Витрати на розмінування сільгосптериторій становитимуть 4 млрд євро

25-серп-2022

Близько 170−180 тис. км2 України охоплено воєнними дії. З них, за приблизними оцінками, 25−50 тис. км2 складають сільськогосподарські площі.

Про це сказав експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман під час онлайн-заходу «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві».

«Щоб очистити мінімальну площу — 25 тис. км2 — знадобиться 10 млн людино-днів для розмінування. Якщо витрачати 200 євро на день, то ці вони становлять близько 2 млрд євро. Якщо ж брати 50 тис. км2 — вартість становитиме 4 млрд євро», — наводить дані Кай Вінкелман.

Він додає, що найбільшу небезпеку наразі складають танкові міни на полях. «Важливо поступово та постійно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети тощо», — зауважив експерт.

agroportal.ua

Більше новин
IFCN стверджує: світовий молочний ринок відновлюється, і Україна — серед лідерів
09-бер-2021

Світові молочні ринки відновлюються. Наразі таку думку мають більшість глобальних аналітичних агенцій. Підтвердженням цьому є стійкий тренд зростання світових цін на біржову молочну продукцію, який стартував з вересня минулого року.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Синхронно пішли вверх і ціни на сировину, що співпало з сезонним зростанням та одночасним стрибком світових цін як на білкові, так і на жирові складові раціонів. Наразі ріст продовжується, хоча й меншими темпами. Так, за оцінкою IFCN, у січні 2021-го загальносвітовий ріст цінника на корми склав 1,5% у місячному порівнянні. Індикатив світової ціни на молоко-сировину у лютому також зріс на 4,9% до 42,4 дол./100 кг. Загалом, такі показники цін на молоко вже досягли допандемічних рівнів.

При цьому маржа між кормовими затратами та ринковою ціною на молоко-сировину скоротилася, проте різниця в цілому позитивна і складає трохи більше 10 дол. В таких умовах страждає економіка ферм більшості молочних регіонів, Зокрема, основні виробники і світові експортери північної півкулі зазнають труднощів в частині економіки виробництва молока. Натомість ситуація у південній півкулі значно краща.

На даний час відмічається зростання попиту та впевнене його нарощування, особливо з боку азійського регіону, економіка якого продемонструвала більш швидке відновлення у постпандемічний період на фоні низьких показників нових випадків захворювання.

Чи не найяскравішим підтвердженням цьому стала остання 279-та сесія молочних торгів на новозеландському молочному аукціоні GDT, де ріст середньої ціни склав 15%, а середня ціна піднялась до 4231 дол./т. (FAS). Молочний індекс додав 176 пунктів та досягнув докризових значень лютого 2014-го року.

Ріст загальної ціни підтримувався майже всіма торговими позиціями, а найбільше — ключовим товаром цього торгового майданчика, сухим незбираним молоком, який показав рекордне зростання +21% (4364 дол/т), підкоривши нову цінову вершину. Тренд росту цін на СНМ розпочався ще на початку осені і нині показує перспективу, безумовно після деякої корекції. Це зумовлено закінченням сезону великого молока у Новій Зеландії, який в цьому році не мав приросту виробництва молока. При цьому прогнози щодо сприятливих погодних умов в Океанії все ще залишаються обережними. На цьому фоні всі контракти СНМ подорожчали приблизно в однаковій мірі.

Друге місце по активності росту зайняло вершкове масло, яке подорожчало на 13,7%, до 5826 дол./т., а ціна наблизилась до рівнів максимумів чотирирічної давнини. Ціни на всі контракти зросли на понад 10%. Зневоднений молочний жир також суттєво подорожчав, проте його зростання було майже вдвічі нижчим, ніж масла ― 7,4%, до 5929 дол./т. В цій ситуації знову швидко скорочується різниця в цінах зазначених продуктів, що спостерігалось в період світового локдауна. Попит на жири, особливо масло, активно зростає, і зараз ціни швидко відіграли свої позиції після півторарічного падіння.

Ціни на сухе знежирене молоко рухаються по схожій траєкторії лише з деякими відмінностями у хвилях корекції, порівняно із СНМ. Ціна СЗМ у цю сесію досягла нових максимумів ― 3302 дол./т., а зростання склало 3,5%. При цьому літні контракти зросли вище середнього значення в очікуваннях недостатньої росту пропозиції з боку основних поставників північної півкулі в період сезону великого молока. Вочевидь, запаси СЗМ, які нагромаджувалися впродовж минулого року в деяких ключових виробників в період глобального локдауна не є вагомою підставою для задоволення майбутніх потреб. Зокрема, запаси СЗМ на кінець минулого року у США перевищували на 14,5% показники кінця 2019 року. Разом з тим, європейські публічні запаси за підсумками непростого року залишилися незмінними в розрізі річної оцінки, що зумовлено досить стійким попитом навіть в часи пандемії.

Детальніше
Мексика: нова тенденція в експорті
25-вер-2017

Мексика почала експортувати племінних свиней для розведення.

Згідно з офіційною статистикою, за січень-червень 2017 року Мексика експортувала 7 488 живих свиней для розведення до Сполучених Штатів. Очікують, що до кінця 2017-го цей показник сягне 8 тис. голів.

На 2018 рік мексиканці прогнозують стійкий та стабільний попит, тому планують відвантажити ще близько 8 тис. голів.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Мінагрополітики відкрило дані про 13 млрд грн державної підтримки за останні три роки
30-груд-2021

Агросектор показав найвищий рівень зростання за 11 місяців 2021 року в порівнянні з іншими галузями економіки й становить +16,7%.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Агросектор продовжує залишатися локомотивом економіки, гарантом стабільної експортної виручки та продовольчої безпеки України та світу, осередком створення десятків тисяч робочих місць та мільярдних наповнень місцевих бюджетів», — написав Міністр.

За його словами, цьогоріч понад 10 тисяч агропідприємств та 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. «Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с.-г. товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с.-г. продукції, с.-г. машинобудування. Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100%», — зазначив Роман Лещенко.

Він наголосив, що стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більше 30 тисяч нових робочих місць в календарному році. Він зауважив, що в наступному році в пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. До того ж вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості.

Крім того, в фокусі буде новий напрямок — агрострахування. Який допоможе аграріям більш впевнено здійснювати діяльність, не дивлячись на природні та фінансові негаразди. Новий напрям держпідтрмики як меліорація, вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об'єднання водокористувачів в 2022 році в Україні.

Міністр повідомив, що фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року. «Ми працюватимемо над розширенням кредитування аграріїв, яке має сягати мінімум 100 млрд грн. Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр — електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів», — підкреслив Роман Лещенко.

Також він додав, що на сайті Мінагрополітики з’явився новий дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. «Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів — усе прозоро й доступно відображено за посиланням», — зазначив Міністр.

minagro.gov.ua

Детальніше
IFC запускає новий проект для виробників молока
19-лют-2018

IFC запускає новий проект для такого підсектору сільського господарства, як молочка. Про це розповіла глава представництва Міжнародної фінансової корпорації IFC в Україні Олена Волошина.

За інформацією Волошиної, IFC заходить в новий для себе підсектор сільського господарства — молочний.

«Проект схвалено та буде презентовано на загал протягом місяця. Довгі роки цей сектор страждав, тож сьогодні приємно бачити потенціал. Раніше у цього сектору був „невибагливий“ споживач. Росія забирала всю продукцію, яку лише могла. Тепер цей ринок для нас закритий, а наші виробники шукають нові ринки, відтак потрібні нові стандарти», — розповіла вона.

За словами глави представництва IFC в Україні, співпраця буде налагоджена й з кооперативами.

«Влаштуємо тренінги та консультації. І вони будуть доступні й кооперативам, і малим фермерам, і великим виробникам», — пояснила експерт.

Нагадаємо, що згідно із новим ДСТУ в Україні мали б залишитися три сорти молока: екстра, вищий і перший. Такі вимоги зазначені у відповідному Договорі з ЄС. У Міністерстві аграрної політики та продовольства України відклали введення цієї норми до 1 липня 2018 року. Асоціація тваринників України пропонує ще на рік дозволити продавати домашню молочну продукцію.

На питання: «Відміна третього сорту — добре чи погано для України?», Олена Волошина відповіла:

«На все можна дивитися з позиції „склянка наполовину порожня чи повна“. Я — оптиміст, тому намагаюся бачити скоріше opportunity, ніж lost (можливість, аніж втрату)».

Agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок