Україна істотно збільшила експорт м'яса птиці

20-черв-2018

У травні 2018 року експорт м'яса птиці збільшився на 17,9% (на $ 6,7 млн) - до $ 44,1 млн, у той час як імпорт виріс на 40,6% (на $ 1,2) - до майже $ 4 млн.

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передають Українські Новини.

Найбільші поставки м'яса птиці з України в травні були в Нідерланди - $ 11,2 млн.

В цілому в січні-травні 2018 року експорт м'яса птиці зріс на 20,2% (на $ 32,7 млн) в порівнянні з аналогічним періодом минулого року - до $ 194,2 млн, імпорт - на 36,7% (на $ 5,6 млн) - до $ 20,7 млн.

Відзначимо, що в квітні 2018 року експорт м'яса птиці зменшився на 4,7% - до $ 38,2 млн, у той час як імпорт збільшився на 36,9% (майже на $ 1 млн) - до $ 3,7 млн.

У 2017 році Україна експортувала м'ясо птиці на загальну суму $ 389,6 млн, тоді як імпорт склав $ 48,5 млн.

poultryukraine.com

Більше новин
Посівна-2017: залишилось засіяти 400 тисяч га
22-трав-2017

Станом на 19 травня 2017 року посів ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 6,8 млн га або 94% до запланованих 7,2 млн га.

Ранні ярі зернові та зернобобові культур посіяні на площі 2,3 млн га або 98% до прогнозу (2,4 млн га), з них:

  • ярої пшениці посіяно 172 тис. га або 97% до прогнозу (178 тис. га);
  • ярого ячменю – 1,56 млн га або 95% до прогнозу (1,64 млн га);
  • вівса – 197 тис. га або 95% до прогнозу (207 тис. га);
  • гороху – 382 тис. га або 116% до прогнозу (330 тис. га).

Триває посів кукурудзи (посіяно 4,2 млн га або 94%). На раніше засіяних площах відмічається проростання зерна, утворення сходів та поява 3-5-го листків.

Соняшник посіяний на площі 5,1 млн га або 95%. На раніше засіяних площах відмічаються сходи та листоутворення.

Посів сої проведено на площі 1,7 млн га або 88%. На ранніх посівах відмічається утворення сходів.

У цукрових буряків (посіяно 309 тис. га або 106%) на ранніх посівах триває листоутворення, на пізніх посівах - відмічаються сходи.

Стан посівів зернових та технічних культур переважно добрий та задовільний.

ІЦ УАК за матеріалами minagro.gov.ua.

Детальніше
Аграрні розписки — доступ до іноземного капіталу
30-серп-2019

27 серпня відбулася зустріч заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з представниками Проекту «Аграрні розписки в Україні», що здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) для обговорення поточного стану реалізації в Україні проекту та наступних кроків щодо удосконалення Реєстру аграрних розписок.

«Вже четвертий рік поспіль українські аграрії успішно використовують аграрні розписки як додатковий фінансовий інструмент. У 2019 році позитивна динаміка продовжується — від початку року вже видано 1212 аграрних розписок на загальну суму 7,8 млрд грн. Важливо, що аграрними розписками активно користуються малі сільгоспвиробники», — зазначила Олена Ковальова.

Загалом, від 2015 року було видано 2063 аграрні розписки на загальну суму 14,2 млрд грн, а всього інструментом скористалося 995 сільгоспвиробників, 90% з яких — невеликі за розміром.

За словами Олени Ковальової, від початку 2019 року кількість кредиторів, що надавали фінансування за аграрними розписками, зросла більше ніж вдвічі: на початку 2019 року з розписками працювали 62 кредитори, а зараз їх вже більше 130. І якщо раніше за розписками кредитували переважно великі компанії, то зараз у сегмент заходять невеликі регіональні компанії, локальні банки, кредитні спілки. Лідерами ринку залишаються постачальники матеріально-технічних ресурсів, дистриб’ютори та банки.

З боку представників Проекту «Аграрні розписки в Україні» було зауважено, що залучення нових кредиторів до роботи з інструментом забезпечує притік капіталу в аграрну галузь та полегшує доступ до фінансування, особливо для сегменту невеликих фермерів. Так, різноманіття бізнес-моделей, розроблених для використання аграрних розписок у співпраці з різними кредиторами, на практиці підтверджує гнучкість та ефективність інструменту.

Сторони відмітили, що одним зі здобутків сезону-2019 стала практична реалізація використання аграрних розписок для залучення іноземного фінансування — 3 кредитори-нерезиденти з Естонії та Нідерландів надали фінансування за 8-ма аграрними розписками на загальну суму понад 3,6 млн дол. США.

«Вперше невеликі фермери отримали на практиці доступ до іноземних ринків капіталу з конкурентною вартістю кредитних ресурсів. Це перспективний крок для залучення додаткових грошових ресурсів в українську аграрну галузь, а також зміцнення позицій України на світовому ринку», — підкреслила Олена Ковальова.

Учасники зустрічі висловили сподівання на подальший розвиток ринку аграрних розписок, зокрема, у сегментах нішевих культур, свіжих овочів та фруктів, органічної продукції та співпраці у міжнародному форматі.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Інулін визнаний ще однією альтернативою кормовим антибіотикам
17-груд-2019

Додавання інуліну в комбікорми для бройлерів дозволяє відмовитися від використання антибіотиків, не ставлячи під загрозу при цьому виробничі показники, відзначається в дослідженні, організованому кількома університетами Бразилії.

Інулін являє собою органічну речовину з групи полісахаридів, яка зустрічається в польових рослинах, таких як лопух і кульбаба, а також безлічі видів квітів.

У серії досліджень інулін ефективно запобігав спалаху некротичного ентериту у птиці - захворювання, що викликається бактерією, яка, як правило, потрапляє в організм разом з комбікормом. За словами вчених, необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти всі корисні властивості інуліну.

За матеріалами FeedNavigator

Детальніше
В Україні дефіцит азотних добрив майже 2 млн т
14-лют-2022

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок