В Україні з’явиться наукова лабораторія з визначення якості ґрунтів та продукції

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua

Останнім часом в Україні прослідковується позитивна тенденція розвитку козиних ферм. Переважно функціонують малі фермерські господарства, які мають в утриманні 20−100 голів кіз. Для збільшення поголів'я важливо створити сприятливі умови.

Індивідуальна діяльність фермерських господарств є досить обмеженою, адже самостійно достатньо складно вирішувати кошторисні і об'ємні роботи, які пов’язані з забезпеченням засобами виробництва, матеріально — технічними ресурсами; з транспортним, ремонтним, будівельним, ветеринарним обслуговуванням; з племінною роботою тощо. Невеликі господарства поодинці не можуть успішно займатись реалізацією виробленої продукції, і не можуть впливати на рівень цін, у зв’язку з малими обсягами виробництва, в яких не зацікавлені переробні підприємства. За наявності умов зберігати і переробляти свою продукцію, можна реалізувати її досить вигідно. Але переважна більшість малих господарств не мають таких можливостей. Тому виникає потреба об'єднати зусилля задля підвищення конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Кооперація створює додаткові можливості для досягнення ринкових переваг, дозволяючи уникати посередницьких послуг, спільно використовувати об'єкти соціальної та виробничої інфраструктури і за рахунок цього знижувати собівартість продукції. Кооперація створює додаткові робочі місця, а також спонукає до раціонального використання природних ресурсів.

Кооперативи забезпечують професійну підготовку своїх членів, що в подальшому конвертується в розвиток кооперативу.

Відбувається економія за рахунок масштабу. Зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів. Зазвичай пов’язаний з поглибленням розподілу праці.

Прогалини у розвитку

Проблемою є недостатня поінформованість серед населення про переваги об'єднання. Відсутність ініціативних людей, які б спонукали до дій. Недовіра до новаторства. Недосконала законодавча база.

Необхідно проводити просвітницьку роботу про переваги діяльності безпосередньо на селі. Забезпечити підтримку на державному рівні.

Важливо зазначити, що 13.09.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки».

Документ підготовлений Мінагрополітики в співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання. У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Перспективи галузі

На сьогоднішній день в Україні культура споживання продукції з козячого молока не надто поширена. Але ситуація змінюється. Українці стали більш прискіпливо обирати продукти, зважаючи на якість і користь.

Сьогодні є всі передумови для стрімкого розвитку галузі козівництва. Конкуренція на ринку майже відсутня. Звичайно, є багато питань які потребують вирішення, але об'єднавши зусилля можна досягнути високих результатів.

milkua.info за матеріалами ГС «Вівчарство та козівництво України»

У Китаї ще з минулого року діє кілька урядових програм, спрямованих на відновлення поголів’я свиней, що скоротилось майже на половину після початку поширення в країні африканської чуми свиней у серпні 2018 року. Тепер активних заходів щодо відновлення поголів’я вживають ще в одній азійській країні – В’єтнамі.

В’єтнам, який наразі перебуває на другому місці (після Китаю) за обсягом збитків від АЧС, планує відновити поголів’я, імпортуючи живих свиней з Таїланду, однієї з небагатьох азійських країн, на яку не поширився вірус африканської чуми свиней. За даними місцевих ЗМІ, 20 тис. племінних тварин будуть завезені з Таїланду для відновлення місцевих ферм. Перша партія з 250 свиней вже надійшла до країни, а решта буде надходити ​​поступово.

Заступник міністра сільського господарства Пхунг Дюк Тянь заявив, що попит місцевих фермерів цього року перевищує 100 тис. племінних свиней. За перші чотири місяці 2020 року імпорт свинини у В’єтнам збільшився на 300% через дефіцит м’яса, який з’явився минулого року. Імпорт яловичини та птиці зріс відповідно на 200% та 150%.

Згідно з офіційними даними, з початку спалаху АЧС у В’єтнамі, у лютому 2019 року, національне поголів’я свиней в країні зменшилось більш ніж на 20%, або на 6 мільйонів голів.

Meat-Inform