Україна відкрила новий ринок збуту для експорту яєць

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews

Через подорожчання кормів в Україні подорожчають яйця і м'ясо птиці, розповів виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» (СПУ) Сергій Карпенко.

«У цьому році очікується зменшення виробництва яєць. Причина в тому, що минулий рік для виробників був збитковим, багато фабрики взагалі зупинили виробництво, деякі значно скоротили поголів'я», - зазначив пан Сергій.

Він пояснив, що зараз на внутрішньому ринку спостерігається зростання відпускних цін на яйця, які на сьогодні складають близько 18-20 грн за десяток.

«Зростання відпускних цін викликаний як сезонними факторами, так і значним подорожчанням кормів. Протягом останніх двох-трьох тижнів виросла ціна на фуражну пшеницю, шрот приблизно на 1,5-2 тис. грн/т. Комбікорми, які становлять 65-70% собівартості продукції птахівництва, відповідно теж подорожчав, що негативно позначилося на собівартості продукції. Якщо в минулому році собівартість яйця була близько 15,30 грн./10 шт., то вже сьогодні це не менше 18 грн. З огляду на те, що відпускні ціни виробників пів року становили менше їх собівартості, то відповідно для отримання хоча б мінімального прибутку за підсумками року вона повинна становити не менш 23-25 ​​грн/10 шт. яєць», - зазначив Сергій Карпенко.

За його словами, комбікормові заводи вже переглянули ціни на готові корми в бік збільшення.

ptichki.net

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

5 січня наказом Мінекономіки № 10 було затверджено Довгостроковий план державного контролю на 2022/26 роки, який розроблено на виконання вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«План є важливим документом для України, оскільки він допомагає компетентним органам планувати впровадження заходів державного контролю відповідно до ризик-орієнтованого підходу вздовж всього харчового ланцюга „від лану — до столу“», — розповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України.

Зауважимо, що довгостроковий план державного контролю — це інструмент для:

• фахівців Держпродспоживслужби та інших органів влади — для чіткого розуміння стратегічних цілей та пріоритетних напрямків роботи з метою досягнення цілей та розвитку системи контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів на наступні 5 років;
• операторів ринку — для кращого розуміння процесів здійснення заходів державного контролю та полегшення комунікації з міжнародними партнерами в рамках торгівлі та пошуку нових ринків збуту, оскільки відповіді на запити щодо національної системи контролю зібрані в одному документі;
• споживачів — для підвищення рівня поінформованості щодо заходів державного контролю та демонстрації прозорості та відкритості діяльності органів державної влади.

«План не встановлює жодних нових вимог чи правил, він просто надає опис структури компетентного органу, організації системи державного контролю та всіх фактичних контрольних заходів щодо харчових продуктів, кормів, здоров'я та благополуччя тварин, здоров'я рослин, що мають здійснюватися компетентними органами України на центральному та регіональному рівнях», — додають у міністерстві.

Підкреслимо, що Держпродспоживслужба зобов’язана здійснювати моніторинг впровадження плану та щорічно звітувати Кабінету міністрів України відповідно до наказу Мінекономіки № 547 від 16 березня 2021 року «Про затвердження форми щорічного звіту про стан виконання довгострокового та щорічного планів державного контролю», оприлюднюючи звіти на своєму вебсайті.

«План разом із щорічними звітами буде використовуватися як основа для оцінки ефективності роботи системи контролю», — підсумували у Мінекономіки.