Виробництво молока у світі може помірно відновитись у найближчі квартали — Максим Фастєєв

Угода про вільну торгівлю між ЄС і Японією, яка набула чинності 1 лютого 2019 року, призначена для зміцнення економічних і політичних відносин між цими двома важливими торговими зонами, а також зміцненню загальної ролі ЄС на ринку в Азії.

Японія є одним з найважливіших торговельних партнерів Німеччини в Азії. І навпаки, Німеччина є найважливішою країною-партнером для Японії в Європі. З 2009 року обсяг торгівлі неухильно зростав і сягнув близько 42,4 млрд євро в 2017 році.

Уряд Німеччини підтримує мету ЄС з надання допомоги у формуванні глобальної торговельної політики за допомогою сучасних амбітних угод про вільну торгівлю та реалізації високих стандартів у всьому світі, особливо в області стійкої торгівлі.

Угода усуває більшу частину тарифів і низку давніх нормативних бар'єрів. На японський ринок, який забезпечує близько 127 млн споживачів, на більш вигідних умовах відвантажуватимуть вино, сир, яловичину, свинину та багато інших важливих сільськогосподарських продуктів ЄС, що розширить експортні можливості співдружності у багатьох інших секторах.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Відновлення свинарства після Африканської чуми свиней (АЧС), а також птахівництва після коронавіруса підштовхне попит на сою на внутрішньому ринку Китаї цього року, наголошується в доповіді Міністерства сільського господарства США. Внутрішнє виробництво сої в Китаї в поточному році виросте на 700 тис. тонн до 18 млн тонн.

При цьому за оновленими прогнозами внутрішній попит на продукти переробки сої в поточному сезоні виростуть до 91 млн тонн. Це на 6 млн тонн перевищує прогнози, озвучені раніше. Імпорт сої також повинен істотно вирости. Головним бенефіціаром відновлення попиту стануть держави Південної Америки, які є основними постачальниками сої в Китай, відзначають аналітики.

За матеріалами Feed Navigator

Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час онлайн-дискусії «Біоенергетика: виклики та можливості для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні», яка відбулася 14 липня.

Він акцентував, що невипадково Мінагрополітики сьогодні долучається до цієї дискусії, адже з весни поточного року розвиток і участь у розвитку тих чи інших видів біопалива є топ-пріоритетом для міністерства.

«Сільське господарство є джерелом сировини для виробництва різних видів біопалива — від біометану до твердих видів біопалива. По-друге, ми разом із Міністерством фінансів та іншими відомствами підтримували розвиток виробництва біоетанолу. Прийнято законопроект № 7401, який не тільки дозволяє активніше виробляти технічні та харчові спирти, а й біоетанол. Сировиною можуть бути як і культури, які безпосередньо вирощується на полях, так і відходи тваринництва та рослинництва. Фактично те, що вважалося раніше елементами відходів і не оприбутковувалось зараз може трансформуватись у зовсім іншу додану вартість», — зазначив перший заступник Міністра.

За його словами, також додатковим стимулом для інвестування аграрних компаній у вертикальну інтеграцію і виробництво тих чи інших видів біопалива є ціни на енергоресурси, які суттєво зросли, а також обмежені із початком війни можливості експорту базової с/г продукції — зернової олії.

«Тому фермери вже міняють способи використання земель для того, щоб ці фактори нівелювати. З точки зору привабливості для аграріїв інвестувати у сферу виробництва біопалива всі умови сприятливі», — підкреслив він.

«Наше завдання, як профільного міністерства спільно з колегами з Міненерго та Держенергоефективності зробити нормативно-правові рамки так, щоб ці сприятливі умови можна було практично реалізувати. Сьогодні наша ціль — не просто підтримувати, а поставити в один із топ-пріоритетних напрямків розвиток виробництва біопалива. Прийшов час перейти від розмов про можливості до практичної імплементації», — підсумував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій у середині листопада продовжили «зсув». Так, за попередніми оцінками операторів середня ціна закупівлі цього тижня послабилася ще на 1,25% та наближається до 43 грн/кг. Втім, таке послаблення не таке сильне, як минулотижневе просідання на 3%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу ситуації на ринку живця.

З огляду на вповільнення темпів падіння цін, виробники свинини сподіваються, що надалі ціни якщо не змінять вектор руху, то хоча б закріпляться на досягнутому рівні в межах 42-44 грн/кг. Більшість переробників у свою чергу очікують, що наступного тижня ціни на свинину живою вагою коливатимуться в вужчому діапазоні — 42-43 грн/кг. Проте є і такі, що прогнозують пониження мінімальної цінової позначки нижче вказаного рівня.

З іншого боку, європейські котирування залишаються на досягнутому рівні, а тамтешні оператори очікують на передсвятковий підйом цін у відповідь на досить активний попит з боку закупівельників. Хоча попередні прогнози пожвавлення закупівлі підтвердилися, на європейських цінах це ще не відбилося. З іншого боку, така стабільність не дає рівню «бар’єрних» цін опускатися нижче 44 грн/кг, на якому він тримається вже півтора місяці. 

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info