Завершилося наймасштабніше дослідження застосування антибіотиків у тваринництві

Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України підтримав рішення внести пропозицію до проекту державного бюджету України залишити на 2020 рік суму для підтримки АПК в рамках 8,4 млрд грн що становить 1% ВВП.

За словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, 4,4 млрд грн закладено на програму відшкодування відсоткової ставки по кредитам на викуп землі сільськогосподарського призначення і ще 4 млрд грн — на програми, які працювали в 2018-19 роках.

При цьому більша частина депутатів аграрного комітету висловили думку, що першочерговою державною підтримкою має бути саме підтримка вже діючих програм.

«Ми розподілимо бюджет, який існує, але додатково ми будемо вибивати 1% від ВВП, який аграріям був обіцяний. На сьогодні — це 8,4 млрд грн і це законодавча закріплена норма, яку не може скасувати жоден уряд», — зазначив народний депутат Вадим Івченко.

Як повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, за програмами, які не потребують розгляду питання розподілу коштів за рішенням комісії, наразі виплати відбуваються у штатному режимі. Так, за його словами, у жовтні очікуються виплати за утримання ВРХ.

«За іншими напрямками виплати відбудуться у грудні, оскільки відбувається реорганізація Міністерства аграрної політики та продовольства і передача повноважень до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», — запевнив він.

AgroPortal.ua

За даними Німецької асоціації кормів для тварин (DVT), продаж комбікормів впав у поточному календарному році порівняно з 2020 роком через зменшення кількості тварин.

Представник керівництва DVT повідомив про скорочення виробництва цього року на 2–3%, порівняно з попереднім роком.

Причина цього — зниження продажів, особливо у секторі великої рогатої худоби та свинарства. Однак, крім африканської чуми свиней (АЧС), пташиний грип також вплинув на продаж комбікормів компаніями, розташованими у відповідних регіонах, оскільки птахофабрики тривалий час були закриті.

За словами прес-секретаря, спорадичні збої в ланцюжку постачань кидають виклик тваринницькій галузі загалом. Важливо робити правильні висновки із криз, таких як кризи, спричинені АЧС та пандемією коронавірусу, у тому числі з урахуванням залежності від світового ринку. Мета повинна полягати у використанні глобальної доступності продуктів при одночасному зниженні залежності від третіх країн та забезпеченні стабільних та стійких маршрутів транспортування продуктів, необхідних для харчування та здоров'я.

Представник DTV закликав новий федеральний уряд посилити антикризову стійкість системи харчування тварин за допомогою централізованих заходів: "Вам потрібне, серед іншого, поправка до Закону про робочий час, з тим щоб виробництво та транспортування кормів були можливі також у неділю та у святкові дні, щоб забезпечити своєчасне виробництво та догляд за тваринами".

Крім того, галузь розраховує на чіткі стандарти та справедливі, загальноєвропейські, однакові умови конкуренції, які враховують власні інтереси постачальників та забезпечують глобальний захист довкілля. Виробництво не можна переносити до інших країн.

feedlot

Станом на 11 березня аграрії 11 областей України засіяли ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами площу 159 тис. га або 7% до прогнозу (7,2 млн га).

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 103 тис. га (7%);

- пшениці – 6 тис. га (3%);

- вівса – 2 тис. га (1%);

- гороху – 48 тис. га (14%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 5,0 млн га або 65% до прогнозу.

Так, підживлено:

- озимої пшениці – 4,1 млн га або 64%;

- озимого жита – 54 тис. га або 47%;

- озимого ячменю – 768 тис. га або 76%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1,1 млн га або 86% (у 2018 р. – 332 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики

Українські виробники найбільше зацікавлені в експорті своєї продукції на ринки п’яти країн: Польщі, Німеччини, США, Франції та Румунії.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Глава української дипломатії нагадав, що активно працює система NAZOVNI. Станом на початок серпня у ній зареєстровано 156 компаній-експортерів, які надіслали до українських дипломатичних установ майже 700 звернень.

“ТОП-5 країн, які цікавлять експортерів: Польща – 42 заявки, Німеччина – 38 заявок, США – 35 заявок, Франція – 24 заявки та Румунія – 24 заявки”, - сказав Кулеба.

Він додав, що також надійшло 110 заявок на аналіз ринку від компаній, які наразі не знають, куди саме варто експортувати їхню продукцію. За словами Кулеби, команда сервісу NAZOVNI аналізує можливі ринки для них та надає рекомендації і плани дій.

Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ наприкінці травня завершило підключення всіх посольств до нової цифрової платформи МЗС NAZOVNI, яка створює нові можливості для українських експортерів.

agravery