40% промислового поголів’я ВРХ сконцентровано у 155 сільгосппідприємствах

До Асоціації «Свинарі України» звернулася низка свиногосподарств зі скаргами щодо потреби отримання дозволу в місцевому управлінні Держпродспоживслужби при переміщенні партії тварин.

Наразі, якщо господарство планує завезти поголів'я, воно має звернутися за дозволом у місцеве управління Держпродспоживслужби. ЇЇ фахівці контактують з управлінням, у відомстві якого знаходиться підприємство-походження, з’ясовуючи його статус здоров’я та результати досліджень свинопоголів'я. Як наслідок, виникають ситуації, коли карантин на фермі-походження завершився, але перемістити поголів'я не можна, тому що дозвіл ще не готовий. Така процедура суттєво ускладнює роботу бізнесу.

АСУ звернулася до Держпродспоживслужби з проханням обґрунтувати потребу та підґрунтя такої вимоги.

У відомстві зазначили, що: «Відповідно до статті 1 Закону України „Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності“ забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого вказаним законом».

При цьому вищевказаний ЗУ визначає такі документи дозвільного характеру:

міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД — ветеринарні свідоцтва форми № 1, № 2 та № 3) — при переміщенні за межі України;

ветеринарні довідки — при переміщенні в межах району (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною);

ветеринарні свідоцтва (для України — форми № 1, № 2) — при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною).

Водночас, у Держпродспоживслужбі уточнили, що перед плановим прибуттям або вибуттям тварин господарства зобов’язані у письмовій формі проінформувати територіальний орган Держпродспоживслужби про переміщення тварин. Однак ця норма не передбачає отримання подібних дозволів.

pigua.info

Кваліфікований персонал важко знайти і робітники зі Східної Європи мігрують на Захід.

Криза робочої сили впливає на харчову промисловість майже на всіх ринках світу. Австралія «плаче» по персоналу на фермах та переробних підприємствах, США зіштовхнулися з тією ж проблемою у зв'язку із загостренням епідемії коронавірусу, а Великобританія, схоже, жалкує про втрачену робочу силу з ЄС, оскільки перший рік Brexit обмежив кількість доступних працівників.

Однак у ЄС є одна країна, яка зіткнулася з найважчою трудовою кризою за останні десятиліття. Протягом останніх 15 років Румунія експортувала робочу силу по всьому світу, особливо в інші країни-члени ЄС, налічуючи не менше 5 млн людей. Тепер учасники румунської м'ясної промисловості починають відчувати тиск, пов'язаний із пошуком персоналу, необхідного для їхньої діяльності.

euromeatnews.com

Із головних новацій: 
 1.  На законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання , Starlink без мита та ПДВ. У тому числі для фізичних осіб. Норма буде діяти до травня 2023.

2. Врахували мою правку щодо розповсюдження такого звільнення і для поштових та експрес-відправлень. 
    3. Підтримали надання можливості зберігати пальне без ліцензії.  За наполяганням Уряду до 2000 літрів. Про більші обсяги треба буде повідомити по декларативному принципу податкову. 
    4. Звільнили технічну допомогу Energy Community від ПДВ та мита ввезення обладнання для відновлення постачання енергії.

PigUA.info за матеріалами t.me/yzheleznyak/3088

Про це повідомив директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) Микола Мороз під час робочої групи з моніторингу продовольчих ринків в Антимонопольному комітеті України (АМКУ).

«Молочний ринок складний, ситуація на ньому непроста, бо ще й досі величезна частка виробництва знаходиться в домогосподарствах. Близько 25% молока, яке надходить до споживачів, виробляється саме домогосподарствами. Зараз ми потрапили у ситуацію, коли повинні приймати рішення, що відмовляємось від молока другого сорту, яке виробляється в домогосподарствах. При цьому ми розуміємо, що тоді деяким господарствам доведеться нарощувати поголів'я, щоб виробляти молоко вищої якості», — пояснив він.

За його словами, відмова від виробництва молока другого сорту заважає українським виробникам виходити на експорт. Також є багато скарг від споживачів, на якість такого продукту.

«До речі, молоко другого сорту заборонено майже в усіх країнах. Його довго не хотіли забороняти. Ми повинні розуміти, що українські молочні продукти із такої сировини будуть не дуже хорошої якості і тоді на світових ринках нас не чекатимуть», — додав Микола Мороз.

AgroPolit.com