В Україні проведено перше засідання з питань підтримки експорту сільгосппродукції

За вересень Україна експортувала загалом 6,9 млн т зернових та олійних культур, вийшовши на довоєнні показники. Зернові коридори працюють, вони довели свою ефективність, але Україні слід глибше інтегруватися у європейську логістичну систему, що стане додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу.

Про це заступник голови ВАР Денис Марчук розповів під час брифінгу на тему «Результати діяльності зернових коридорів» у Медіацентр Україна — Укрінформ.

«Портами Одеси у серпні ми експортували 1,7 млн т продукції, у вересні ця цифра складає 3,8 млн… Тобто сумарно всіма шляхами експортували майже 7 млн т. Це означає, що Україна вийшла на довоєнний період експорту. Поточна динаміка демонструє фактичне виконання Україною її зобов’язань. Як експортно орієнтована держава, ми показуємо усьому світу, що усі позиції, підписані у Стамбулі, працюють… Нам важливо, щоб продовжував працювати „зерновий коридор“ взимку, влітку та навесні», — наголосив Денис Марчук.

За його словами, Україна повинна надалі інтегруватися у європейську логістичну систему.

«Логістичне питання гостро стоїть перед агросектором. Минулого тижня в Брюсселі відбулося обговорення розширення логістичної співпраці України з ЄС, за участі міністра аграрної політики і продовольства Миколи Сольського. Адже незважаючи на функціонування „зернових“ коридорів, ми не полишаємо надію на співпрацю з нашими європейськими партнерами. Витрати на логістику становили 80−90% від вартості продукції, яку реалізовували аграрії, тому розглядаються можливості збільшення кількості „сухих“ перевалочних пунктів, на яких можна було б перевантажувати зернові. Ведуться перемовини щодо розширення залізничного сполучення. Потрібно збільшити кількість пропускних пунктів на західних кордонах. Одне з ключових питань — транспортування соняшникової олії, задумано масштабний проект. Якщо нам вдасться інтегруватися у європейську логістичну систему, то це буде додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу України».

uacouncil.org

Агрохолдинг МХП у листопаді поточного року виробив 64,9 тис. т курятини, що на 1% менше аналогічного місяця 2021 року і на 9% більше жовтня поточного року.

Про це свідчать дані щомісячного звіту МХП.
Обсяги продажів на 1% більше торішнього рівня — 60,7 тис. т. Причому експорт зріс на 5% — до 38,4 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 12% — до 22,3 тис.
У той же час МХП майже подвоїв продажі соняшникової олії відносно листопада минулого року — до 51,2 тис. т, а соєвої зменшив на 64% — до 841 т.
Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 43% — до 2,5 тис. т.

agroportal.ua

Показник нижчий за червневий, але все ще на 25,4% вище рівня липня минулого року. Про це повідомляє  Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО.

«Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в липні склало 146,4 пункту, що на 3,8 пункту нижче за червневий показник, але все ще на 29,7 пункту (25,4%) вище рівня липня минулого року», — йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що найбільше знизилися міжнародні котирування сухого знежиреного молока, а також вершкового масла та сухого незбираного молока, що обумовлено слабкою ринковою активністю в Європі у зв'язку з періодом літніх відпусток.

«Крім того, більшість покупців накопичили достатні запаси для задоволення своїх поточних потреб, що у поєднанні зі слабким попитом з боку Китаю та високими цінами на молочну продукцію призвело до скорочення попиту на спотовому ринку та, як наслідок, до зниження міжнародних котирувань», — пояснили у ФАО.

При цьому світові ціни на сир залишалися стабільними, оскільки високий обсяг продажів на внутрішньому ринку в популярних у туристів європейських країнах дозволив компенсувати слабкий імпортний попит на міжнародних ринках. Незважаючи на загалом мляву торгівлю, обмежений обсяг пропозиції дозволив утримати світові ціни на молочну продукцію на високому рівні.

milkua.info

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» № 1056−1.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Метою закону є забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні.

Крім того, він передбачає припинення діяльності акредитованих суб'єктів; запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав; впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав; підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.