У Криму зареєстрували новий випадок АЧС

Аграрний комітет розгляне низку змін до 49 законів, пов’язаних з роботою Держпродспоживслужби (ДПСС).

Про це заявив голова Аграрного комітету Микола Сольський після презентації пілоту майбутнього законопроекту на засіданні профільного комітету.

Основна мета законопроекту — завершення оптимізації органів державного контролю та скасування контролю з боку ДПСС там, де він є зайвим.

«Ми пропонуємо спростити регулювання в окремих сферах і скасувати недолугі, застарілі, неефективні норми», — заявив на засіданні комітету керівник юридичного сектору BRDO Сергій Глущенко.

Представникам комітету запропонували впровадити наступні зміни: привести регулювання у відповідність до законодавства ЄС (посилити рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів); внести технічні зміни (замінити назви неліквідованих органів на відповідні існуючі органи влади (колишня СЕС); трансфер повноважень до інших (нових) органів влади, скасування права прийняття нормативно-правових норм.

Змістовні зміни:

Скасування функції ДПСС щодо контролю у наступних сферах: племінної справи; дотримання авторських прав у сфері насінництва; якості зерна та продуктів його переробки; скорочення об'єктів санітарно-епідеміологічної експертизи; розблокування державної реєстрації пестицидів (№ 6606); скасування платності бланків довідок-рахунків, бланків протоколу перевірки технічного стану ТЗ.

Посилення вимог до дитячого харчування на основі вимог ЄС:

Чіткі обмеження і заборони, уточнення вимоги до маркування, процедура реєстрації замінена на повідомлення про перше введення дитячого харчування в обіг, спеціальна відповідальність виробників дитячої харчової продукції.

Проектом закону не охоплюються: сфера земельних відносин (окремий проект закону № 2194), сфера ветеринарної медицини.

За словами Миколи Сольського, попереднє обговорення не викликало заперечень у будь-кого із зацікавлених сторін, тому вже наступного тижня цей законопроект будуть реєструвати у ВР.

agropolit.com

Україна за підсумками січня-вересня 2017 року експортувала 212,052 тис. тонн м’яса птиці і субпродуктів, що на 18,9% більше, ніж за аналогічний період 2016 року

Про це повідомляє interfax.com.ua з посиланням на Державну фіскальну службу.

За її даними, в грошовому вираженні експорт цієї продукції зріс на 38,2% — до $ 294,86 млн.

Імпорт м’яса птиці і субпродуктів за січень-вересень збільшився на 39,5% — до 79,7 тис. тонн, у грошовому еквіваленті — на 36,8%, до $32,03 млн.

Експорт свинини за дев’ять місяців 2017 року зріс в 2,6 рази в порівнянні з відповідним періодом 2016 року — до 4,361 тис. тонн. Цієї продукції було поставлено на зовнішні ринки на суму $9,22 млн проти $2,53 млн за січень-вересень 2016 року.

Імпорт свинини в Україну за цей період збільшився на 28,9% — до 3,17 тис. тонн. В країну цього виду м’яса було ввезено на суму $5,9 млн, проти $3,6 млн за січень-вересень 2016 року.

Нагадаємо, Україна в 2016 році скоротила поставки свинини на зовнішні ринки в 8,6 рази — до 3,16 тис. тонн, імпорт цієї продукції впав на 23,2% — до 2,84 тис. тонн . Експорт м’яса птиці і субпродуктів в 2016 році збільшився на 48,9% — до 240,16 тис. тонн. Імпорт цієї продукції зріс на 36% в порівнянні з 2015 роком — до 83,3 тис. тонн у порівнянні з 2015 роком.

pigua.info

Україна за підсумками січня-серпня 2017 р експортувала 191,62 тис. т м'яса і субпродуктів птиці на суму $ 262,83 млн.

Про це свідчать дані УКРІНФОРМ.

При цьому в серпні експорт м'яса птиці склав 22,1 тис. т, що практично відповідає експорту в липні (22,09 тис. т).

Згідно з даними митної статистики, основними імпортерами українського м'яса птиці в звітному періоді були Єгипет (на $ 61,48 млн), Нідерланди (на $ 48,34 млн) і Ірак (на $ 21,92 млн). Експорт в ці країни склав 44,82 тис. т, 35,24 тис. т і 15,98 тис. т м'яса птиці відповідно.

www.poultryukraine.com

Вся економічна система вітчизняного АПК досить сильно постраждала з початку вторгнення росії до України. Зміни відбулись не лише в торгівлі, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

Таку думку висловила посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева в колонці на «Інтерфакс-Україна».

«Говорячи про ринки збуту, насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні три місяці», — констатує вона.

На думку експерта, фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є фізична неможливість (або ж значна обмеженість) доставляти зернові нашим традиційним покупцям.

«Абсолютно невдячна справа прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини наших областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для вітчизняного АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги», — вважає Трофімцева.

Позитивними для українського експорту вона вважає лібералізацію ринків ЄС і Великої Британії. Відміна імпортних обмежень, включаючи тарифні квоти, є додатковим вікном можливостей для компаній, які вже мають так званий «єврономер».

Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України

«Зважаючи на всі обставини, можна очікувати падіння показників експорту продукції АПК на 40−45%. Але такі прогнози теж не будуть точними, оскільки цей результат залежатиме від подальшого розвитку подій з активними воєнними діями, успішності розблокування портів та від швидкості деокупації наших територій».

agroportal.ua