Всемирный банк поможет с развитием инвестиций в АПК Украины

Уряд підтримав законопроект про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні, яким пропонується на законодавчому рівні закріпити право на ведення господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану без оформлення дозволу, а шляхом подання декларації до відповідних органів влади. Зробити це буде можливо, незалежно від місцезнаходження та місця провадження діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до Закону такі декларації матимуть рівноцінний правовий статус з ліцензіями та дозволами, одержаним за звичайною процедурою у мирний час.

Декларацію можна подати через ЦНАП або онлайн – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, додаток або портал Дія.

Водночас дозволи чи ліцензії, дія яких завершується, автоматично продовжуватимуться на час воєнного стану та ще 3 місяці після його завершення. Також на післявоєнний час відтерміновується необхідність подання звітів та повідомлень, пов’язаних з дозвільними процедурами. 

Наразі в Україні уже переведено на декларативний принцип 48 дозволів, 19 ліцензій, близько 500 інших публічних послуг для бізнесу. Таким чином створюються максимально зручні умови для ведення бізнесу. Це допоможе підприємцям відновити роботу, що була призупинена через бойові дії, або ж розпочати нову власну справу там, де вони вважатимуть за доцільне.

me.gov.ua

В январе-феврале 2020 году Украина отправила на экспорт 3 тыс. тонн молочной сыворотки. Это на 38,8% меньше, чем за аналогичный период прошлого года (4,9 тыс. тонн).

Об этом сообщили в Государственной таможенной службе.

Стоимость экспорта молочной сыворотки с начала этого года составила $2,7 млн.

Тройка крупнейших покупателей украинской сыворотки — Китай (33%), Филиппины (19%), Пакистан (16%).

Импорт молочной сыворотки в Украине в январе-феврале составил 879 тонн. Его стоимость составила $1,2 млн.

Главным образом сыворотка завозилась из Беларуси (30%), Германии (24,4%) и Португалии (16,6%).

milkua.info

Нижчі ціни на ключові сільгоспкультури «компенсує» здороження інших складових виробництва — преміксів, ветеринарних препаратів та пального. У причинах такої динаміки розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

Хоча більшість виробників свинини констатує, що витрати на годівлю, знизилися за рахунок послаблених внутрішніх цін на зернові та білкові корми, за їх свідченнями ціни на премікси, навпаки, подорожчали на 7-20%, а окремі продукти – навіть більше. Експерти ринку кормових добавок пов’язують це як із збільшенням логістичних витрат, так і з приростом цін на сировину.

Одним з найвагоміших чинників підвищення цін на премікси є здороження мінеральних інгредієнтів. Зокрема, як Україна, так і країни ЄС наразі змушені шукати альтернативних та оптимальних за якістю продукції постачальників монокальцію фосфату. Інші мінеральні складові також в дефіциті, що підштовхує їхні ціни до зростання. Так, окремі позиції зросли в ціні на 30-50%. Крім цього, до імпортних потреб виробників кормових добавок тепер додалися сіль та сода. Щодо підвищення цін на амінокислоти (лізин хлориду, треонін, метіонін тощо) через їх брак, то це явище було тимчасовим. Водночас, ціни на вітаміни залишаються відносно стабільними.

При цьому, вартість доставки імпортних «витратників» зросла більш ніж удвічі не тільки через здороження пального. Так, часто при калькуляції на компанію-покупця покладають транспортні витрати і на зворотній шлях транспортного засобу.

У відповідь на таку цінову динаміку постачальники кормових інгредієнтів відзначають, що свинарі залежно від розміру підприємства можуть притримуватися різних стратегій. Так, найбільші оператори ринку (від 2 тис. свиноматок) наразі концентруються на максимальній реалізації потенціалу тварин за рахунок годівлі, незважаючи на здороження. Водночас, менші гравці часто обирають шлях економії на кормових культурах чи добавках за рахунок переходу на базові лінійки преміксів.

Оцінки операторів ринку кормів щодо приросту цін на премікси порівняно з довоєнним періодом помітно коливаються в межах від 10 до 30%. Істотна розбіжність пов’язана з тим, що низка постачальників може стримувати здороження за рахунок закладених у довоєнні ціни валютних ризиків, власних запасів, зроблених до війни, та прямих контрактів на закупівлю великих партій кормових інгредієнтів з ЄС. Водночас постачальники зауважують, що наступна хвиля здороження преміксів, найімовірніше, відбудеться ближче до осені. Її спричинить здороження енергоносіїв та фрахту сировини з віддаленіших країн, зокрема, амінокислот з Китаю.

На ринку ветеринарних препаратів відзначають здороження окремих позицій до 40%. Хоча ключові міжнародні компанії, представлені в Україні, зазначають, що з початку війні ціни на більшість препаратів змінювалися незначно і насамперед через перегляд курсу валют НБУ (у валюті ціна не змінилася!), на ринку присутні оператори, які, користуючись ситуацією, підвищують цінники ледь чи не двічі Основний аргумент, який наводять, — здороження закупки через девальвацію гривні. При цьому всі міжнародні договори наразі проводяться за фіксованим курсом міжбанку, який не так значно відхилився від довоєнного як поточний готівковий.

З іншого боку, така неоднозначна ситуація на ринку заохочує виробників свинини ретельніше відстежувати ринкові пропозиції та прискіпливіше обирати коло контрагентів.

Асоціація «Свинарі України»

Убытки украинских экспортеров от закрытия европейского рынка курятины составят около 14,5 млн евро в месяц. Об этом в комментарии УНН заявил аналитик Украинского клуба аграрного бизнеса (УКАБ) Андрей Мартыненко, комментируя введенную европейцами запрет на поставки украинской курятины в ЕС.

Расчеты эксперта подкреплены показателями экспорта украинской курятины в ЕС. За 11 месяцев 2019 года он составил 159,6 млн евро, что составляет 33% от общего экспорта курятины Украины, информирует Мартыненко.

“Исходя из имеющихся цифр предыдущего года может предположить, что временная потеря рынка ЕС будет стоить отечественным производителям в среднем 14,5 млн евро в месяц”, — говорит специалист.

Сегодня ЕС — важнейший торговый партнер для Украины, продолжил эксперт.

Так, за 11 месяцев 2019 года экспорт отечественной продукции АПК в ЕС составил 7,2 млрд долл. США, что составляет 36% от общего экспорта украинского агропродовольственной продукции, добавил он. Именно поэтому, Украина должна принять немедленные меры, чтобы возобновить поставки украинской курятины в ЕС. Для этого нужно совершить ряд действий, считает Мартыненко.

“Для начала Госпродпотребслужбе нужно принять меры с целью недопущения распространения заболевания. То есть, по факту локализовать проблему для того, чтобы получить разрешение на возобновление экспорта из других областей Украины, свободных от гриппа птицы. Как это было в конца 2016 года, когда действовал аналогичный запрет, но благодаря выполнению профилактики гриппа птицы и эффективной работе Госпродпотребслужбы, с февраля 2017 года в Украине не фиксировались случаи гриппа птицы и запрет был снят”, — объясняет эксперт.

Зато, украинским производителям стоит подумать о диверсификации рынков сбыта своей продукции, советует Мартыненко. Кроме ЕС, Украина экспортирует значительную часть мяса птицы на рынки Азии и Африки, добавил он.

Источник: УНН