В окупації працюють 5 вагомих українських свиногосподарств

19-вер-2022

Більшість промислових свиногосподарств України працюють у штатному режимі.

Про це свідчать результати опитування асоціації «Свинарі України» настроїв та очікувань 100 найактивніших операторів промислового свинарства (загальне поголів’я на початок року становило близько 2,5 млн гол., або 70% промислового свинарства, а маточне — близько 200 тис. гол., або 90% відповідно).

«8 з 10 промислових свиногосподарств (80 підприємств, що утримують близько 1,7 млн свиней) продовжують роботу в штатному режимі. Зокрема, 5 вагомих операторів ринку, які на початку 2022-го утримували близько 3% промислового свинопоголів’я (орієнтовно 100 тис. гол.), намагаються підтримувати роботу в умовах окупації», — говориться у повідомленні.

20% респондентів (понад 0,5 млн гол. сукупно, в т.ч. близько 50 тис. свиноматок) розглядають та/чи втілюють плани розвитку:

  • 4 підприємства (6% поголів’я вибірки, або близько 160 тис. гол.) завершують будівництво/реконструкцію виробничих приміщень;
  • 4 оператори планують репопуляцію та/чи «перезапуск» виробництва після «кризового» скорочення до початку війни;
  • решта (близько 400 тис. гол. загального поголів’я) планують нарощувати виробництво: половина — за рахунок власної відгодівлі, інша — завдяки збільшенню маточного поголів’я», — коментують в АСУ.

«Щодо перепон, більшість операторів (70 із сотні опитаних підприємств, які утримують близько 1,3 млн свиней) відзначають, що упродовж серпня нових бар’єрів для ведення стабільної роботи не з’явилося. Окрім індивідуальної проблематики, яку відзначають близько 20% респондентів (близько 650 тис. загального поголів’я), нагальними перешкодами для ведення сталої роботи у кінці серпня – на початку вересня були невизначеність, пов’язана із продовженням бронювання працівників, а також ускладнення заготівлі кормів через стримування рослинниками реалізації зернових нового врожаю в очікуванні вищих цін», — підсумували в асоціації.

agroportal.ua

Більше новин
Україна працює над розширенням товарної лінійки для експорту в Китай
04-трав-2017

В рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію.

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів.

«Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», — зазначив Володимир Лапа.

Уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових (14.06 – 18.06.2021)
24-черв-2021

На світовій чиказькій біржі за результатами минулого тижня котирування ф’ючерсів розвивалось в негативному тренді. Внаслідок укріплення курсу американського долару, падіння цін на сусідньому ринку кукурудзи і сої та покращення погодних умов в аграрних районах пшениці котирування зернової культури знизилось до 243,4 дол/т (-6,6 дол/т). Ф’ючерси на кукурудзу впали до 258 дол/т (-11,5 дол/т) через зниження внутрішнього споживання етанолу та хороших погодних умов у регіонах вирощування кукурудзи, що може позитивно вплинути на урожай.

За результатами минулого тижня, на світовій європейські біржі EuroNext котирування зернових та олійних культур розвивалось вслід за американським ринком. Ціна на пшеницю впала до 208,25 євро/т (-3 євро/т). Факторами впливу стали зниження курсу євро до долару США, падіння ф’ючерсів на біржі СВОТ та низькі показники експорту європейської зернової. Котирування кукурудзи знизилось до 243 євро/т (-18 євро/т) через падіння ціни пшениці на сусідньому ринку та хороший потенціал виробництва зернової культури в країнах ЄС та Причорномор’я.

Експорті ціни FOB за результатами минулого тижня знизились. Ціна на пшеницю 11,5% та пшеницю фураж впала до 247 дол/т (-11 дол/т) та до 238 дол/т (-17 дол/т) відповідно. Ключовими чинниками зниження котирувань стали зниження ф’ючерсів на світових біржах та падіння цін на кукурудзу. Котирування кукурудзи знизилось до 284 дол/т (-11 дол/т) через збільшення прогнозу виробництва зернової в Аргентині, хороших погодних умов в США, що позитивно може вплинути на урожай та падінням цін на світових ринках. Ціна на ячмінь нового врожаю впала вслід за пшеницею до 246 дол/т (-4 дол/т).

На внутрішньому ринку СРТ-порт, ціни на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж впали до 7100 грн/т (-300 грн/т) та 7000 грн/т (-300 грн/т) відповідно. Кукурудза та ячмінь знизились в ціні до 8400 грн/т (-150 грн/т) та до 7200 грн/т (-50 грн/т). Основними факторами впливу стали падіння цін на експортному ринку України та низький попит на зернові культури.

Внутрішні ціни пропозицій EXW на минулому тижні знизились. Котирування продовольчої та фуражної пшениці впали до 7000 грн/т (-150 грн/т) та до 6900 грн/т (-150 грн/т) через падіння ціни на експортному ринку та в портах України. Ціна на кукурудзу знизилась до 8050 грн/т (-150 грн/т). Попит від переробних підприємств та експортно-орієнтованих компаній низький. Ячмінь залишився без змін — 6800 грн/т.

agravery.com

Детальніше
Темпи падіння ВВП сповільнюються — Мінекономіки
12-вер-2022

Міністерство економіки України прогнозує уповільнення падіння темпів ВВП в 2022 році до 33,2%. Це підтверджується тенденціями, що спостерігалися в другому кварталі та серпні поточного року.

8 вересня Держстат оприлюднив дані, згідно з якими зниження ВВП у ІІ-му кварталі 2022 року становило 37,2% (порівняно з ІІ-м кварталом 2021 року), що менше за попередні оцінки Мінекономіки (40,6%).

В серпні ж, за даними Мінекономіки, показник валового внутрішнього продукту нижче минулорічного орієнтовно на 35%. Тобто, як бачимо, темпи падіння ВВП сповільнюються.

На макропоказники серпня позитивно вплинули часткове розблокування зернового експорту з портів Великої Одеси до країн ЄС, а також пришвидшення темпів та обсягів збору зернових на підконтрольній Україні території. Станом на кінець серпня було зібрано 25,3 млн тонн урожаю.

«Україна в надскладних умовах воєнного часу зміцнює економіку, — коментує ситуацію Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко. — В майбутньому темпи відновлення будуть залежати від ситуації на фронті, масштабів та швидкості отримання донорської допомоги, доступності портів для експорту, повернення українців з-за кордону та зростання продуктивності праці. Сьогодні є підстави для стриманого оптимізму. За підсумком 2022 року розраховуємо на уповільнення падіння ВВП до 33,2%. При формуванні державного бюджету на 2023 рік будемо виходити з консервативного сценарію розвитку подій, що дозволить державі знизити бюджетні ризики і в повній мірі виконати усі свої зобов’язання перед громадянами».

Спостерігається покращення очікувань бізнесу щодо перспектив своєї економічної діяльності: індекс очікувань ділової активності (ІОДА) в серпні становив 44,1 проти 43,6 у липні.

Налагодження логістичних ланцюгів імпорту нафтопродуктів та диверсифікація постачальників стабілізували ціни на пальне, що знизило інфляційний тиск на економіку на тлі падіння зовнішніх цін, особливо на енергоносії та продовольство.

В серпні Україна отримала значний обсяг міжнародної допомоги — 4,6 млрд доларів, у тому числі 3 млрд доларів грантових коштів від США через Світовий Банк. Це в найближчій перспективі дозволяє забезпечити макроекономічну стабільність та покриття воєнних витрат й зниження бюджетного дефіциту.

Урядові програми підтримки бізнесу — «Доступні кредити 5−7-9», «єРобота», «Релокація підприємств» — допомагають економіці адаптуватися до реалій війни та поступово відновлювати роботу підприємств.

me.gov.ua

Детальніше
Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято — День фермера
12-жовт-2017

Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято  День фермера. Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду 11 жовтня. Після підписання Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України «Про фермерське господарство».

«Розвиток фермерства та робота самих фермерів відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні українського села. Підтвердженням цього є значна увага Уряду до розвитку фермерського руху та схвалена ним відповідна концепція держпідтримки. Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», — прокоментував рішення Кабінету Міністрів України перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

Довідка: Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тисяч сільськогосподарських підприємств. Серед них — 70,6% фермерські господарства.

13 вересня 2017 року розпорядженням № 664-р Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки. Також у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень.

milkua.info за матерыалами kmu.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок