Відновлено експорт української продукції птахівництва до Саудівської Аравії

Для подальшого проведення осінньо-польових робіт український агросектор додатково потребує 80−90 млрд гривень фінансування з боку держави. Ці кошти необхідні для завершення збиральної кампанії та старту осінньої посівної кампанії.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

«Завдання держави — знайти ці кошти, щоб агросектор не зупинив свою роботу. Завдання аграріїв — зберегти урожай», — сказав він.

За його словами, держава може підтримати аграріїв різними інструментами: провести державні інтервенції та викупити частину врожаю чи допомогти із зберіганням зерна.

«30 років наша країна вивозила свій врожай через порти. Порти сьогодні заблоковані. Так, тривають перемовини в Туреччині щодо розблокування морських шляхів, є певні результати, але слово росіян нічого не варте. Довіряти не можна. На сьогоднішній день близько 20 млн тонн минулорічного зерна лежить на складах. Це створює низку проблем: у аграріїв немає грошей, бо не реалізований врожай, через це немає фінансування для повноцінного збирання врожаю, платити заробітні плати та обслуговувати господарство. Також немає місця на складах для нового врожаю», — зазначив Андрій Дикун.

Уже сьогодні можна сказати, що врожай цього року буде вдвічі меншим, ніж у 2021 році.

«У цьому році ми очікуємо, що зберемо близько 50 млн тонн зерна. Так, продовольством Україна буде забезпечена, але цей обсяг буде чекати на реалізацію. В минулому році агросектор дав 17% ВВП країни. В цьому році, з огляду на те, що металургійна галузь майже знищена, аграрії стають головними наповнювачами бюджету. Але аграріям важко працювати, особливо тим, хто господарює біля фронту. Багато земель окуповано, а по прилеглих територіях постійно гатять із артилерії, тому робота припиняється. З тих областей, з яких окупанти пішли, багато хто з аграріїв не сіяли через те, що залишились заміновані поля, втрачено техніку та обладнання. Масштаби збитків для агросектору великі і вони досі не підраховані», — наголосив Андрій Дикун.

Та додав, що для нормальної роботи агросектору потрібна стабільність та можливість продавати продукцію. Агроспільнота сподівається, що держава знайде гроші для підтримки фермерів. Далі потрібно перемагати ворога та розблоковувати порти, додав Андрій Дикун.

uacouncil.org

Нова Угода про ЗВТ між Україною і Британією (після виходу країни з ЄС) буде вибудувана на основі умов вже діючої Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Таку думку виловила Ольга Трофімцева, громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

«Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками і змінами перенесуть в новий договір. Що ж стосується тарифної частини, тут не варто очікувати багато нового. Слід пам’ятати, що при владі Сполученого Королівства консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, а швидше за все аграрна торгівля між країнами буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами», — вважає Ольга Трофімцева.

Варто зазначити, що Україна знаходиться в списку пріоритетних країн, з якими в першу чергу будуть підписані нові торговельні угоди після виходу Британії з ЄС.

«З 2018 року між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Варто не забувати, що після виходу Британії з ЄС необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати, в цілому нараховуючи 53 країни», — додає Трофімцева.

Фахівці прогнозують, що після виходу Британії з ЄС обсяги тарифних квот, прописані за умовами ПВЗВТ, для українських підприємців, які експортують в ЄС, залишаться без змін.

«На додаток до цього, ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей буде залежати в тому числі і від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельне співробітництво між країнами», — переконана Ольга Трофімцева.

На думку політика, подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та більш глибоку економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

«Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль», — підкреслила Трофімцева.

agravery.com

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Вчені Федерального університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) розробили і випустили інноваційну біологічно розкладаючусь пластикову упаковку під назвою Plasticor з особливими властивостями — вона змінює колір залежно від свіжості упакованих в неї продуктів.

У 2017 році цей проект отримав нагороду місцевого конкурсу стартапів Hackaton Nanobio. Тепер команда розробників шукає інвесторів, щоб вивести продукт на ринок і почати його масове виробництво. Для цього вони запустили кампанію зі збору коштів на краудфандинговый платформі Kickante.

За даними ООН, 30% щорічно виробленої продукції в світі (близько 1,3 млрд тонн) в результаті стає сміттям, зазначив один з винахідників, студент-біофізик Жуан Вітор Бальбіну.

Створення упаковки, яка змінює колір залежно від терміну придатності продуктів — ефективний спосіб управління споживанням їжі. З її допомогою можна віддавати перевагу товарам, які зіпсуються швидше, а також своєчасно виявляти продукти з вичерпаним терміном придатності, які ще можна безпечно використовувати.

«Наша упаковка екологічно чиста, тому що в її виробництві не використовуються хімічні добавки, — говорить Бальбіну. — До того ж вона не вимагає великої кількості часу для розкладання. Якщо звичайний пластик може розкладатися до 500 років, то в даному випадку мова йде максимум про шість місяців».

dairyreporter.com