Адаптація сільського господарства до змін клімату гарантуватиме глобальну продовольчу безпеку

У Херсонській області зареєстровано перший випадок африканської чуми свиней (АЧС) дикої фауни. Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в області, передає УНН.

Захворювання було зафіксоване у дикого кабана на території мисливських угідь Князе-Григорівської сільської ради Великолепетиського району.

Діагноз АЧС підтверджено лабораторними дослідженнями.

"В осередках захворювання вживаються заходи із локалізації та недопущення поширення збудника АЧС", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, з початку року в Україні зафіксовано вже близько 140 випадків АЧС. Загалом за останні три роки вірус не оминув жодну з областей.

Джерело: УНН

Незважаючи на те, що користь коштів, альтернативних кормових антибіотиків в тваринництві в цілому не піддається сумніву, сьогодні залишається досить багато невирішених питань і білих плям щодо того, які кошти і в випадках з якими тваринами можна вважати більш ефективними, відзначається в звіті аналітичного департаменту Pew Charitable Trusts.

На думку вчених, багато досліджень одних і тих же препаратів у різних умовах і на різних видах тварин або навіть різних породах і кросах одних і тих же тварин і птиці часом призводять до різних даних. У цій ситуації додаткові дослідження потрібні для того, щоб зрозуміти, наскільки пропоновані сьогодні на ринку варіанти дійсно ефективні.

Feed Navigator

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

Підвищення фітосанітарної безпеки українського зерна є необхідною умовою нарощування його експорту. Даний факт підкреслила голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька, повідомила прес-служба відомства.

"Україна є світовим лідером з експорту зерна і гарантом продовольчої безпеки в світі. Наше зерно експортується в більш ніж 130 країн. Водночас актуальним питанням залишається отримання нотифікацій від країн-партнерів, для зменшення кількості яких необхідне підвищення культури землеробства, вжиття превентивних заходів та підвищення фітосанітарної безпеки країни", - сказала В.Магалецька.

При цьому вона уточнила, що в 2020 р. було отримано 306 таких нотифікацій, по кожній з якої «проводяться розслідування і вживаються відповідні заходи».

"Разом з колегами з Міністерства закордонних справ та фахівцями профільних асоціацій ми проводимо постійні консультації та переговори з імпортерами зерна, в т.ч. з приводу вимог до фумігації. В ході діалогу знаходяться правильні рішення, і експортери отримують додаткові можливості", - додала В.Магалецька.

У свою чергу, зазначила вона, Україна також надсилає повідомлення країнам-партнерам з міжнародної торгівлі у випадках виявлення невідповідності фітосанітарним заходам імпортованої продукції рослинного походження. Щорічно набирається понад 700 подібних випадків.

АПК-Інформ