В Україні аграріїв звільнять від сплати податків на землю

08-бер-2022

Президент України Володимир Зеленський заявив, що уряд розробив план підтримки бізнесу на час війни, який звільняє від сплати низки податків на період воєнного стану і мінімум на рік після його завершення. Повідомляє Kurkul.com.

«Уряд України вже працює над тим, як відновити нашу державу після перемоги. Як дати більше сил країні, поки ми боремось. Створений спеціальний пакет допомоги бізнесу та працівникам», — розповів Володимир Зеленський під час сьогоднішнього відеозвернення.

Так в рамках підтримки бізнесу:

  • ФОПи 1 та 2 групи повністю звільняються від сплати ЄСВ (єдиного соціального внеску); 
  • підприємства та ФОПи 3 групи звільняються від сплати ЄСВ за найманих працівників, яких призвали до ЗСУ та тероборони; 
  • звільнення від сплати податків на землю та орендної плати за землю комунальної та державної власності на всіх територіях, де ведуться бойові дії.
  • Крім того, за словами голови держави, відтерміновується сплата податків для всіх підприємств, які не спроможні їх заплатити.

«І це — тільки перша частина великого пакета допомоги. Урядової підтримки. Усі керівники центральної влади мають чітке завдання: розробити таку систему дій, щоб відновлення України було швидким. Та орієнтувалося тільки на людей», — зауважив президент.

Більше новин
Ринок ріпаку найменше постраждав від війни
21-лип-2022

Ринок ріпаку найменше постраждав від воєнних дій. За перше півріччя 2021/22 МР було реалізовано понад 98% усього експортного потенціалу. Частка експорту у врожаї ріпаку перевищила 90%.

Про це заявила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.

«Особливістю 2021/22 МР є відносно високі відвантаження ріпаку в період воєнних дій, що стало можливим за рахунок вирішення логістичних проблем, відновлення та створення нових логістичних ланцюжків за наявності попиту з боку країн ЄС. Ця тенденція відзначалася за останні три місяці, коли щомісячний експорт перевищував середній показник трьох попередніх років: квітень — на 160%, травень — на 274%, червень — на 469%», — зазначила експерт.

Ключовий імпортер ріпаку — країни ЄС, частка участі знижена до 67% проти 83% роком раніше за рахунок виходу на ринок України Пакистану (12% всього експорту) та нарощування закупівель з боку Бангладеш.

На думку аналітика, у 2022/23 МР український ринок ріпаку залишатиметься заручником війни:

небезпека та непередбачені втрати під час збирання врожаю;

ціна ріпаку на внутрішньому ринку на 32% нижча за торішню;

низький ступінь укладання форвардних контрактів в умовах війни та невизначеності;

проблеми логістики призведуть до тривалого експортного сезону;

останні позитивні новини про переговори щодо «зернового питання» дають надію на розблокування портів, у такому разі ріпак буде однією з пріоритетних експортних позицій;

за рахунок активізації торгівлі, у разі розблокування портів, ціни на ринках ріпаку, які зазнали значного коригування після історичних максимумів, можуть отримати підтримку.

AgroPortal.ua 

Детальніше
В Україні стартував проект IFC щодо розвитку фінансування кліматично-орієнтованого сільського господарства
17-бер-2021

16 березня заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький взяв участь у заході, присвяченому офіційному запуску нової ініціативи в Україні — Проєкту IFC «Розвиток фінансування кліматично-орієнтованого сільського господарства».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Серед учасників заходу — представники Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Федерального міністерства фінансів Австрії, Мінагрополітики, Міндовкілля та експерти галузі.

Проєкт, метою якого є впровадження в Україні інноваційних сільськогосподарських практик з адаптації та запобігання змінам клімату шляхом розширення доступу до фінансування, буде реалізовано у 2021−2022 роках за підтримки Австрії.

«Уряд України зафіксував курс на Green Deal, який ми будемо поступово імплементувати і підтримувати різні ініціативи, пов’язані з ним. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам із Австрії та IFC за підтримку України у впровадженні системи ведення сталого сільськогосподарського виробництва у нових агрокліматичних умовах. Ми готові до плідної співпраці в рамках нового Проєкту, результати якого сприятимуть розвитку аграрного сектору та стануть вкладом в екологічну ініціативу нашої країни», — зазначив заступник Міністра Тарас Висоцький.

Так, учасники заходу обговорили основні аспекти Проєкту «Розвиток фінансування кліматично-оптимізованого сільського господарства», зокрема, інструменти для стимулювання адаптації агровиробників до зміни клімату, а також стратегічні інновації: від торгівлі вуглецем до розвитку біоекономіки.

Крім того, розглянуто питання покращення доступу до фінансування для підтримки сільського господарства в умовах зміни клімату та стимулювання економічного зростання України та ін.

Детальніше
Уряд офіційно розпочав створення Національної економічної стратегії-2030
08-вер-2020

Вчора, 7 вересня, під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка відбулося установче засідання робочої групи з розробки Національної економічної стратегії-2030.

Стратегія є ініціативою Президента та Прем'єр-міністра України. Згідно з дорученням голови Уряду, Центр економічного відновлення є платформою та координатором з її розробки.

«Україні невідкладно треба відійти від моделі розвитку, в якій конкурентні переваги зумовлені переважно використанням природних ресурсів та дешевої робочої сили. Натомість ми маємо побудувати інноваційну модель, пріоритетами якої є розвиток виробництва та торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю, високий технологічний рівень виробництва, кваліфікована високооплачувана робоча сила, економія енергії та інших видів природних ресурсів і новаторський стиль управління. Саме на такий шлях розвитку й має бути направлена наша стратегія», — заявив Міністр.

Він додав, що офіційному старту передувала відповідна робота експертних організацій, наукових установ і урядових інституцій. Сама робота над Стратегією розпочнеться з визначення конкретних економічних показників, яких потрібно буде досягти країні.

Національна економічна стратегія — це головні вектори, за якими буде розвиватися Україна: стимули для промисловості, стимули для агросектору, стимули для видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, стимули для інфраструктури та внутрішніх перевезень, стимули для енергетичного сектору.

Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми і почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.

Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:

— Зміни у підходах до державного управління. Необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права.

— Зміни у якості економічного зростання. Без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення. Необхідними є зміни саме у якості економічного зростання — воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким.

— Зміни у політиці зайнятості — зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність.

— Зміни у сферах охорони здоров’я і освіти. Освітні процеси сьогодні мають враховувати тенденції майбутнього. Мають оновлюватися освітні стандарти, освітній процес повинен будуватися на основі інклюзивності та цифровізації, формуватися та розвиватись освітньо-наукові кластери.

«Економічне благополуччя країни напряму залежить від сфери охорони здоров’я. Пандемія коронавірусу показала, що необхідно вкладати ресурси як у побудову сильної системи охорони здоров’я та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, так і налагодження власного виробництва критично необхідної продукції», — зауважив Ігор Петрашко.

Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створене 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, Міністерств, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.

kmu.gov.ua

Детальніше
Ринок живця: ситуація стабілізувалася
22-лют-2019

У другій половині лютого ціни на ринку живця дещо стабілізувалися. Так, діапазон закупівельних цін повторив минулотижневий, а середня цінова позначка зупинилася на рівні 40,4 грн/кг свинини живою вагою. Відповідні висновки озвучили в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін на живець сивней.

Попереднього тижня виробники свинини змогли реалізувати планові обсяги в межах очікуваного діапазону 39-41 грн/кг. За підсумками миунлотижневих торгів більшість товарних партій «розписали» за аналогічними цінами, а епізодичні коливання цін були виключно у бік підвищення і не перевищили 0,5-1 грн/кг.

Щодо подальшої зміни цін, то оператори не очікують кардинальних змін у найближчий тиждень. Так, більшість представників Асоціації «М’ясопереробної галузі» вважають, що ціни консолідуються в межах вужчого «коридору» — 40-41 грн/кг.  При цьому, лише десята частина переробників, які входять до лав АМГ, очікує здійснювати заготівлю дешевше ніж по 40 грн/кг  незначна. Не дивлячись на тимчасовий "штиль" на ринку, і виробники, і переробники очікують на пожвавлення ближче до тривалих святкових вихідних на початку березня.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок