Війна росії проти України посилює світовий попит на сою

25-бер-2022

Світові ціни на сою та продукти її переробки поступово зростають по мірі збирання врожаю у Південній Америці, де підтверджуються найгірші прогнози виробництва. Війна росії проти України посилює світовий попит на сою та соєву олію через скорочення поставок соняшникової олії з чорноморського регіону. Про це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade.

«За даними агенції AgRural, соя в Бразилії зібрана на 69% площ, що на 10% випереджає торішні темпи, а в основних штатах-виробниках Мату-Гросу та Мату-Гросу-ду-Сул роботи майже завершені», — йдеться в повідомленні.
Дощі уповільнюють збирання, проте сприяють розвитку посівів кукурудзи другого врожаю. Внаслідок дефіциту опадів у грудні та січні врожайність сої в поточному сезоні виявилася нижчою, ніж очікувалося, тому експерти агенції Conab залишили прогноз виробництва сої в Бразилії у 2021/22 МР на рівні 122,8 млн т, тоді як USDA у березні оцінив його у 127 млн т.

Дощі уповільнюють збирання, проте сприяють розвитку посівів кукурудзи другого врожаю. Внаслідок дефіциту опадів у грудні та січні врожайність сої в поточному сезоні виявилася нижчою, ніж очікувалося, тому експерти агенції Conab залишили прогноз виробництва сої в Бразилії у 2021/22 МР на рівні 122,8 млн т, тоді як USDA у березні оцінив його у 127 млн т.

«Зернова біржа Буенос-Айресу (BAGE) знизила прогноз виробництва сої в Аргентині на 1,1 млн т до 42 млн т, що також поступатиметься березневому прогнозу USDA у 43,5 млн т. За оцінками аналітиків Асоціації виробників зернових та олійних Парагваю (APS), врожай сої в країні у 2021/22 МР стане найгіршим в історії та не перевищить 3 млн т, що на мільйон тонн поступатиметься торішньому показнику, хоча USDA у березні прогнозував його в межах 5,3 млн т», — додають експерти.

Крім того, травневі ф’ючерси на сою в Чикаго з 21 березня виросли на 1,7% до 623,5 $/т, але загалом за місяць додали лише 1,7% ціни, оскільки попит з боку Китаю залишається низьким. Водночас травневі ф’ючерси на соєву олію виросли на 3% до 1640 $/т, додавши за місяць 5,7% на тлі посилення попиту з боку Індії внаслідок відсутності поставок соняшникової олії з України та зменшення поставок з росії.

«Військове вторгнення росії до України продовжує негативно впливати на світову економіку, і аналітики не можуть спрогнозувати, коли ж завершиться ця безглузда війна. Україна поступово відновлює роботу переробних підприємств в регіонах, де не йдуть бойові дії. Переробники купують сою обмеженими партіями з доставкою на завод за ціною 16−16,5 тис. грн/т. Проте обсяги переробки залишаються низькими через відсутність експортних поставок та низький попит на жом та шрот. Ціни попиту на соєвий жом з доставкою на західний кордон складають 460−480 $/т, а на соєву олію — 1350−1400 $/т», — підкреслюють фахівці.
Звернемо увагу, що соняшник переробники майже не купують, оскільки мають значні запаси шроту та олії, які намагаються реалізовувати через порти Румунії та Польщі.

agravery.com

Більше новин
В Україні вводять більш жорсткі європейські правила маркування продуктів
05-лип-2018

Верховна Рада України сьогодні може розглянути в першому читанні законопроект про приведення вимог до маркування харчової продуккції у відповідність із стандартами ЄС, згодом документ може бути прийнятий в цілому.

Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

За його словами, законопроект підготовлений і внесений на розгляд парламенту в рамках зобов’язань України за угодою про асоціацію з ЄС синхронізувати власне законодавство з европейськими законами. Він підкреслив, що документ підтримує Євросоюз і уряд.

«Це питання ми обговорювали з представниками бізнесу протягом півтора року. Має бути баланс між інтересами бізнесу, між захистом прав споживачів і системою державного контролю, яка забезпечує цей захист. Закон має розглядатися в парламенті, якщо він буде поставленний на голосування він може бути прийнятим в першому читанні», — сказав Бакуменко.

За словами нардепа, законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману — данні мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Також в проекті містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Виробники також будуть зобов’язані надавати інформацію про алергени в продукції, а також сповіщати, чи піддавався продукт заморозці чи розморозці. Також запроваджуються нові терміни придатності продукції, що швидко псується.

За словами Бакуменко, від прийняття закону виграють всі гравці ринку харчових продуктів. «Оператори ринку матимуть уніфіковані правила, щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначенність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», — зазначив політик.

agronews

Детальніше
Мінекономіки очолив Ігор Петрашко
17-бер-2020

Верховна Рада 243-ма голосами призначила на посаду міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

«Сьогодні вважаю його одним з кращих економістів України, який дійсно зможе допомогти нам рухатись вперед і, втому числі, напередодні економічної кризи», —зауважив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Ігор Петрашко розповів про два пріоритетні завдання в економіці України: «підтримати і збалансувати українського виробника в ситуації, коли ринки будуть закриватися, ринки Євросоюзу будуть вводити протекціоністські та інші заборони, щоб зберегти виробництво, робочі місця, заробітну плату» і «створити фундаментальні умови для того, щоб український бізнес в Україні відчував себе добре».

Також він обіцяє продовження політики дерегуляції, зменшення тиску на бізнес різноманітних структур і органів.

«Ідеальна ситуація — щоб бізнес мінімально спілкувався з державою», — сказав він.

Довідка: Ігор Петрашко з квітня 2013-го року працює в UkrLandFarming. Свою кар'єру почав як консультант з корпоративної реструктуризації в консорціумі компаній під егідою TACIS. Потім був старшим консультантом американської компанії GlobalSpec, провідного постачальника послуг в області Інтернет-пошуку і онлайн-реклами для компаній промислового та науково-технічного сектора, де відповідав за стратегічне планування і корпоративні фінанси.

Також пан Петрашко працював з продуктами і активами в енергетичній галузі в складі групи структурування угод компанії Enron. Раніше керував групою з надання консультаційних послуг з операцій та партнерство в Ernst & Young, має досвід інвестиційно-банківського управління в компанії «Тройка Діалог Україна» та департаменту корпоративного бізнесу в АТ «Сбербанк Росії».

agravery.com

Детальніше
Що очікувати від цін на м'ясо?
15-вер-2021

Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку основних продуктів сільського господарства.

«Досить актуальним є питання цін на мя’сні продукти, які в цьому році почали зростати пізніше, ніж це очікувалося. Адже другий рік поспіль ціни на фуражні зернові, соєвий та соняшниковий шріт зросли на 70-90%,  а ціни на м’ясну продукцію не зростали відповідно, лише останні декілька тижнів українці відчули плавне нарощення цін на м'ясо і мясні продукти.  При цьому, найбільш волатильними є ціни на м'ясо бройлерів, далі яловичина і свинина, яка подорожчала на 4% порівняно з минулим роком. Це пояснюється більшим попитом на м'ясо бройлера, відносно м’яса свинини. Минулого року теж не відбулося значного зростання ціни на свинину, адже, коли почали зростати ціни на фуражні зернові, виробники почали різко скорочувати поголів’я тварин, тому на сьогодні в деяких регіонах України відчувається дефіцит м’яса, що як наслідок, призведе до зростання ціни», - коментує ситуацію Павло Коваль.

Також він зазначає, що зростання не буде різким, адже відбуватиметься часткове заміщення імпортною продукціє, яка зростає внаслідок того, що значна частина малих вітчизняних виробників м’яса залишила ринок.  

«Стабілізація ціни на м'ясо в прямій залежності від ціни на фуражні зернові, станом на сьогодні ціна на соєвий шріт ще не сформувалась, адже новий урожай в окремих господарствах тільки починають збирати. На світовому та на внутрішньому ринку ціни приблизно зберігаються на рівні минулого року, якщо порівнювати із 2019 роком, то вартість фуражної пшениці складала 4200-4300 тис грн/т, а у 2020 році – 6500-7000 тис грн/т, під кінець сезону відповідно вище, але при цьому вартість м’яса була відносно стабільною. Тому плавне зростання ціни на м'ясо абсолютно обґрунтоване, стабілізація ціни відбудеться після збирання врожаю основних фуражних культур на світових ринках. Після цього можна робити висновок, які будуть ціни на похідні продукти від фуражу, тобто на яйця, де очікується певне здорожчання, на м’ясну продукцію, живу масу свиней та яловичину», - підсумовує Павло Коваль.

agroconf.org

Детальніше
Аграрії вже засіяли ранніми зерновими 90% площ
16-квіт-2019

Українські аграрії під час цьогорічної посівної вже засіяли ранніми ярими зерновими та зернобобовими 2,0 млн га, або 90% посівних площ.

"Станом на 15 квітня українські аграрії провели сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 2,0 млн га або 90% до прогнозу", - йдеться у повідомленні.

Зокрема посіяно:

ячменю – 1,4 млн га (93%);

пшениці – 148 тис. га (89%);

вівса – 159 тис. га (81%);

гороху – 277 тис. га (82%).

Крім того, посіяно кукурудзи на зерно – 187 тис. га (4%), цукрових буряків – 189 тис. га (77%) та соняшнику – 893 тис. га (16%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 7,5 млн га або 99% до прогнозу.

У розрізі культур підживлено:

озимої пшениці – 6,4 млн га (99%);

озимого жита – 113 тис. га (98%);

озимого ячменю – 993 тис. га (99%).

Також у Мінагрополітики зазначили, що озимий ріпак підживлений на площі 1,3 млн га або 99%.

Прес-служба Мінагрополітики.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок