Посівна кампанія уповільнюється на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, на решті території — набирає обертів
Через війну в Україні посівна кампанія має свої регіональні особливості.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук розповів про хід посівної у різних регіонах: «Посівна кампанія відбувається не так активно, як в минулі роки, бо в країні триває війна. Наразі у 23 областях України фермери сіють навіть у зонах, де відбуваються бойові дії, виключенням стала лише Луганщина. Регіони, які нещодавно звільнили з окупації — Сумщина, Київщина, Чернігівщина — мають багато мінувань на полях, у названих регіонах окупанти свідомо знищували майно агропідприємств. Через це там значно повільніше проходить посівна, бо спочатку на поля виходять військові експерти, проводять розмінування».
За його словами є випадки, коли загарбники примушують фермерів проводити посівну на користь рф. Таким чином від окупації страждає підприємство, яке є учасником ВАР — ТОВ «Агро-Співдружність» і ПП «Співдружність-Південь». Названі підприємства змушені сіяти під дулами автоматів під керівництвом загарбників, які загрожують працівникам фізичним знищенням, а також вивозять зерно та інші матеріальні цінності.
«Це цілеспрямоване нанесення економічної шкоди Україні. Сподіваємося, що Херсонщина скоро буде звільнена», — коментує Денис Марчук.
Посівна кампанія переважно забезпечена ресурсами «Від початку сівби найбільші проблеми були не із забезпеченням насінням, а з дефіцитом палива та добрив. Сьогодні агропідприємства забезпечені ними на 70−80%. Має місце нестача гербіцидів через зруйновані логістичні ланцюги, не вистачає обігових коштів. Навіть в таких умовах засіяно вже 3 млн га, і посівна виходить на новий рівень. Мінагрополітики збільшив прогноз посівних площ з 70% до 75%», — додав заступник голови ВАР.
Відсутність експорту через блокування портів вкрай негативно впливає на стан агропідприємств.
«Фермери мають надлишки зерна та олійних, які можна було б продати та покрити нестачу обігових коштів на посівну. Неможливість здійснювати експорт стає на заваді реалізації продукції, адже внутрішній попит не такий значний. Тож налагодження експорту є одним з першочергових завдань для нормалізації роботи агросектору», — вважає Денис Марчук.
На його думку, світові ціни на зерно зростають, але в середині країни це збільшення не буде таким значним.
«Перепони експорту призводять до дефіциту зерна у світі і зростання цін. Проте внутрішні ціни на зерно значно нижче експортних. В Україні зростає собівартість виробництва, негативно впливають інфляція, зруйнована логістика, подорожчання ПММ. Протягом 2022 року ці фактори будуть здійснювати вплив на ціни, але можна очікувати подорожчання не більш як на 20−22%», — відзначив експерт.
agravery.com
