Україна погодила 30 нових ветсертифікатів за рік

20-серп-2018

Україна погодила 30 ветеринарних сертифікатів на експорт на нові ринки за 2017 та перші 3 місяці 2018 року.

Про це зазначив керівник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа.

За його словами, для України ключовими наразі є три експортні напрямки. Перший — Китай з населенням і загалом Південно-Східна Азія. Другий — країни Африки, третій — Близький Схід.

«По експортних ринках ми намагаємося бути demand-driven (орієнтуватися на попит) — тобто працювати там де є зацікавленість в українській продукції. Тому у нас достатньо тісна співпраця з асоціаціями. Ми просимо, щоб вони чітко артикулювали пріоритети і ми розуміли, де нам треба докладати максимум зусиль і де може бути користь для економіки. Тому що через вихід на експортні ринки ми можемо дати додану вартість, робочі місця і соціально-економічний ефект для с.-г. галузі», — розповів Лапа.

Він пояснив статистику експортного процесу.

«За весь 2017 рік та за три місяці 2018 року ми погодили 30 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в Японію, Ізраїль, Йорданію, Чорногорію, Саудівську Аравію, Бразилію, Ірак, Чехію, Молдову, Марокко, Македонію, Албанію, Гану, Таджикистан, Туреччину, Гонконг та Анголу. Також погоджено 34 форми ветеринарних сертифікатів на імпорт об'єктів в Україну з Азербайджану, Албанії, Бельгії, Бразилії, Великобританії, Данії, ЄС, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Угорщини, Франції, Чехії та Швейцарії. Робота у цьому напрямі триває постійно», — уточнює Володимир Лапа.

У розбивці по товарних позиціях експорт виглядає так.

«В цілому, кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження збільшилося із 690 (жовтень 2017) до 836 (1 липня 2018), в тому числі 321 — м’ясо та м’ясопродукти, 215 — молоко, 75 — яйця, 108 — риба, 74 — мед, 19 — майонез та соуси, 5 — желатин, 16 — охолоджені молюски. Також мають можливість експорту 1014 виробників неїстівних продуктів, а саме: 721 — корма, премікси та кормові добавки, 69 — вовна та шкірсировина, 51 — технічний казеїн, 87 — пух і перо, 29 — нехарчові субпродукти, 13 — віск, 10 — технічний желатин, 10 — ветеринарні препарати, 8 — органічні добрива, 3 — кишкова сировина, 9 — племінні ресурси, 4 — рогокопитна сировина (трофеї)», — підсумував він.

agropolit.com

Більше новин
Ситуація в Україні стосовно використання фіпронілу
17-серп-2017

В Україні зареєстровані та використовуються ветеринарні препарати, які містять фіпроніл, лише для лікування від ектопаразитів котів та собак.

Фіпроніл у птахівництві не використовується.

Станом на 16.08.2017 випадки незаконного застосування фіпронілу в Україні не зареєстровані.

Впродовж 2017 року до України з Європейського Союзу харчові яйця не надходили.

 

Довідково: 20 липня 2017 року Європейська Комісія отримала повідомлення через систему швидкого оповіщення RASFF щодо використання компанією з надання послуг забороненої речовини – фіпронілу - проти червоного кліща (Dermanyssus gallinae) на птахогосподарствах, де переважно утримують кур-несучок, у Нідерландах, Бельгії, Німеччині та Франції,

Фіпроніл заборонений для використання на території ЄС для всіх продуктивних тварин. Діяльність господарств, на яких було проведено таку обробку починаючи з січня 2017 року, була негайно призупинена, а продукція (яйця/м'ясо птиці) більше не постачалась ні на ринки країн ЄС, ні за їх межі. Було вжито ряд заходів для контролю ситуації, компетентні органи держав-членів Європейського Союзу проводять розслідування.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Сільгоспвиробництво подешевшало майже на 7%
07-вер-2020

Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-липні 2020 р. скоротилися на 6,7% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

При цьому витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період скоротилися на 7,5%, тваринного — на 3,5%.

Витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, за перші 7 місяців поточного року знизилися на 11,3%.

У той же час в липні витрати на виробництво агропродукції виросли на 0,3% щодо показника червня, рослинницької — на 0,8%, тваринницької — знизилися на 0,9%. Вартість МТР за місяць зросла на 1%.

milkua.info

Детальніше
Раціон жителів розвинених країн зазнає серйозних змін
07-лип-2021

У найближчі роки жителі розвинених країн будуть скорочувати споживання свинини і яловичини, все частіше віддаючи перевагу м'ясу птиці, рибі і молочним продуктам, відзначається в доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Цей фактор буде визначати вектор розвитку тваринництва в багатьох країнах.

У значній частині світу споживачі сьогодні відмовляються від червоного м'яса, в прагненні забезпечити собі більш здоровий спосіб життя. У розвинених країнах це прагнення також підтримано даними про внесок скотарства в глобальне потепління - за оцінками аналітиків, знання про цей факт також підштовхують споживачів відмовлятися від червоного м'яса.

При цьому Китай стане основним драйвером зростання попиту на тваринний білок та комбікорми в найближчі роки. За прогнозами аналітиків, на частку Китаю буде припадати близько 30% зростання попиту на комбікорми в найближче десятиліття.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Вчені: Два мільярди людей на планеті залежать від імпорту продовольства
21-квіт-2017

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок