Українська свинина має великі перспективи на ринку Африки

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради. 

«Про це стало відомо під час наради з питань ситуації на ринку мінеральних добрив в Мінагрополітики. Знижені поставки вітчизняних виробників компенсуються імпортними поставками, які на початок поточного сезону зріс втричі порівняно з минулим. Так, по деяких видах мінеральних добрив, зокрема, аміачної селітри та карбаміду показник імпорту зріс до 50%», — йдеться в повідомленні.

Разом із тим, через подорожчання добрив, спричинене стрибком ціни на газ, прогнозується зниження кількості їх внесення у ґрунт. Так, показник зміни споживання прогнозують на рівні -9% від ємності ринку сезону.

agravery.com

Кількість малих і середніх підприємств у галузі свинарства у сільській місцевості до 2023 року скоротиться до 850, якщо збережеться тенденція переміщення виробництва до великих підприємств. А майданчиків із концентрацією свиней понад 20 тис. голів ‒ подвоїться.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Микола Калінчик, професор Дніпропетровської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

«У 2015 році проти 2009-го в Україні відбулися значні структурні зрушення в галузі свинарства, які характеризуються переміщенням виробництва з малих і середніх підприємств до великих, у кожному з яких утримується понад 20 тис. свиней», ‒ зазначає він.

Так, у 2015 році у 23 таких потужних комплексах утримувалося майже половина всього поголів’я свиней сільськогосподарських підприємств України ‒ практично вдвічі більше, ніж у 2009 році. Кількість підприємств менших розмірів (оптимальних або раціональних для інших країн світу) за цей період скоротилася з 3596 до 1713 одиниць.

Загальний рівень рентабельності (12,7%), досягнутий у 2015 році, був забезпечений ефективною роботою лише 168 підприємств із концентрацією поголів’я свиней понад 2,5 тис. у кожному, а всі інші (1545 підприємств) були збитковими.

Проте й ці ефективні підприємства, за деякими винятками, одержують низький рівень продуктивності: 0,3-0,65 кг приросту живої маси на добу.

«За виконання всіх європейських вимог про дотримання екологічних допустимих меж викидів в атмосферу й забруднення ґрунтових вод усі ці надпотужні монстри з виробництва свинини на 25–100 тис. голів потрібно буде зупиняти або ж розвернути на 180 градусів вектор розвитку економіки, забути про Європу й на всіх парах рухатися до Азії», ‒ вважає Микола Калінчик.

PigUA.info за матеріалами agrotimes.net

Асоціація European Milk Board, що представляє інтереси виробників молока у Євросоюзі, опублікувала результати дослідження собівартості виробництва молока в шести країнах: Німеччині, Бельгії, Данії, Франції, Люксембурзі і Нідерландах.

Дослідження проводилося BAL (Farm Economics and Rural Studies Office, Німеччина). Як повідомляється на офіційному сайті EMB, в роботі були використані офіційні статистичні дані, надані European Commission’s Farm Accountancy Data Network (FADN). Це надійне, репрезентативне та вичерпне джерело. Враховувалися також актуальні ціни на корми, насіння, добрива, електроенергію, зарплати працівників ферм.

За оцінками представника EMB, це перший аналіз, який представляє актуальні дані по ринку молока у Євросоюзі. Собівартість виробництва літра молока в 2016 році складала: Франція 0,45 євро, Бельгія 0,41 євро, Німеччина 0,50 євро, Данія 0,41 євро, Люксембург 0,44 євро та Нідерланди 0,45 євро.

Найнижча собівартість виробництва (41 євроцент) була зафіксована відразу в двох країнах: Данії і Бельгії. Найбільш високі показники, за даними дослідження, відзначалися в Німеччині — 50 центів.

milkua.info за матеріалами European Milk Board

У 2020 році з України експортовано органічних товарів (молоко, йогурти, сметана, овочі, фрукти - всього 80 найменувань) на суму $204 млн, що на 8% більше, ніж в 2019 році. Поки що українська органіка більше користується попитом за кордоном, ніж усередині країни.

Про це повідомляє delo.ua.

«Значна частина виробленої української органічної продукції та сировини йде на експорт в 60 країн світу, серед яких країни Європи, Канада, США, Японія, Китай, Саудівська Аравія, Арабські Емірати, Сейшели та В'єтнам. В Європу вирушає до 73% продукції, в США — 24%, Азія — 3%, Австралія і Океанія — менше 1%. А в топ-3 експортера входять США, Нідерланди та Німеччина», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що переважно українські фермери експортують сировину для подальшої переробки, але за останні 3−4 роки все більше реалізується готової продукції: соки, молочна продукція, крупи, концентрати до соків, кукурудза, соя і пшениця.

«За рахунок того, що українським фермерам вдалося налагодити переробку сировини всередині країни це спричинило за собою зростання внутрішнього споживання локальних продуктів. Однак, якщо порівнювати з європейськими країнами, українці не так активно споживають органічну продукцію», — додають експерти.

Так, за 2020 рік на внутрішньому ринку України було реалізовано лише близько 8 тонн органічної продукції на суму $25,1 млн. Всього ринок органіки в Україні займає до 2%, коли в розвинених країнах цифра досягає 13%.