Україна та Латвія активізують співпрацю в області АПК

Через відсутність законодавчого механізму отримання міжнародних експортних сертифікатів, українські експортери тваринної продукції мають обмежений вихід на зовнішні ринки. На прийняття чекають два законопроєкти, які створять новий механізм видачі міжнародних сертифікатів — № 8150 та № 8145. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

Як зазначається, наразі головним арбітром у видачі експортних сертифікатів є Держпродспоживслужба, а виписати новий механізм видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти мало б Мінагрополітики.

«У цьому році було щонайменше дві спроби вирішити дану проблему. Однак обидві були безрезультатними — їх „зарубали“ лобісти збереження старого порядку. Ідеться про внесення відповідних змін у другому читанні до двох законопроектів: 4568 — Про матеріали і предмети, що контактують з харчовою продукцією, 4558 — Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», — ідеться у матеріалі.

Як зазначив голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнецо, найкращим виходом може бути прийняття нещодавно зареєстрований у парламенті законопроект № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

На сторінці 37, говорить Кузнецов, міститься оновлена версія статті 60 (Умови, які застосовуються до вантажів з харчовими продуктами, що експортуються) Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

На думку Геннадія Кузнецова, якщо депутати приймуть законопроект 8150, то є шанс, що ми почнемо працювати в цивілізованих умовах і в питаннях забезпечення державою експорту харчових продуктів.

Наступний документ, який вирішую цю проблему — законопроект 8145. Схоже, що депутати прихильно ставляться теж збираються допомогти вирішити це питання.

«Треба віддати належне членам аграрного комітету, які на одному з останніх своїх засідань погодились зареєструвати окремий проект. В результаті 21 жовтня 2022 року у парламенті з’явився проект закону № 8145 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах“. У наших експортерів харчових продуктів тваринного походження з’явилась надія, що третя спроба буде таки вдала, і процедура отримання відповідних сертифікатів в Україні нарешті таки буде врегульована», — сказав співрозмовник АgroРolit.com в уряді.

Ситуація на ринку Китаю може мати найнепередбачувані наслідки для світової індустрії червоного м'яса. 

Здається, що зменшення попиту на китайську свинину в 2019-2020-х роках змусило споживачів перейти на альтернативні білки, що певною мірою забезпечило зростання попиту на яловичину та баранину, тоді як попит на свинину повністю не відновився. Справді, за прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), споживання свинини в Китаї цього року залишиться на 10% нижче за рівень 2016-2018-х років.

«Одна цікава особливість волатильності ринку свинини полягає в тому, що, хоча оптові ціни на яловичину та баранину зросли через брак білка у 2019-му та 2020-му роках, вони не змінилися значно в 2021-му році відповідно до цін на свинину», — коментують аналітики.

Однак у період з весни до осені 2021-го року кон'юнктура китайського ринку свинини повністю змінилася. До кінця серпня оптові ціни на свинину впали нижче за рівні до африканської чуми свиней, а після жовтневих свят у Китаї вони впали нижче 18 юанів/кг, що більш ніж на 60% нижче порівняно з січнем. 

Це стало наслідком швидкого відновлення місцевого виробництва, яке було стимульоване великою рентабельністю у 2019-му та 2020-му роках. Однак, оскільки місцеве виробництво збільшувалося навесні та влітку, відпускні ціни впали значно нижче за виробничі витрати, що стимулювало ліквідацію стада.

Ця ліквідація потім прискорила відновлення виробництва, чинячи подальший знижувальний тиск ринку. Дані з торгівлі Китаю показали різке скорочення імпорту влітку, наголосивши на адекватному постачанні ринку та сприяючи зниженню цін у всьому світі.

euromeatnews.com

Виробники соціацільно значущих продуктів (хлібу, птиці, яєць, соняшникової олії, масла, сиру, борошна та молокопереробні підприємства) в ході других торгів з продажу газу вітчизняного видобутку викупили 509.979 тис. м³ — практично весь запропонований обсяг.

Про це йдеться у повідомленні Української енергетичної біржі.

На торгах ресурс представили 12 компаній-ініціаторів. Ціни продажу видобувних компаній перебували в діапазоні від 5412 грн/тис. м³ до 19436,98 грн/тис. м³ з ПДВ. Середньозважена ціна, що сформувалась в результаті торгів, становить 14140,94 грн/тис. м³.

За повідомленням Мінагрополітики, до сьогоднішніх торгів допустили ще 9 виробників продовольчих товарів, таким чином їх кількість зросла до 109.

agroportal.ua

За період 15 лютого по 21 лютого 2020-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 258 осередків особливо небезпечних хвороб.

Так, сказ зареєстрували в раніше благополучній щодо захворювання Франції (1 спалах).

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили ветеринарні служби Угорщини (82), Латвії (5), М'янми (1), Румунії (102), Сербії (12), України (2) та Південної Кореї (30).

Високопатогенний грип птахів підтипу H5N8 зареєстрували на території Болгарії (1) і Чеської Республіки (1). Підтип H5N2 відзначили в Тайвані (13); H5N1 і H5N6 — на території В'єтнаму (7).

Ветеринарні служби Марокко (1) сповістили про новий спалах чуми дрібних жуйних тварин.

arriah.ru