Україна та Азербайджан готують нову Угоду з безпеки харчових продуктів

18-бер-2021

Підписання нової Угоди з безпеки харчових продуктів є головним пріорітетом Держпродспоживслужби України та Агентства з безпеки харчових продуктів Азербайджанської Республіки. Адже нова Угода дозволить не лише зберегти теперішні обсяги торгівлі, а й відкриє нові ринки для представників бізнесу обох країн.

Про це керівництво Держпродспоживслужби України говорило зі своїми азербайджанськими колегами під час онлайн-зустрічі, що відбулася 16 березня, йдеться на сайті відомства.

«Підписання Угоди допоможе нам вивести двосторонню співпрацю на новий рівень, зробити ринки доступнішими для представників бізнесу, що, в свою чергу, значно збільшить надходження до державного бюджету», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

За даними 2019-го року (підсумки 2020-го ще підбиваються), обсяг експорту лише за ключовими позиціями харчової галузі до Азербайджану перевищує 100 мільйонів доларів США. Найбільше азербайджанці цікавляться українським м’ясом та цукром, молоком і молочними продуктами, яйцями, продуктами з зерна та горіхами. А також — кормами, що використовуються у тваринництві.

Натомість з Азербайджану до України найбільше везуть їстівні плоди та горіхи, овочі та продукти з їх переробки, каву та чай, алкогольні та безалкогольні напої. Імпорт у 2019 році за цими позиціями склав майже 20 мільйонів доларів.

Нові правила експорту та імпорту між Україною та Азербайджаном діятимуть з 13 квітня 2021 року, коли втратить чинність Угода про співробітництво в галузі ветеринарії, підписана ще 12 березня 1993 року.

Як розповіла заступниця Голови Служби Ольга Шевченко, Агентство з безпеки харчових продуктів Азербайджану та Держпродспоживслужба зацікавлені у розширенні співпраці та в обміні досвідом в галузі безпечності харчових продуктів та ветеринарноі медицини. Обидві установи мають спільні напрямки діяльності та відповідають за дотримання міжнародних вимог як щодо забезпечення національного споживача, так й інтересів закордонних ринків.

Пріоритетними у роботі Держпродспоживслужби є захист інтересів держави, бізнесу та кожного споживача.

Більше новин
Ми кардинально поміняли ситуацію у бік захисту і підтримки національного виробника, — Ігор Петрашко
09-квіт-2021

Про інструменти підтримки національного виробника, які зараз використовує Мінекономіки, розповів Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час інтерв'ю журналу «Кореспондент», йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Ми мусимо захищати своїх. І не тільки суто українського виробника, а будь-кого, хто готовий виробляти в Україні. Він отримає ті самі преференції, що й національний виробник, оскільки для держави буде українським. Критерій локалізації, на мою думку, дуже простий: частка виробництва в Україні понад 35%», — прокоментував Міністр.

Зокрема, йшлося про роботу з публічними закупівлями для збільшення частки національних виробників у замовленнях від державних компаній.

«Ми зараз завершили роботу із Prozorro щодо модулів „нецінові критерії“ і „життєвий цикл“, які будуть сприяти тому, що підуть замовлення саме до українського виробника», — зазначив Ігор Петрашко.

Також посилена підтримка національних виробників і експортерів буде здійснюватись через роботу Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке було докапіталізовано до 2 млрд грн. В активній фазі - процес підготовки до підписання «Промислового безвізу», який полегшить українським компаніям доступ на ринки ЄС.

Крім того, Мінекономіки веде досить жорстку антидемпінгову політику. На даний час за результатами проведення попередніх розслідувань, Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) вартістю імпорту до застосування заходів понад 16,7 млрд.грн.

Детальніше
5 порад перед заготівлею кукурудзяного силосу
08-лип-2021

Може здатися, що до збору врожаю кукурудзи на силос ще далеко, однак до початку сезону силосування залишилося всього кілька тижнів. Важливо забезпечити правильну заготівлю кукурудзяного силосу, щоб отримати максимальну якість і кількість корму.

Фахівці з Університету Кентуккі, США, дають 5 порад, які слід пам'ятати перед заготівлею кукурудзяного силосу в цьому році:

  1. Вологість рослини визначає час скошування. Кукурудзу на силос слід збирати при вологості 62–65% (35–38% сухої речовини).
  2. Здорові рослини кукурудзи висихають на 0,5–1,0%/день.
  3. Кукурудзу зазвичай прибирають через 40–45 днів після викидання волоті.
  4. Налаштуйте подрібнювач зерна так, щоб в посудині (об’ємом 1 л) із зеленою масою не було більше 2 або 3 цілих зернин чи їх половинок. Щогодини перевіряйте якість корму від кожного кормозбирального комбайна.
  5. Зелену масу слід трамбувати трактором, робоча вага якого повинна у 800 разів перевищувати вагу зеленої маси, доставленої за годину, зі швидкістю 2,4–4 км/год.

dairyherd.com

 

Детальніше
В Україні різко скоротилося виробництво яєць
26-серп-2021

В Україні зменшилось виробництво яєць - за даними Держстату, за рік воно скоротилося на 15%. А ось вартість яєць зростає.

Про це розповідає Агроцентр.

Ціни б'ють минулорічний рекорд. Яйця подорожчали на третину. Зараз ціна становить 26 грн за десяток несортованих, і до 46 грн за десять упакованих яєць, в залежності від ваги і свіжості. Хоча традиційно влітку вони повинні дешевшати.

Майже всі яйця в Україні виробляють великі агрохолдинги. І лише 2% ринку займає продукція невеликих виробників. Фермерські яйця зазвичай дорожче, тому що курей менше, і в них більш комфортні умови утримання.

Тоді як українцям ціни на яйця б'ють по кишені, на великих виробництвах кажуть: продають нижче собівартості. Тому що через карантин експорт зменшився. Як відкриють кордони-обсяги виробництва зростуть, а ціни можуть впасти.

agro-center.com.ua

Детальніше
У Мінекономіки презентували проект концепції програми розвитку скотарства до 2030 року
18-лист-2020

У Мінекономіки 17 листопада презентували проект концепції державної цільової програми розвитку галузі скотарства до 2030 року.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

За словами Тараса Висоцького, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, аналіз галузі тваринництва показав, що через різні економічні чинники в Україні спостерігається зменшення промислового виробництва як молока, так і яловичини.

«З метою розвитку промислового скотарства, стимулювання виробництва продуктів харчування тваринного походження, поліпшення генофонду ВРХ, розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі яловичиною, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі Мінекономіки спільно з профільними асоціаціями розробило відповідний документ з розвитку галузі скотарства на найближчі 10 років», — розповів Висоцький.

Так, досягнення поставлених цілей передбачається через вжиття низки заходів, які можна класифікувати за трьома аспектами. Так, буде збережено та посилено існуючі механізми підтримки галузі скотарства, зокрема, з фокусом на здешевлення залучення інвестицій.

«Другий аспект — пріоритетний розвиток фермерського сектору виробництва, заохочення трансформації особистих селянських господарств у фермерські, сімейні фермерські господарства та фізичні особи-підтримці. Ще один напрям — створення умов для забезпечення простежуваності, безпечності продукції, стимулювання розвитку переробної галузі для створення точок доданої вартості», — додав заступник міністра.

Зазначається, що серед очікуваних результатів реалізації концепції до 2030 року: збільшення поголів'я корів молочного напряму продуктивності в сільськогосподарських підприємствах на 11%, збільшення обсягу частки промислового виробництва продукції щороку на 2%, збільшення кількості тваринницьких ферм та комплексів, які застосовують новітні технології та сучасне обладнання, створення додаткових робочих місць тощо.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок