Аграрное образование в Украине нуждается в реформировании

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

В Харьковской области после длительного перерыва возобновил работу завод «Сыры Бурлука».

Как рассказала в ходе посещения предприятия губернатор Юлия Светличная, пять лет назад завод прекратил свою работу. Однако властям удалось найти инвестора и за два месяца совместными усилиями заново запустить производство. Более того: завод прошел сертификацию по международным стандартам качества ISO 9001:2000 Пока на предприятии работает одна линия — по производству сухого молока.

«В октябре уже приступят к производству сыра, и запустят новую линейку этого продукта. Также будут восстанавливать рецептуру сыров, которые здесь производились раньше», — сказала председатель Харьковской ОГА Юлия Светличная.

В данный момент в штате компании работает 120 человек, в следующем году владельцы предприятия рассчитывают набрать еще около 300 сотрудников и полностью загрузить мощности завода. По словам Светличной, уже есть предварительные договоренности с экспортерами, готовыми сотрудничать с «сырами Бурлука».

milkua.info по материалам пресс-служба Харьковской ОГА

Бюджетную поддержку в животноводстве за первое полугодие 2018 получили агрокомпании, среди которых в лидерах оказались предприятия двух фермеров.

Об этом говорится в выписке, которую имеет в своем распоряжении AgroPolit.com с подписью заместителя директора департамента аграрной политики и сельского хозяйства Минагропрода.

В записке сказано, что сумма компенсации из бюджета зависит от стоимости объекта, которое агропредприятие сдает в эксплуатацию или реконструирует. По данным Минагропрода, эти 5 компаний получили в общей сложности 220,1 млн грн бюджетных средств за то, что сдали в эксплуатацию/реконструировали животноводческих объектов на сумму 733,7 млн грн.

Фермеры получили 9 млн грн дотаций на свои компании.

Бюджетную поддержку получили:

«Прогресс» — 5,9 млн грн (стоимость объекта строительства/реструктуризации — 196 млн грн). Владелец — Анатолий Витрук (фермер).

«Винницкая птицефабрика» заявила 2 объекта, поэтому две суммы: 95,7 млн грн (стоимость объекта 319 млн грн) и 91,8 млн грн (306,1 млн грн). Владелец — Юрий Косюк.

«Генетик-Инвест» (разведение свиней) — 2 объекта: 2,4 млн грн (стоимость — 8 млн грн) и 70 тыс. грн (235 тыс. грн). Владелец — Максим Мачек (фермер).

«Урманское» (входит в группу компаний «Агропродсервис») — 1,6 млн грн (стоимость — 5,4 млн грн). Конечный бенефициарный владелец — Андрей Баран.

«Аграрная Компания 2004» (в группе компаний VITAGRO) — сдает 2 объекта: первый — 11,9 млн грн (стоимость — 39,6 млн грн) и второй — 10,8 млн грн (стоимость — 35,9 млн грн). Владелец — народный депутат Сергей Лабазюк.

milkua.info

Правительственная программа поддержки фермеров из бюджета внедряется неэффективно. Это следует из слов в. в министра аграрной политики и продовольствия Максима Мартынюка.

Из обещанных 6,3 млрд грн аграрии освоили около 7% средств. С целевых программ для фермеров использовано еще меньше — около 1%.

«Программа по поддержке фермерства — на нее было направлено 1 млрд грн и к сожалению эта программа выполняется не так интенсивно, как бы нам хотелось», — сказал Максим Мартынюк на заседании правительства, комментируя вопрос выполнения программы господдержки аграриев за 8 месяцев 2018 г.

По его мнению, это происходит из-за того, что «основной ресурс в программе заложен на компенсацию процентных ставок фермерским хозяйствам» в то время как банки очень медленно принимают решения о кредитовании.

Зато премьер-министр Украины Владимир Гройсман посоветовал Мартынюку повысить эффективность программ поддержки фермеров.

«Фермер имеет сталкиваться не с бюрократией, а с доступом к ресурсам. Надо менять структуру производства и управления на селе. Фермер всегда сделает и рабочие места, и качественную продукцию. И нам важно их поддержать. Мы только запустили эти программы. Сейчас видим некоторые сложности, но надо достичь эффективности работы всех программ», — говорит он.

agropolit