Зерновий гуманітарний коридор пролонговано на 120 днів

Активний експортний попит на соєвий шрот збільшує потреби переробників у сировині в Україні та за кордоном.

Також за 7 місяців 2019/20 МР Україна збільшила експорт соняшникового шроту. В порівнянні з попереднім роком експорт зріс на 13% до рекордних 3307 тис тонн.

Майже вдвічі збільшив імпорт українського соняшникового шроту Китай. В той же час суттєво знизили експорт шроту з України споживачі із країн ЄС.

В той же час відновлення експорту з Аргентини збільшує обсяг пропозицій на світовому ринку сої та продуктів її переробки, що підвищує конкуренцію на ринку.

agronews

Уряд надав молокопереробним підприємствам пріоритет під час визначення груп з першочерговим забезпеченням електропостачання.

Про це говориться у повідомленні Спілки молочних підприємств України у Facebook.

«Молокопереробні підприємства віднесено до бізнесу, який виготовляє критично важливі товари та продукти, і включено до третьої за пріоритетом групи після груп критичної інфраструктури та об'єктів, які працюють на оборону держави. Це свідчить про визнання важливості молочної переробки для продовольчої безпеки», — зазначили у СМПУ.

Спілка також звернулась із проханням до уряду пришвидшити вирішення питання забезпечення молокопереробних підприємств генераторами на умовах, які забезпечать доступність цього необхідного обладнання для підприємств молочної галузі та допоможуть підтримати їхню безперебійну роботу.

agroportal.ua

Ринок м’ясо-молочної продукції істотно постраждав від знищення або руйнування тваринницьких підприємств, порушення логістичних ланцюжків і технологій, значного відтоку кваліфікованих кадрів, диспропорцій споживчого ринку, енергетичного забезпечення тощо.

«Найбільш негативно повномасштабна агресія росії позначилася на ринку м’яса свиней, оскільки найбільші виробники свинини були в Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях — регіонах активних бойових дій або окупованих агресором. За даними Державної служби статистики України, саме ці три області забезпечили торік 26% обсягів виробництва м’яса свиней сільськогосподарськими підприємствами в забійній масі», — констатує Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН.

За оцінками Інституту аграрної економіки, до кінця 2022 року ціна на продукти переробки зернових культур, такі, як крупи та борошно, не зростатиме, навіть може бути незначне зниження до 5%. Проте протягом першого півріччя 2023-го очікується зростання цін на крупи в середньому на 10—15%.

Коливання цін на ринку м’яса залежить від інтенсивності та тривалості бойових дій.

agravery.com

Вчені Прінстонського університету зібрали близько тисячі публікацій та неопублікованих ветеринарних досліджень по всьому світу, щоб створити карту антимікробної резистентності у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.  

За даними аналізу, опублікованого в журналі Science, резистентність до антибіотиків серед бактерій, що вражають м'ясо-молочну худобу, за останні 20 років зросла майже втричі. Вчені фокусували увагу на патогенах тварин, які можуть також спричинити захворювання у людини, наприклад, Escherichia coli, Campylobacter, Salmonella, та Staphylococcus aureus.

Як стверджують вчені, перехід на високобілкові раціони в країнах з низьким та середнім рівнем доходу допоміг розширити інтенсивні системи тваринництва, що включають використання антибіотиків. За даними дослідження, 73% усіх антимікробних засобів проданих у всьому світі використовувались для тварин, яких вирощували для споживання людиною, а в більшості країн з низьким та середнім рівнем доходу фермери мають легкий безрецептурний доступ до важливих лікарських антибіотиків.

Вчені зазначають, що між 2000 та 2018 роками, пропорція антибіотиків, які демонструють показники резистентності вище 50%, у країнах, що розвиваються, збільшилась з 0,15 до 0,41 серед курей та з 0,13 до 0,34 серед свиней. Це означає, що антибіотики, які можна було б використовувати для лікування, виявилися недієвими у половині випадків: у 40% серед курей та третині серед свиней, вирощених для споживання людиною.

Підсумовуючи, в регіонах, де виникає резистентність, існує вірогідність зменшення її зростання, заохочуючи перехід до сталого ведення тваринництва. Країни з високими доходами, де на фермах використовуються антимікробні засоби починаючи з 1950-х років, мають підтримати цей перехід — наприклад, через всесвітній фонд субсидування покращень біобезпеки та біозахисту на рівні ферм.

milkUa.Info за матеріалами bovinevetonline.com