У США переглянуть стандарти якості свинини

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 9 місяців 2019 року становило майже $7,1 млрд, що на $549,9 млн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

«За 9 місяців 2019 року експорт товарів становив $ 37,093 млрд, або 107,4% порівняно із 9 місяцями 2018 року, імпорт — $ 44,191 млрд, або 107,5%. Негативне сальдо становило $ 7,1 млрд (за 9 місяців 2018 року також негативне — $ 6,55 млрд)», — йдеться у повідомленні.

Найбільше товарів за вказаний період Україна експортувала до Китаю (на $ 2,59 млрд; на 79,2% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), Польщі (на $ 2,53 млрд; на 4,4% більше) та Російської Федерації (на $ 2,45 млрд; на 9,7% менше).

Найбільше за три квартали цього року Україна продала на зовнішніх ринках чорних металів (на $ 6,9 млрд; на 10,3% менше, ніж за аналогічний період 2018 року), зернових (на $ 6,8 млрд; на 42,5% більше), жирів та олій (на $ 3,3 млрд; на 3,9% більше).

Найбільше товарів у січні-вересні 2019 року Україна імпортувала з Китаю (майже на $ 6,6 млрд; на 26,1% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), Російської Федерації (на $ 5,4 млрд; на 6,9% менше) та Німеччини (на $ 4,5 млрд; на 0,9% менше).

Основними товарними позиціями українського імпорту за 9 місяців цього року були машини, обладнання та механізми (на $ 9,47 млрд; на 12,7% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (на $ 8,9 млрд; на 7% менше), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (майже на $ 5,7 млрд; на 8,8% більше).

Зовнішньоторговельні операції у січні-вересні 2019 року проводились із партнерами із 221 країни світу.

Agropolit

Агропродовольчі сектори переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України. Це випливає з даних щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року, оприлюднених Державною службою статистики.

На цьому наголосив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки  України ще відчутніші. Індекси капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року до аналогічного періоду минулого року у сільському господарстві — 55,5%, рибному господарстві — 44,9%.

Різкий спад інвестицій у січні-червні цього року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував Микола Кисіль. Враховуючи недобір врожаю у 2020 році та необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.

Глибшу інвестиційну кризу в агропродовольчих секторах зумовили такі чинники, як зміни в секторальному управлінні; посилення інвестризиків; відмова агроінвесторів від реалізації проєктів через очікування на купівлю земельних ділянок сільсгосппризначення; уповільнення інвестдіяльності у цих секторах тощо.

Заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.

На його думку, починати слід із формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку; зменшення інвестиційних ризиків агровиробників; протидії агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення; створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних та інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.

Та фундаментом має стати формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій, підсумував Микола Кісіль.

Аграрний комітет Верховної Ради України підтримує одноголосно позицію про необхідність перерозподілу в держбюджеті на агросектор у 2021 році в розмірі 1% випуску продукції у сільському господарстві.

Про це заявив Микола Кучер, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, передає mbiz.censor.net.

«Ця ідея не є новою і в попередні роки вже впроваджувалась. Ще 2016 року групою народних депутатів попереднього скликання, у тому числі й мною, була підтримана стратегічна норма, яка закріплювала протягом 2017/21 років у Бюджетному кодексі щорічний обсяг коштів державного бюджету України на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників на рівні не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві», — розповідає Кучер.

Однак, проіснувала ця норма лише декілька років — до 2019 року й на хвилі популізму й кулуарних домовленостей була скасована.

«Те, що члени аграрного комітету нового скликання знову намагаються відстоювати цю норму дуже добре, щоб потім кожного року систематично не потрібно було „продавлювати“ виділення цих коштів під час прийняття бюджету», — наголошує нардеп. Микола Кучер переконаний, що такий законодавчий фундамент надасть можливість більш ґрунтовно, ефективно та на довгостроковій основі впроваджувати дієві та вдосконалювати наявні програми підтримки аграріїв.

«Відповідно до представленого нещодавно урядового аудиту української економіки, в найближчі роки значна доля державної підтримки має бути передбачена на стимулювання зростання доданої вартості в продукції АПК, збільшення продуктивності виробництва. Насамперед це стосується підтримки галузі тваринництва, зберігання та переробки с/г продукції», — підкреслює Кучер.

Не дивлячись на те, що генно- модифіковані культури в Україні начебто не використовують, в останні роки почала надходити інформація, що агровиробники все ж вирощують ГМО — сою, ріпак, кукурудзу, які стійкі до гербіцидів та дають вищі врожаї.

Про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час засідання круглого столу, де обговорювали дану проблему.

«Це неприємний сигнал, враховуючи той факт, що Україна посідає провідні позиції у світі як виробник та експортер зернових. Наш потенціал розвитку та виробництва продуктів харчування колосальний. А тому ніяких тіньових історій. Все має бути зрозуміло, прозоро, згідно закону», — зазначив Гайду.

Система обігу ГМО давно унормована у цивілізованих країнах. Планують оновити законодавство і в Україні.

«Вже скоро наш комітет розгляне законопроект, який оновлює норми щодо вирощування та використання ГМО. Це потрібно виробникам, аграріям та споживачам. ГМО має бути не в тіні, а під контролем», — зазначив Олександр Гайду.

milkua.info