечують 140 господарств — учасників АВМ.

Сьогодні в Україні працює чотири молочні ферми із роботизованим доїнням, ще на двох встановлені доїльні зали типу «карусель» на 80 місць (таких до десятка по всій Європі). АВМ тісно співпрацює з кращими експертами молочного скотарства з Ізраїлю, США, Канади, провідних молочних країн Європи. Ці визнані у своїй царині фахівці теж відзначають, що українські молочнотоварні господарства впевнено наздоганяють кращі світові ферми та з кожним роком зростає кількість таких, які не поступаються їм а ні за показниками продуктивності, а ні за ефективністю управління.

Наскільки рентабельне виробництво молока в країні?

Ганна Лавренюк: З роками розрив у ефективності старих немодернізованих ферм та сучасних молочних комплексів поглиблюється. Причому близько 50% молочних господарств України тільки почали йти шляхом реконструкції та будівництва.

Експерти FAO з 2012 року розраховують для України так званий молочний індекс (УМІ), що вказує на рентабельність ведення молочного скотарства. На початку вересня у FAO констатували, що сім місяців із восьми у 2018-му УМІ падає. У серпні поточного року УМІ був вже на 19,6% нижчим, ніж у відповідному місяці 2017-го. Гіршою ситуація була тільки у кризових для молочної галузі України 2015−2016 роках.

Однак за цей непростий період кращі господарства досягли рентабельності на рівні 20−30%. Та це не той прибуток, який вони покладуть собі до кишені. Тут варто дещо деталізувати економіку «вхідного квитка» у молочне скотарство та очікуваного періоду повернення інвестицій.

При будівництві сучасної молочнотоварної ферми із безприв’язним утриманням, доїльним залом та холодним типом утримання витрати на одне стійло-місце (бетонні та металеві конструкції, інфраструктуру, потужності для зберігання кормів) становитимуть мінімум 6000 євро/корова. Комплектація стада високопродуктивними тваринами — орієнтовно 2000 євро/нетель. Будівництво молочного блоку із доїльним залом — знову 2000 євро/корова. За підсумками бенчмаркінгу господарств — учасників АВМ за 2017 рік, зокрема аналізу точки беззбитковості, оптимальний розмір дійного стада для стійкої економічної моделі підприємства — від 600 корів із середнім надоєм 25,6 кг. Отже, базові витрати на будівництво такої ферми сягають 6 000 000 євро. Додайте сюди ще мінімум 500 000 євро витрат на мінімально необхідну техніку («зелена лінія» для заготівлі грубих кормів, кормозмішувач). І це далеко не всі витрати. При цьому повернення інвестицій варто очікувати не раніше ніж через 7−10 років. Ферми, які почали реконструкцію ще у 2009-му, коли була створена АВМ, досі не можуть назвати себе прибутковими і продовжують інвестувати зароблені у молочному скотарстві та рослинництві кошти.

Якою має бути молочна ферма, аби давати прибуток? Чи існує ідеальна модель?

Ганна Лавренюк: За оцінками експертів КЦ АВМ, у найближчі 10 років тенденції до укрупнення будуть виразними також в Україні, тому стійкою економічною моделлю для країни стане ферма з дійним стадом від 1200 корів. Зважаючи на значну територію України та відмінність кліматичних умов у різних регіонах, кращий вибір технологій мікроклімату, гноєвидалення тощо для кожної кліматичної зони буде свій. Однак у будь-якому випадку це безприв’язне утримання, безконтактне доїння в доїльних залах, максимальна автоматизація процесів та комп’ютеризація обліку й управління стадом.

Як у країні змінилися обсяги виробництва молока за останні роки?

Яна Музиченко: За останні п’ять років загальне виробництво молока в Україні скоротилося на 8,1% — до 10 200 000 т. Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах виробництво за аналізований період зросло на 8% — до 2 700 000 т, а в господарствах населення скоротилося на 13% — до 7 500 000 т.

Низькі ціни на селянське молоко та старіння сільського населення призвели до скорочення поголів'я та, відповідно, й виробництва молока. Що стосується промислових господарств, то після кризи 2014−2015 років з ринку пішла велика кількість неприбуткових підприємств. Залишилися найсильніші, які працюють над продуктивністю поголів'я. Це відображається на загальному валі виробництва.

Який відсоток від загального обсягу виробництва молока переробляється та реалізується всередині країни? Як змінився цей показник за останні роки?

Яна Музиченко: За підсумками 2017 року було перероблено 4 300 000 т, що на 4% менше, ніж у 2013-му. На внутрішньому ринку залишається трохи більше 3 000 000 т промислового молока та близько 5 000 000 т молока, що виробляються в господарствах населення і продаються через ринки або залишається на власні потреби домогосподарств.

Із них експортували близько 1 000 000 т, що на 7,3% менше, ніж у 2013 році.

Закінчується сезон «великого молока». Чого у зв’язку з цим варто чекати споживачам? До чого готуються виробники?

Ганна Лавренюк: Закінчення сезону «великого молока» завжди говорить про зростання ціни на нього. До кінця року варто очікувати зростання цін на молоко екстра-ґатунку (на партію від 10 т) до 10,4−10,6 грн/кг. Це в свою чергу відобразиться на вартості готового продукту. У поєднанні з девальвацією гривні це може вилитися у 10% зростання ціни на молочні продукти на полиці.

Традиційно у холодну пору року споживання молочних продуктів росте, хоча в Україні це й період великих комунальних платежів, що може скорегувати зростаючий тренд показників споживання. Експорт може скоротитися через той же сезонний фактор.

landlord

Детальніше
На компенсації за земельну іпотеку держава виділить 500 млн грн
12-лист-2020

Держава планує закласти на компенсацію відсотків по земельній іпотеці до 500 млн грн.

Про це в ході онлайн медіа бранча «Інсайт земельної реформи. Які питання на порядку денному?» розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.

«На першому етапі впровадження ринку землі з 1 липня 2021 року його учасниками будуть виключно фізичні особи. Відповідно, вони зможуть продавати землю і брати кредити на її купівлю — тобто користуватися земельною іпотекою», — зазначає Висоцький.

Додає, що у міністерства є напрацьована модель, яка передбачає компенсувати відсотки при покупці землі виключно в обсязі до 20 га.

«Ми підтримуємо сімейні фермерські господарства, а згідно із законодавством, їх площа повинна не перевищувати саме 20 га. Відповідно за такими кредитами буде закладена компенсація кредитної ставки», — пояснює Висоцький.

При цьому він нагадав, що загальне обмеження з придбання землі становить 100 га в одні руки.

«Ми хочемо взяти на озброєння досвід „теплих кредитів“, де користувач платить 3%, а решту компенсує держава», — додав заступник міністра.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок