За будівництво тваринницького комплексу можна отримати 150 млн гривень компенсації — Мартинюк

Міжнародна фінансова корпорація виділила кошти на консультативну програму, спрямовану на розвиток молочної галузі в Україні.

Про це повідомляється на сайті IFC.

Проект запущений 29 січня 2018 року і завершиться 31 грудня 2019 р. Проект спрямований на збільшення обсягів молочної промисловості України за рахунок підвищення операційної ефективності і продуктивності молочних виробників, поліпшення доступу фермерів до ресурсів, послуг і фінансування, а також шляхом підтримки модернізації молочних заводів.

В описі проекту сказано: «Під час пілотної фази проекту IFC розробить, протестує і перевірить інструменти, підходи і партнерства, які дозволять на етапі розширення проекту підтримати розвиток більше 600 молочних кооперативів в Україні, які об'єднують або обслуговують більше 40 тис. дрібних виробників молока і охоплюють більше 30 тис. молочних фермерів».

Після завершення пілотної фази в 2019 р. вже з 2020 року проект розширять на загальнодержавний рівень. Партнером проекту стане уряд Австрії.

У IFC прогнозують, що інвестиції в модернізацію і підвищення ефективності дадуть Україні можливість подвоїти обсяги виробництва молока до 2030 року.

milkua.info

Адаптація українського законодавства до норм ЄС, зокрема, у фітосанітарній галузі, дасть змогу нашій державі стати конкурентною не лише на ринку ЄС, але і у всьому світі. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа 22 травня під час семінару «Імплементація законодавства Європейського Союзу до національного законодавства щодо проведення фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, які ввозяться на територію України».

Даний захід відбувся в рамках Європейського інструменту інституціональної розбудови TAIEX. Участь у семінарі взяли фахівці Держпродспоживслужби з усіх регіонів України, які залучені до розробки змін до вітчизняного законодавства у галузі фітосанітарії.

У семінарі взяли участь експерти національних організацій Європейського Союзу, які уповноважені здійснювати фітосанітарний контроль імпортних вантажів: Крістіна Романова (Латвія), Яцек Жандарскій (Республіка Польща) та Хуго Мас (Іспанія). Вони поділилися досвідом із українськими колегами щодо виявлення карантинних організмів в імпортних вантажах.

Голова Держпродспоживслужби подякував Європейському Союзу за допомогу в адаптації українського законодавства до норм ЄС та навчання для українських фахівців з метою отримання бази для розробки ряду змін до вітчизняного законодавства у фітосанітарній сфері. Володимир Лапа відзначив, що процес гармонізації вітчизняної законодавчої бази до вимог Євросоюзу є нелегким процесом, але Держпродспоживслужба має високий кадровий потенціал для роботи щодо розробки проектів таких змін як у фітосанітарній галузі, так і в ветеринарії і захисту прав споживачів.

Директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби Андрій Челомбітко наголосив на важливості постійного підвищення компетенції українських фітосанітарних інспекторів та необхідності активного вивчення кращого європейського досвіду. Він звернув увагу, що українські фітосанітарні інспектори постійно вивчають кращі європейські практики та жваво беруть участь в розробці змін до вітчизняного законодавства з метою адаптації української нормативно-правової бази до європейських норм.

Метою семінару стало ознайомлення із законодавством ЄС щодо проведення фітосанітарних процедур до імпортних вантажів на державному кордоні та у митницях призначення.

Учасники розглянули питання особливостей здійснення фітосанітарного контролю імпортних вантажів з урахуванням вимог Регламентів (ЄС) 2016/2031 та 2017/625, проведення фітосанітарного контролю рослин та рослинних продуктів, поводження з вантажами, які не відповідають фітосанітарним заходам та застосування в таких випадках штрафних санкцій до суб'єктів господарювання, фітосанітарного контролю рослин та рослинних продуктів у ручній поклажі та поштових відправленнях, системи навчання державних фітосанітарних інспекторів, які здійснюють фітосанітарний контроль імпортних вантажів.

minagro

Ситуація із закупівельними цінами на свинину, найвірогідніше, розвиватиметься за сценарієм минулих років.

Таку думку висловила керівник аналітичного відділу Асоціації свинарів України Олександра Бондарська.

Вона зазначила, що серпень — традиційний період для підвищення цін на свиней забійних кондицій.

«Щороку в серпні відбувається зростання цін на свинину в закупівлі під впливом сезонно меншої пропозиції. Так, спекотні погодні умови пригнічують апетит свиней, відповідно падає показник середньодобових приростів, а значить тваринам потрібно більше часу для досягнення звичної забійної кондиції. Як наслідок, обсяги товарних партій від виробників свинини та середня забійна маса тварин меншають, що відповідно впливає на загальну пропозицію м«яса свиней. Це за відносно сталого попиту з боку заготівельників створює дефіцит кондиційних свиней, тож «підігріває» ціну на ринку живця. Свого максимуму вона переважно сягає на рубежі сезонів чи у першій половині вересня», — роз«яснює експерт.

Цьогоріч, на думку Бондарської, ситуація розвиватиметься за аналогічним сценарієм.

«Наразі частина виробників свинини вимушені переглянути тижневі обсяги реалізації або продавати тварин меншою масою за звичні 110-115 кг/гол», — додають в АСУ.

За даними щотижневого моніторингу, ціни на свинину живою масою цього тижня переважно коливаються в межах 47-48 грн/кг проти 44-46 грн/кг на початку місяця. Таким чином, ринок свинини інтегрував підвищення ставки ПДВ на свиней забійних кондицій з 14% до 20%.

agroportal.ua

В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевше, а отже — має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні стає все менш вигідно.

Відсутність державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту з ЄС.

За словами власника тваринницької ферми Володимира Хвостова, в даний час українські аграрії не заробляють, а ледь «виходять в нуль». Тримати худобу — збитково, і молочники збувають тварин.

«Почали вирізати худобу. Останні 3 місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейськой», — заявив він.

Підприємство тваринника налічує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 т молока. До 2016 р. держава компенсувала ПДВ, в 2018 р. — давало дотації, в 2020 р. — жодної привілеї для національних молочників немає.

Згідно з повідомленням, європейці в той же час піклуються про своїх тваринників. Наприклад, молочник в Парижі отримує € 580 на корову в рік. Це — 15,5 тис. грн, або в 2,2 рази більше, ніж тваринник в Україні.

«Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти», — зазначила експерт Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас.

За її словами, європейський молочник платить ПДВ державі в розмірі 5−6%, український — 20%. Підтримку на корову європейські аграрії мають, українські — на цей рік немає. І на додаток — відсоток по кредиту: 0−2% в ЄС і 20% — в Україні.

«І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий відсоток», — підкреслила Олена Жупінас.

latifundist.com за матеріалами  ICTV