АЧС «переступила» Польщу і пішла далі на захід

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

Попри географічну віддаленість Україна має тісні торговельні взаємини з Аргентиною. Так, Україна імпортує звідти кілька видів м’яса, а Аргентина закуповує такі вітчизняні продукти тваринництва, як колаген та желатин.

Обговорення співпраці між країнами відбулося цього тижня під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з послом Аргентинської Республіки в Україні Еленою Летісією Мікусінські.

«Між компетентними органами України та Аргентини вже погоджено форму ветеринарного сертифіката для експорту колагену та желатину, виготовленого зі шкір жуйних тварин. З Аргентини до України імпортується м’ясо птиці, риба та морепродукти, а також відновлено імпорт свіжого м’яса свійської ВРХ. Робота, яка велась півтора роки, стосовно погодження останнього, була підкреслена обома сторонами як позитивний крок для посилення торговельних зв’язків між країнами», — повідомляє Держпродспоживслужба.

dpss.gov.ua

Станом на 10-те січня з початку 2021/22 маркетингового року з України експортовано 33,5 млн т зернових культур, що на 6,3 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 16,1 млн т; ячменю — 5,2 млн т; жита — 121,5 тис. т; кукурудзи — 11,7 млн т.

Згідно з балансом попиту та пропозиції зернових та зернобобових культур очікуване виробництво може скласти 83,8 млн т всіх зернових. Потреба для внутрішнього споживання складає близько 20 млн т, що дасть можливість експортувати близько 65 млн т зернових та зернобобових культур.

agravery.com

Посівних площ менше, а отже врожаї мають стати вищими. Таку мету цього року й надалі ставлять собі українські аграрії. І парламент цьому активно сприяє. Зокрема, ухваливши законопроект №4558, який унормовує використання в Україні пестицидів та агрохімікатів. Передає пресслужба Верховної Ради України. 

«Обробка рослин — необхідність, адже пестициди є для них своєрідними ліками. І саме ця процедура впливає на збільшення показників врожайності, — зазначає Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. — Однак у сфері поводження з пестицидами існує низка проблем. Зокрема, використання фальсифікатів, а також недостатня поінформованість аграріїв та бджолярів щодо складу пестицидів, властивостей речовин, впливу на здоров’я людини, бджіл та стану навколишнього середовища».
За оцінками експертів, сьогодні в Україні чи не третина пестицидів — фальсифікати, які ввозять в країну фізичні особи. Використання таких засобів шкодить людям та навколишньому середовищу.

Законопроект забороняє ввезення пестицидів фізособам. Також запроваджуються європейські вимоги до пакування та маркування пестицидів так, аби мінімізувати імовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, ліки чи корм. Ще одна норма документу — запровадження публічного електронного реєстру пестицидів та агрохімікатів з максимально повною інформацією про препарати, доступ до якого матимуть фермери і бджолярі.

«За рівнем використання пестицидів Україна нині посідає невисоку 17- ю позицію у світі. Однак у суспільстві є дещо стереотипне негативне ставлення до цих препаратів. Єдиний спосіб це змінити — зробити використання „ліків“ для рослин максимально правильним, з дотриманням усіх норм. Це дасть можливість покращити й збільшити наші врожаї, що в умовах війни є просто необхідним», — підсумував Олександр Гайду.

аgravery.com