Мировые цены на свинину: год начался без радикальных изменений

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський. 

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Адаптация украинского законодательства к нормам ЕС, в частности, в фитосанитарной области, позволит нашей стране стать конкурентным не только на рынке ЕС, но и во всем мире. Об этом заявил Председатель Госпродпотребслужбы Владимир Лапа 22 мая во время семинара «Имплементация законодательства Европейского Союза в национальное законодательство о проведении фитосанитарного контроля грузов с объектами регулирования, которые ввозятся на территорию Украины».

Данное мероприятие состоялось в рамках Европейского инструмента институционального развития TAIEX. Участие в семинаре приняли специалисты Госпродпотребслужбы из всех регионов Украины, которые привлечены к разработке изменений в отечественное законодательство в области фитосанитарии.

В семинаре приняли участие эксперты национальных организаций Европейского Союза, уполномоченные осуществлять фитосанитарный контроль импортных грузов Кристина Романова (Латвия), Яцек Жандарский (Республика Польша) и Хуго Мас (Испания). Они поделились опытом с украинскими коллегами по выявлению карантинных организмов в импортных грузах.

Председатель Госпродпотребслужбы поблагодарил Европейский Союз за помощь в адаптации украинского законодательства к нормам ЕС и обучение для украинских специалистов с целью получения базы для разработки ряда изменений в отечественное законодательство в фитосанитарной сфере. Владимир Лапа отметил, что процесс гармонизации отечественной законодательной базы с требованиями Евросоюза нелегким процессом, но Госпродпотребслужба имеет высокий кадровый потенциал для работы по разработке проектов таких изменений как в фитосанитарной области, так и в ветеринарии и защиты прав потребителей.

Директор Департамента фитосанитарной безопасности, контроля в сфере семеноводства Госпродпотребслужбы Андрей Челомбитко подчеркнул важность постоянного повышения компетенции украинских фитосанитарных инспекторов и необходимости активного изучения лучшего европейского опыта. Он обратил внимание, что украинские фитосанитарные инспекторы постоянно изучают лучшие европейские практики и живо участвуют в разработке изменений в отечественное законодательство с целью адаптации украинского нормативно-правовой базы к европейским нормам.

Целью семинара стало ознакомление с законодательством ЕС о проведении фитосанитарных процедур в импортных грузов на государственной границе и в таможнях назначения.

Участники рассмотрели вопросы особенностей осуществления фитосанитарного контроля импортных грузов с учетом требований Регламентов (ЕС) 2016/2031 и 2017/625, проведения фитосанитарного контроля растений и растительных продуктов, обращение с грузами, которые не соответствуют фитосанитарным мерам и применения в таких случаях штрафных санкций к суб ведения хозяйства, фитосанитарного контроля растений и растительных продуктов в ручной клади и почтовых отправлениях, системы обучения государственных фитосанитарных инспекторов, осуществляющих итосанитарний контроль импортных грузов.

minagro

Качественные и безопасные комбикорма – гарантия рентабельности любой компании в животноводстве, птицеводстве и свиноводстве. Затраты на корма в структуре себестоимости конечной продукции в данных отраслях составляют от 65% до 75%. От эффективности производства на комбикормовых заводах напрямую зависят экономические показатели предприятий-потребителей.

На фоне тенденции к снижению объемов производства комбикормов в натуральном выражении, вызванной уменьшением поголовья, все большую важность приобретают вопросы, связанные с КПД (коэффициентом полезного действия) различных комбикормов.

Изучить, что же действительно происходит на этом рынке и в каком направлении он будет развиваться в перспективе возможно при тесном взаимодействии с его участниками.

Операторы рынка пристально следят за оптимизацией состава рациона. И вместе с тем - сталкиваются с типичными проблемами, возникающими при изготовлении кормов.

Насыщенные всеми необходимыми витаминами и микроэлементами и четко выверенные рецептуры могут существенно сократить производственные издержки на кормление у животноводческих предприятий. Причем без особых потерь для производства готовой продукции. И наоборот – ошибки на любом из этапов (от производства до логистики и хранения) обходятся им очень дорого.

На аграрной конференции «Комбикорма. Качество и эффективность», которая состоится 14 августа 2018 года в Киеве, компания «ПроАгро Групп» предложит посмотреть на ситуацию с эффективностью кормопроизводства с противоположных сторон и обсудить вызовы, которые стоят сегодня перед отраслью. Все желающие, зарегистрировавшись на конференцию, узнают об инновациях предприятий, специализирующихся на изготовлении кормов и добавок, и о секретах эффективности животноводческих компаний, использующих комбикорма.

Во время конференции будут обсуждаться вопросы, касающиеся эфективности производства и потребления комбикормов, работы над качеством, а также внедрения новых технологий и инновационных решений в эту сферу.

Предлагаем Вашему вниманию следующие темы для обсуждения:

• Как зарабатывать при сокращении маржи. Роль кормопроизводства в доходности животноводства.
• Экономические аспекты эффективности и точки роста в производстве комбикормов.
• Рациональное кормление как фактор управления себестоимостью при потреблении комбикормов.
• Как накормить поголовье количественно и качественно: витамины, добавки, премиксы, ветеринарные препараты и другие сегменты.
• Работа с остатками: контроль списания комбикормов.
• Европейские требования к качеству: болевые точки украинских предприятий.
• Безопасность комбикормов и их состав. Ветеринарные и фитосанитарные риски.
• Лабораторный и ветеринарный контроль: определение качества сырья и комбикормов.
• Сбалансированность рецептуры комбикормов для разных типов хозяйств: важность использования добавок и премиксов.
• Сырьевая база комбикормовой промышленности в Украине: изменение приоритетов производителей и потребителей.
• Новые технологии переработки и подготовки сырья для производства комбикормов.
• Современная техника в производстве кормов, премиксов и концентратов.
• Инновации в кормопроизводстве. Внедрение европейских подходов в Украине.
• Программное обеспечение в животноводстве и кормопроизводстве.
• Пути развития животноводства: собственный комбикормовый завод vs покупные комбикорма.

Спикеры-практики профильных заводов, покупатели комбикормов, представители специализированных лабораторий, а также производители оборудования и программного обеспечения выскажут свое мнение по наболевшим вопросам и поделятся успешным опытом повышения эффективности производства и улучшения качества комбикорма.

Живые дискуссии по самым животрепещущим темам не дадут скучать ни слушателям, ни докладчикам. Приходите за новыми знаниями, опытом и контактами! Регистрация на конференцию открыта.

До встречи 14 августа!

Компания «ПроАгро Групп»

Год постепенно подходит к концу и переработка уже подводит итоги десяти месяцев.

В целом рынок характеризовался ростом объемов цельномолочной продукции, и специфических экспортных продуктов (сухая сыворотка, казеин), а вот производство пары масло/сухое молоко — сократилось.

Об этом сообщает аналитик Ассоциации производителей молока Яна Музыченко.

Производство питьевого молока жирностью более 1% с начала года выросло на 7,2% и составило 402,4 тыс. т. Молоко жирностью 3,2% на конец ноября на полках магазинов стоило в среднем 30 грн, что на 10% выше цены прошлого года.

Объем производства кефира, сметаны и других сквашенных молочных продуктов за этот период вырос на 2,6% - до 233,3 тыс. т, объем йогуртов вырос на 8,8% и составил 106,2 тыс. т. Цена на него в магазинах в начале декабря составила 59,6 грн/кг, что на 14% выше цены прошлого года.

Группа детского питания также растет: молоко и сливки для детского питания (18,4 тыс. т; +15,7%), детский творог (5,7 тыс. т; +11,7%).

Как отмечают представители переработчиков, рост производства этих групп товаров стало возможным за счет роста доходов населения в текущем году, скорее всего, не официальных.

В то же время, группа масло/сухое обезжиренное молоко уменьшилось. Этому послужило снижение цен на них на мировом рынке. Объем масла за десять месяцев не изменился и составил 91,3 тыс. т. Тогда как обезжиренного молока было насушено на 16,6% меньше — 35,3 тыс. т.

Несколько лучшие цены на сухое цельное молоко позволили нарастить их объем — 10,6 тыс. т (+8,9%).

Производство казеина и казеинатов с начала года выросло на 6,3% — 7 тыс. т, а сыворотки — на 12%, 59,2 тыс. т. Экспортирует казеин практически одна компания в Украине, а вот украинской сывороткой достаточно заинтересован Китай.

Производство сыра твердого за год практически не изменилось — +0,6%, 80,1 тыс. т. Продают его в сети в среднем по 190−198 грн/кг, что на 10% выше прошлогодней цены.

Объем плавленых сыров вырос на 7% — до 23,4 тыс. т. Экспортируют его в основном в Молдову.

Приближение новогодних и рождественских праздников будет способствовать росту продаж молочных продуктов, поддержку этому будут предоставлять традиционные скидки.

milkua.info