Українські птахівники заробили для України 500 млн доларів валютної виручки

24 травня відбувся черговий навчальний семінар-тренінг в рамках всеукраїнської інформаційної кампанії серед фермерів та членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів щодо підтримки розвитку фермерства. Другий семінар — «Державна підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у 2019 році» проведено для 50-ти представників обласних відділень Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Захід організовано Мінагрополітики спільно із проектом ЄС SAFPI.

Участь у заході взяли заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, представники департаментів Мінагрополітики, президент АФЗУ Микола Стрижак, в. о. генерального директора Укрдержфонду Юрій Апальков.

«Цього року ми із задоволенням фіксуємо активнішу участь фермерів у програмах державної підтримки. До прикладу, на сьогодні понад півтисячі фермерів подали документи на компенсацію відсотків по кредитам, сума яких складає майже 20 млн грн. Напрями підтримки зберігаються та удосконалюються — тим само зростає і довіра виробників. І сьогодні ми продовжуємо інформувати наших аграріїв, посилюючи нашу співпрацю з дорадниками, Укрдержфондом, асоціаціями, обласними відділеннями АПК через мобільні інформаційні центри», — зауважив Віктор Шеремета.

На сьогодні фінансова підтримка розвитку фермерських господарств діє за такими напрямами:

дві бюджетні субсидії для ФГ — 330 млн грн;

часткова компенсація вартості для ФГ придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 250 млн грн;

здешевлення кредитів для ФГ або СОК — 85 млн грн;

часткова компенсація вартості для ФГ або СОК насіння вітчизняного виробництва — 80 млн грн;

часткова компенсація вартості для ФГ або СОК отриманих дорадчих послуг — 5 млн грн;

часткова компенсація вартості для СОК придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 50 млн грн;

З графіком роботи інформаційних мобільних центрів у червні-липні можна ознайомитися і завантажити за посиланням.

Прес-служба Мінагрополітики

Японія підтвердила спалах класичної чуми свиней (КЧС) вперше за останні 26 років.

Міністерство сільського господарства Японії підтвердило виявлення класичної чуми свиней (КЧС) на свинокомплексі в місті Гіфу, префектура Гіфу, де утримували 610 тварин.

Хворобу запідозрили 3 вересня після смерті тварини. Подальші дослідження підтвердили наявність вірусу.

Міністерство здійснило відповідні контрольно-епізоотичні заходи, включаючи знищення свиней на фермі та обмеження перевезення тварин, дезінфекцію господарства та встановлення пунктів дезінфекції на дорогах.

Останній спалах захворювання в Японії зафіксували у 1992 році, і в 2007 році вона отримала від МЕБ статус країни, вільної від цієї хвороби.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Біотехнологічна компанія SAb Biotherapeutics (США) створює спеціальних генетично модифікованих корів здатних виробляти людські антитіла проти коронавіруса.

Раніше для лікування або профілактики інфекційних захворювань фармацевтичні компанії отримували людські антитіла в промислових масштабах використовуючи культивовані клітини або рослини тютюну. Компанія SAb Biotherapeutics з Південної Дакоти, зробила ставку на можливість виробляти необхідні антитіла за допомогою корів.

Так, ідея полягає в тому, що молочних корів генетично модифікують для напрацювання ними спеціальних людських антитіл. Корови досить зручні для вироблення антитіл в виробничих масштабах. Їх кров здатна утримувати в два рази більше антитіл ніж людська. За словами вчених, кожен місяць одна корова може давати досить антитіл для лікування декількох сотень пацієнтів.

«По суті, корови використовуються в якості гігантського біореактора», — каже вірусний імунолог Вільям Клімстра з Університету Піттсбурга, який аналізує активність бичачих антитіл проти SARS-CoV-2 (коронавірус).

На момент оголошення пандемії COVID-19 компанія SAb Biotherapeutics вже завершила клінічне випробування з антитілами, виробленими за допомогою корів, проти близькосхідного респіраторного синдрому, що викликається коронавірусом. Протягом 7 тижнів корови виробляли антитіла проти SARS-CoV-2.

Відзначається, що на сьогоднішній день дослідження ще не закінчені, але вже зараз отримані результати вселяють надію.

AgroPortal.ua за матеріалами Science

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty