Війна в Україні: Китай скуповує зерно у світі

10-бер-2022

Китай збільшив обсяги експорту американської кукурудзи та сої, щоб зменшити ризики нестачі продовольства внаслідок війни росії в Україні та зменшення врожаю в Південній Америці.

«Протягом грудня минулого року США експортували до Китаю продукції сільського господарства на $34 млрд, що менше заявленої цілі — $40 млрд. Хоча обидві країни говорять про продовження угоди, очікується, що Китай буде купувати більше американських продуктів, щоб забезпечити необхідне постачання зерна на тлі обмежених світових запасів», — про це йдеться у матеріалі Bloomberg.  

Росія та Україна є одними з найбільших експортерів таких основних зернових як пшениця та кукурудза, а також рослинних олій. Оскільки поставки з двох країн практично зупиняються, ціни на багато сільськогосподарських товарів різко зросли. Китай в свою чергу є основним покупцем кукурудзи та ячменю з України, а також соняшникової олії.

Базові ф’ючерси на сою залишалися стабільними в Чикаго після стрибка на 2,2% у четвер (3 березня). Кукурудза збільшила приріст до найвищого рівня з 2012 року. 

«Ситуація з постачанням соєвих бобів у Китаї зараз дуже складна, і соєві боби з Тихоокеанського північно-західного регіону були б найшвидшим варіантом для поставок», — говорить співзасновник і директор з маркетингових досліджень Sitonia Consulting, розташованої в Китаї, Дарін Фрідріхс.

Перспективи рекордного врожаю сої в Бразилії цього року були зруйновані погодними проблемами. Українську кукурудзу зазвичай сіють у квітні та травні, і руйнування в результаті війни, нестача працівників та хаос навколо транспорту та логістики можуть поставити ці культури під загрозу.

Бразилія, зазвичай третій або четвертий за величиною експортер кукурудзи, намагається поповнити виснажені запаси після меншого, ніж очікувалося, другого врожаю кукурудзи в травні минулого року. Міністерство сільського господарства США знизило оцінку врожаю кукурудзи в Бразилії до 114 млн т з початкової оцінки в 118 млн т.

«Продовольча безпека є найважливішим пріоритетом для Пекіна, оскільки імпорт кукурудзи, сої та пшениці в країну зріс до рекордних рівнів», — зазначається у матеріалі. 

agroportal.ua

Більше новин
Свині ГМО: редагування генів допоможе уникнути хірургічної кастрації поросят
27-черв-2019

Хірургічна кастрація кабанів дозволяє покращити смак м’яса. Утім, ця процедура порушує вимоги щодо благополуччя тварин. Foundation for Food and Agriculture Research (Фонд досліджень продовольства та сільського господарства FFAR) та «Альянс для припинення хірургічної кастрації свиней» розробили підхід, який дозволяє запобігти операціям шляхом редагування генів.

Методика сприяє тому, що статеве дозрівання поросят не настає. На відміну від методів, що існують, новий не передбачає введення чужорідних речовин у гени свиней. Кілька компаній вже перевірили на практиці ефективність такої модифікації.

«Це величезний успіх. За допомогою нової технології ми зможемо вирішити питання добробуту тварин, зберігаючи при цьому якісний продукт для споживачів», — зазначає Саллі Роккі, виконавчий директор FFAR.

Кастровані поросята демонструють гостру стресову фізіологічну реакцію, включаючи підвищений рівень гормонів стресу, підвищену частоту серцевих скорочень. Європейський Союз заборонив практику кастрації свиней, але впровадження цієї норми затримується, через високий рівень витрат, яких потребує відмова від такої практики.

Наступним кроком у дослідженні є визначення комерційної життєздатності та продуктивності кабанів, які не піддаються кастрації, оскільки не досягають статевої зрілості через редагування генів.

meat-inform.com

Детальніше
У 2021 році пріоритетом держпідтримки АПК пропонують зробити тваринництво
07-груд-2020

Основна мета розвитку агросектору —  створення агропродукції з доданою вартістю, чого можна досягнути роблячи ставку на розвиток тваринництва.  

Про це у інтерв'ю Latifundist.com заявив народний депутат України («Партія «За майбутнє»), секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише agropolit.com

«Держава має отримати віддачу від того, що вона підтримує сектор. Це не мають бути кошти проїдання. Тому, я думаю, ми маємо писати програми на підтримку тих галузей в аграрному секторі, які сьогодні будуть генерувати додану вартість», — каже він.

Іван Чайківський також назвав перелік пріоритетних напрямків для розвитку агросектору на 2021 рік за участі державної підтримки.

По-перше, це м’ясна галузь: на відгодівлю бичка, свиней, птиці, на виробництво молока, аквакультуру. Це вигідно державі. У майбутньому такі програми лише принесуть додану вартість на всіх етапах виробництва аграрної продукції та створення робочих місць у супутніх галузях. А це і є кінцева мета нашого агросектору — виробництво продукції з доданою вартістю", — пояснює він.

Також слід дати кошти на покращення генетики.

Нам треба завозити в Україну високопродуктивне поголів'я. Нам треба поміняти поголів'я, яке в нас є. У нас дуже багато ферм, які сьогодні ще абсолютно далекі від тої продуктивності, яка є в світі: в Європі, в Америці і так далі. Нам треба змінювати ситуацію. Але, на превеликий жаль, фермери не мають для цього ресурсів. Тому треба допомогти їм поміняти поголів'я. Щойно це буде зроблено, ми буквально за короткий період часу, за наступні 2−3 роки побачимо, наскільки ефективним стане тваринництво. І наскільки зросте кількість тих, хто захоче займатися цим", — розповідає Іван Чайківський.

Детальніше
Україна увійшла до топ-3 експортерів сільськогосподарських продуктів до ЄС
13-січ-2020

З листопада 2018 року по жовтень 2019 року Україна експортувала сільськогосподарських продуктів до Європейського Союзу на 7,3 млрд євро.

Такі дані представила Єврокомісія в щомісячному моніторинговому звіті про стан торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.

Щорічно обсяг сільськогосподарського імпорту з України до ЄС зростає. У порівнянні з попереднім періодом (листопад 2017-жовтень 2018) цифри зросли на 41%, в грошовому вимірі — на 2,1 млрд євро.

За обсягами експорту сільгосппродукції до Євросоюзу за вказаний період лідером стали США з показником у € 12,276 млрд, друге місце посіла Бразилія, експортувавши агропродукції на € 11,743 млрд.

eu-ua.org

Детальніше
Учасники ринку: Інновації стануть вирішальними у відновленні агросектору після війни
27-черв-2022

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок