За два роки фінансування протиепізоотичних заходів в Україні може бути збільшено в 10 разів

10-жовт-2017

У 2017 році на протиепізоотичні заходи було виділено з бюджету 113 млн грн, що вдвічі більше, ніж у 2016-му. У проекті Державного бюджету на 2018 рік на ці цілі уже передбачено 687 млн грн, що у понад п’ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужби на ці потреби в поточному році, - заявив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«У цілому, за два роки фінансування протиепізоотичних заходів може бути збільшено в 10 разів. Тобто на політичному рівні є повне розуміння проблеми та потенційних загроз від недофінансування заходів з боротьби з захворюванням тварин, і зараз ми бачимо підтримку заходів, які здійснює Держпродспоживслужба», - заявив Володимир Лапа.

Він також висловив сподівання, що запропонований Кабінетом Міністрів України рівень фінансування протиепізоотичних заходів буде підтриманий у сесійній залі Верховної Ради.

Слід зауважити, що останніми роками недофінансування протиепізоотичних заходів було систематичним, що не давало змоги компетентному органу виконувати свої функції в рамках плану протиепізоотичних заходів.

Так, у 2013 р. на проведення таких заходів було виділено 80,830 млн грн (31,7% потреби), у 2014 р. – 48,730 млн грн (16,8%), у 2015 р. – 90,039 млн грн (22,3%), 2016 р. – 52,86 млн грн (27,3%), 2017 р. - 113,65 млн грн (31,43).

Аналіз даних щодо співвідношення бюджетних витрат на здійснення протиепізоотичних заходів із вартістю української продукції тваринництва в ринкових цінах за період 2013-2016 роки включно свідчить, що обсяг фінансування склав усього 0,06%. Для порівняння слід зауважити, що відповідний показник в Австралії становить 0,74%, у Канаді та Республіці Чилі - 0,37%, Євросоюзі - 0,74%, Ісландії - 1,66%, Ізраїлі - 0,66%, Японії - 0,45%, Республіці Корея - 0,44%, Мексиці - 0,48%, Норвегії - 1,97%, Новій Зеландії - 1,12%, Туреччині - 0,18%, США - 0,86%.

Прес-служба Держпродспоживслужби

 

Більше новин
ВАР закликає народних депутатів ухвалити важливі закони для агросектору
08-вер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

  1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

  1. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

  1. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

  1. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

  • деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
  • наближають законодавство України до законодавства ЄС,
  • приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
  • посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
  1. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

  1. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

  1. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
05-вер-2018

У період з 25 по 31 серпня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 255 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період представили в МЕБ звіти про вогнища: африканської чуми свиней в Орловській (1) і Калінінградській (3) областях; віспи овець і кіз в Московській області (1); нодулярного дерматиту в Самарській (2) і Челябінській (2) областях.

На території раніше благополучних країн відзначили наступні захворювання:

хворобу Ньюкасла в Казахстані (1);

лихоманку Західного Нілу в Німеччині (1).

Вогнища ящура виявили в Китаї (2), в Ботсвані (3) і в ПАР (2). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Латвії (10), Румунії (133), Польщі (75) і Україні (4).

Ветеринарні служби Малайзії повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів (2) і сказу (5). Губкоподібну енцефалопатію виявили ​​у корови в Сполучених Штатах Америки (1).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про сибірку у Франції (6) і про сапі в Китаї (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Споживанню свинини в Україні пророкують приріст у 2019-му
06-лют-2019

Вітчизняні аналітики прогнозують приріст виробництва, споживання та імпорту свинини та продукції з неї. За попередніми підсумками експертів Економічного дискусійного клубу виробництво продукції свинарства в Україні у 2019 може зрости до 750 тис. т (+1%). Відповідні дані оприлюднили в балансах попиту і пропозиції м'яса та м'ясопродуктів, розроблених аналітиками ЕДК.

Експерти оцінюють минулорічний доробок галузі у 744 тис. т свинини та продукції свинарства. Це за розрахунками ЕДК на 1,1% більше ніж у 2017-му. На їх думку, у 2019-му варто очікувати деякого відновлення споживання м'яса свиней та м'ясопродуктів: плюс 1% до торішніх 744 тис. т. З іншого боку, такий підйом може спричинити активніший імпорт.

«Те, наскільки активно надходитиме свинина з-за кордону, залежатиме від внутрішньої цінової ситуації та від співвідношення вітчизняних та світових котирувань. Так, наприклад, чим меншою буде різниця між європейськими цінами на свинину та цінами на живець в Україні, тим меншою буде зацікавленість у імпорті м'яса свиней. З іншого боку, надходження дешевої мороженої сировини — сала і субпродуктів — коливається не так сильно в останні роки та не так значно впливає на ситуацію на ринку свинини», — коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Детальніше
Паркан від АЧС дозволить Польщі заощадити близько півмільярда євро
11-січ-2018

Аналіз економічної ефективності будівництва на східному кордоні Польщі огорожі, що захищатиме від міграції кабанів, показав, що такий паркан в багаторічній перспективі може зменшити витрати на боротьбу з АЧС приблизно на 60% — до 360 млн євро.

Голова спеціальної робочої групи, заступник міністра сільського господарства Рафал Романовський під час одного з грудневих засідань комісії Сейму з питань сільського господарства повідомив депутатам, що робота йде за різними напрямками. Проаналізовано правила, що випливають із закону про будівництво, виконана оцінка впливу будівництва на навколишнє середовище, визначені параметри, яким має відповідати огорожа.

«Відповідно до моделей, які охоплюють період в 25 років, при відсутності огорожі і при поточному тиску патогена на навколишнє середовище в сусідніх країнах, вартість боротьби з АЧС складе близько 890 млн євро. При існуванні фізичного бар’єру вартість боротьби з АЧС оцінюється в 360 млн євро, тобто будівництво паркану на всьому кордоні з Білорусією і Україною дозволить скоротити витрати на боротьбу з АЧС приблизно на 60%. Зведення огорожі оцінюється в приблизно 31 млн євро. Вартість будівництва і утримання складе більше 45 млн євро,» — уточнив заступник міністра.

Рішення про будівництво паркану прийняли 19 липня 2017 року під час засідання Урядової групи кризового управління під головуванням прем’єр-міністра Беати Шидлов. Реалізацію цього проекту передбачає недавно прийнятий спецзакон про АЧС. На наступному етапі буде підготовлено план будівництва.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок