Україна закриває дефіцит індичатини в ЄС

Комітет з питань аграрної та земельної політики підтримав в другому читанні законопроекти щодо кредитування фермерів та стимулювання діяльності агрогосподарств. 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«Прийняв участь в онлайн-засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики. Дякуємо народним депутатам за підтримку в другому читанні та в цілому двох важливих ініціатив:

3205−2 „Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві„,

4046 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарств"», — написав Тарас Висоцький.

Також він зазначив, що дані законопроєкти націлені на розвиток фермерства в Україні та підтримку молодих фермерів, а також на збільшення доступу до фінансування фермерських господарств площею до 500 га.

«Сподіваємось на найшвидший розгляд відповідних законодавчих ініціатив у парламенті», — наголосив заступник міністра.

Раніше з України експортували до 5 млн т сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Через війну зараз фактично експорт заблоковано. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 т зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виданню Forbes.

За словами Тараса Висоцького, є три способи для експорту — це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.

Так, на дунайські порти припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.

«Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів Тарас Висоцький.

На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції.

«Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевезень продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», — резюмував Тарас Висоцький.

agroportal.ua

Посилення податкового навантаження на дрібний та середній бізнес призведе до його ліквідації, а не до наповнення бюджету. Про це у коментарі УНН заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, коментуючи податкові зміни, які вступили у дію з 1 січня 2022 року.

Ідеться про закон “Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (законопроект № 5600), який ще називають “ресурсним”. Він передбачає, що усі суб’єкти господарювання, які розводять свійську птицю, більше не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування 4 групи.

"Це може створити ситуацію певного монополізму. Бо є великі виробники. Вони теж втратять, але хоча б виживуть. Натомість, малі і середні перестануть існувати. Податкове законодавство до змін давало змогу малим і середнім виробникам працювати, виготовляти продукцію, створювати конкуренцію на ринку. Відтак, не можна десь брати, а десь — додавати. Бо постраждалі категорії виробників матимуть серйозні проблеми", — коментує Козаченко.

На тлі пандемії Україна опинилася в складних економічних умовах, продовжив Карпенко.

"І інші країни — також. Однак вони навпаки підтримують бізнес, а не обтяжують його. Зрозуміло, що не вистачає коштів у бюджеті. Але треба було не поспішати із прийняттям такого серйозного рішення. Нам треба підтримувати галузь птахівництва, створювати нові напрямки, які й дадуть нові надходження у бюджет", — додав він.

Низка асоціацій звернулася до Офісу президента, прем’єр-міністра та Верховної Ради із таким самим закликом — виправити згубну ситуацію.

Вони стверджують, що аномальне зростання цін на енергоносії та корми і так призвели до скорочення вітчизняного виробництва. Якщо до цього додати ще податковий тиск — Україна може втратити власну галузь виробництва м’яса птиці та буде змушена імпортувати продукти, ризикуючи продовольчою безпекою країни. 

Джерело: УНН

Станом на 30 травня 2018-го року в Україні зафіксували новий спалах африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у особистому підсобному господарстві у с. Гільча (Здолбунівський район, Рівненська область) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info