Україна йде на поступки, приймаючи нові "курячі квоти" від ЄС

Споживча інфляція в Україні у квітні поточного року становила 16,4% порівняно з квітнем минулого року, а відносно березня — 3,1%.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Базова інфляція за квітень становила 3% до попереднього місяця та 8,1% з початку року.

За даними відомства, за звітній місяць ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 14% до квітня минулого року. Найбільше за рік подорожчали овочі — на 67%, хліб та хлібопродукти — на 26,3%, макаронні вироби — на 24,3%, масло вершкове — 23,9%, фрукти — 23,5%, рибопродукти — 22,1%. 

Водночас у порівнянні з минулим роком подешевшали яйця — на 25,1%.

Також стрімко зросли ціни на паливо та мастила (+29,6%), а також газ (+26,7%).

milkua.info

Найактивніше серед всіх сортів м'яса в Україні виробляється курятина, споживання якої зростає з кожним роком — продукція вітчизняних птахофабрик користується попитом як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Українська свинина практично повністю забезпечує внутрішній ринок. Її експортний потенціал обмежений через поширення АЧС. А яловичина є найдорожчим і трудомістким видом м'яса. Вона займала в 2017 році всього 5,2% в об'ємі українського м'ясного випуску.

Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав, і вітчизняні власники великої рогатої худоби вважають за краще зосередитися на випуску молока, а бичка не відгодовувати, а відразу пускати на забій. Це призводить до зменшення в країні поголів'я ВРХ.

У 2017 році випуск української яловичини зменшився на 6,6% в порівнянні з 2016-м. Роком раніше зафіксовано його зростання на 8,6%, але показників 2013 роки досягти так і не вдалося.

Технологія заморозки ще не дуже поширена серед виробників — 78,5% яловичини випущено торік у свіжому вигляді. Вітчизняні виробники забезпечили в 2017 році 96,8% внутрішнього ринку. Частка імпорту збільшилася за рік з 2,5% до 3,2%. В основному завозяться сорти яловичини преміум-сегмента для роздрібної торгівлі та ресторанів.

«Більшість виробничих потужностей зосереджені в західних областях України. Сприятливий клімат, доступність кормів і наявність великих пасовищ сприяли тому, що лідером галузі стала Тернопільська область. Вона випускає 22,6% свіжої і 30,1% замороженої яловичини від загальноукраїнського об'єму», — зазначають аналітики.

Драйвером для розвитку виробництва української яловичини в умовах низького внутрішнього попиту є знаходження нових і розширення наявних каналів її експорту. Обсяг поставок на міжнародні ринки становить 30−40 тис. тонн на рік і перспективи зростання в цьому напрямку значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльного продукту.

«Для реалізації експортного потенціалу вітчизняним виробникам необхідно адаптувати своє виробництво під міжнародні вимоги. Йдеться про підвищення якості та глибини переробки м'яса, адже його транспортування на великі відстані можлива тільки в замороженому вигляді», — підкреслюють експерти.

Аналітики прогнозують, що найближчим часом скорочення внутрішнього попиту буде компенсуватися розширенням експортних поставок. Запорукою успішного розвитку для вітчизняних виробників є освоєння методів переробки яловичини, що забезпечують сучасні стандарти якості.

Pro-Consulting

Трофімцева зазначила, що з технічної точки зору для запуску ринку землі вже майже все готово.

Україна може розпочати процес відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення з 2020 року, після обрання нового парламенту, повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

«З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», — сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

«Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями — не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи», — пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду — поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання.

«Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску», — додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

Нагадаємо, 4 лютого президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.

pigua.info

У період з 12 по 18 жовтня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 309 осередків особливо небезпечних хвороб.

Нові спалахи африканської чуми свиней відзначили на території Болгарії (7 осередків), Угорщини (45), Латвії (4), Польщі (1 осередок), Словаччини (1), в Румунії (40 спалахів) та в Південній Кореї (1 осередок). В Японії зареєстрували 109 спалахи класичної чуми свиней.

Ветеринарні служби Мексики (6), В'єтнаму (1) і Тайваню (2) повідомили про спалахи високопатогенного грипу птахів. Спалахи низькопатогенного грипу птахів виявили в Домініканській Республіці (11 спалахів).

В раніше благополучної Республіці Судан виявили спалах лихоманки долини Ріфт.

У Швейцарії виявили 2 спалахи блютангу, в Республіці Бангладеш — 1 осередок заразного вузликового дерматиту, а в Мексиці — 5 спалахів хвороби Ауєскі.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про спалахи сказу в Малайзії (58); осередку сибірки в Бутані; про спалахи лихоманки Західного Нілу в Німеччині (3 спалахи), Греції (9 осередків) і Франції (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru