Затверджений механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі сприятиме її подальшій тінізації

16-лют-2018

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», — зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об’єднання „Аграрна Рада“. Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ „КиївЕкспоПлаза“. Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», — додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено — менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті — індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху — дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», — сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн — на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Більше новин
Євросоюз не зацікавлений в імпорті українських кормів
14-лип-2020

Українським виробникам кормів цікавий експорт.

Про це розповів співзасновник агропромгрупи «Пан Курчак» Сергій Горлач.

«Сьогодні для нас найцікавішими країнами для експорту комбікорму є Вірменія, Азербайджан, країни Перської затоки, Молдова та інші, — уточнив він. — Європа досить самодостатня, і там наш корм нікому не потрібен».

Спираючись на досвід своєї компанії, Сергій Горлач стверджує, що краще орієнтуватися на експортні поставки для дрібних компаній. «Найчастіше великі виробники тваринницької продукції вирішують питання годівлі самостійно, а дрібні можуть закрити власні потреби у кормі українськими постачальниками», — пояснив він.

agrotimes.ua

Детальніше
Ринок живця: 42-й тиждень
20-жовт-2022

Зниження цін на ринку свиней забійних кондицій продовжилося у другій половині жовтня, повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

У ході торгів минулої п’ятниці ціни на живець свиней скорегували на 1,5-4 грн/кг, як і тижнем раніше. Зокрема, у Центрі закупівельні ціни більшості товарних партій коливалися в межах 72-74 грн/кг, менша пропозиція свинини на Сході втримала ціни в межах 74-76 грн/кг, у західних областях діапазон цін звузився до 70-71 грн/кг. Середньозважена ринкова позначка «зсунулася» на 2,3% до 72,2 грн/кг.

За відгуками виробників свинини минулого тижня заготівельники продовжили тиск на ціни, мотивуючи його достатністю ринкової пропозиції в умовах зниження потреби в тваринах забійних кондицій та сезонного спаду торгівельної активності. Так, низка переробників констатують зменшення обсягів заготівлі у відповідь на корегування замовлень з боку роздрібної торгівлі свининою. Частина операторів відзначає істотні складнощі з дотриманням графіку поставок охолодженої свинини через тривалі повітряні тривоги та перебої з подачею електроенергії. Водночас, ситуація із пропозицією товарних партій та ринкової потреби у ній істотно варіює залежно від регіону, а м’ясопереробники все частіше практикують заготівлю в суміжних областях, що посилює міжрегіональну розбіжність цін. 

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
В ЄС знайшли спосіб істотно поліпшити показники птахівництва
14-січ-2021

Відповідно до результатів останніх досліджень Європейського інституту промислового птахівництва використання ферменту глюкозооксидази в годівлі птиці дозволяє істотно поліпшити виробничі показники за рахунок підвищення імунного статусу поголів'я.

Як відомо, в ЄС заборонено використання кормових антибіотиків в профілактичних цілях, тому вчені знаходяться в постійному пошуку нових рішень, що дозволяють вирощувати птицю безпечно і без зниження економічних показників.

Крім застосування традиційних способів контролю патогенної мікрофлори - органічних кислот і прибутків, одним з найбільш перспективних напрямків є використання різних ферментних добавок, і зокрема глюкозооксидази.

Даний фермент набув широкого поширення в тваринництві порівняно недавно. Через високу вартість основним напрямком його застосування були біосенсори, які реагують на рівень глюкози в різних середовищах. Але внаслідок комерціалізації і розробки більш ефективних способів виробництва вартість промислової глюкозооксидази вдалося значно знизити і після ряду експериментів, проведених на найбільших підприємствах по вирощуванню птиці і свиней, фермент був рекомендований в якості ефективної альтернативи антибіотиковмісним препаратам. Механізм дії ферменту полягає в гіперсинтезі перекису водню і виділенню активного кисню, що подавляє патогенну мікрофлору в шлунково-кишковому тракті тварини.

Джерело: ptichki.net

Детальніше
Виробництво українського молока збільшилось на 20%
16-черв-2017

Україна в травні виробила 1,1 млн т молока, що на 20% більше в порівнянні з квітнем.

Про це свідчать дані Держстатистики.

При цьому, в порівнянні з травнем 2016 року обсяги виробництва молока зросли на 2,1%.З січня по травень 2017 року в Україні виробили на 1% (42,1 тис. т) менше молока, ніж за аналогічний період минулого року.

При цьому Україна за підсумками травня 2017 р експортувала 600 т молока, що на 29,41% менше квітня 2017 р.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок