Українське тваринництво: як на галузь вплинула війна та які шляхи виходу з кризи

17-лист-2022

Через військові дії за попередніми оцінками втрачено 15−20% поголів'я великої рогатої худоби, свиней і птиці. У цій ситуації господарства, які борються за своє існування, змушені переорієнтовуватися, шукати альтернативні шляхи та відновлювати галузь.

Про це йшлося на міжнародній конференції в рамках виставки EuroTier 2022 на тему: «Боротьба за існування українського тваринництва».

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький зазначив, що галузь переживає важкі часи, але демонструє стійкість перед непередбачуваними викликами, відновлюється та посилює міжнародну співпрацю з країнами ЄС, зокрема з Німеччиною, яка є давнім партнером України.

«З початком російського вторгнення ми ще більше відчули, що Німеччина є великим другом України й готова надалі співпрацювати в різних галузях, в тому числі і в тваринництві. Галузь демонструє стійкість. Є певне падіння, але його не можна порівняти з тими викликами, які принесла війна. Вже започатковано відновлення галузі, до якого долучаються міжнародні партнери з точки зору гуманітарної підтримки. Є ініціатива створити фонд для підтримки України», — зазначив Тарас Висоцький.

Він упевнений, що тваринництво чекає новий виток прогресивного розвитку, що забезпечить розвиток бізнесу, створення нових робочих місць та виготовлення якісної продукції, здатної до міжнародної конкуренції.

Зараз важливо обмінюватися передовими технологіями, фіксувати дружні контакти, налагоджувати взаємовигідну співпрацю в рамках розвитку тваринництва України, українських та німецьких компаній.

Більш детально та стані галузі зупинилася заступник директора Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Олена Дадус. Вона засвідчила, що країна готова і постійно над тим, щоб бути повноцінним, інтегрованим членом європейського суспільства, в тому числі і в законодавчому полі.

«Майже 20% поголів'я великої рогатої худоби було сконцентровано на тих територіях, які наразі є тимчасово окупованими, або на яких ведуться активні бойові дії. Ті комплекси не можуть працювати й виготовляти продукцію в повному обсязі. В перші місяці війни вдалося частково перемістити поголів'я, підприємств. Але якщо ми говоримо про частку тих підприємств і тварин, яких вдалося перемістити на мирні території, то це не переважна частка

Обсяг валового виробництва АПК зменшився, але держава забезпечує мінімальні норми споживання продукту на одну особу. Щодо м’яса та м’ясної продукції, то це 50−53 кг. Найбільша частка припадає на м’ясо птиці (25,7%), свинина (понад 20%), — зазначила Олена Дадус.

Вона підкреслила, що Україна має потенціал до відновлення та розвитку тваринництва, зацікавлена в сталому, екологічно безпечному тваринництві та якісній продукції. Наразі необхідна підтримка міжнародних партнерів в забезпеченні потужними генераторами, розвитку біометанової галузі та імплементації системи простежуваності червоного м’яса.

minagro.gov.ua

Більше новин
Україна скоротила виробництво індичатини
02-лип-2021

У січні-травні поточного року в Україні виробили 10,3 тис. тонн свіжого або охолодженого м'яса індиків, що на 2,5% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Однак в травні обсяг виробництва м'яса індички виріс на 0,8%, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року - до 2 тис. тонн.

Держстат відзначає, що дані наведено без урахування тимчасово окупованій території Криму, Севастополя і частини тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях.

ptichki.net

Детальніше
Держпідтримка — 2021: нараховано бюджетну дотацію на розвиток тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції
12-лист-2021

Упродовж 09 листопада та 10 листопада 2021 року під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького відбулося засідання комісії для надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції за напрямом — часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів.

Відповідно до пункту 8 постанови «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» від 07.02.2018 № 107 часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів здійснюється на безповоротній основі суб'єктам господарювання за закуплені ними телиці, нетелі, корови молочного, молочно-м'ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинки та кнурці, вівцематки, барани, ярки, козематки, цапи, кізочки, цапки, бджолині пакети, бджолині матки, сперму бугаїв і кнурів та ембріони великої рогатої худоби.

Для отримання підтримки документи приймалися до 11 жовтня 2021 року включно. Від суб'єктів господарювання до міністерства надійшло 530 заявок, які були розглянуті на засіданнях.

Загалом буде спрямовано 527,5 млн гривень та відшкодовано вартість закуплених племінних (генетичних) ресурсів, зокрема:

  • великої рогатої худоби — 11 948 голів;
  • свиней — 6 514 голів;
  • овець — 6711 голів;
  • кіз — 864 голови;
  • бджолопакети, бджоломатки — 711 штук;
  • генетичний матеріал — 405,0 тис. доз.

Розподіл коштів між одержувачами буде затверджено відповідним наказом Мінагрополітики, після чого бюджетні кошти будуть спрямовані суб'єктам господарювання на рахунки, відкриті ними у банках.

minagro.gov.ua

Детальніше
До Державного реєстру потужностей внесено відомості 235 тисяч операторів харчових продуктів
12-груд-2018

За час дії нових умов реєстрації потужностей операторів ринку до Держпродспоживслужби звернулися щодо внесення інформації до Державного реєстру потужностей 235 тисяч операторів ринку.

Нагадаємо, що Державний реєстр потужностей операторів ринку харчових продуктів (наказ Мінагрополітики України від 10 лютого 2016 р. № 39 «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам») набув чинності 4 квітня 2016 року.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Для державної реєстрації потужності достатньо подати заяву територіальному органу Держпродспоживслужби (з реквізитами територіальних управлінь Держпродспоживслужби можна ознайомитись на сайті Держпродспоживслужби, за посиланням http://consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/). Реєстрація здійснюється безоплатно впродовж 15 робочих днів після отримання заяви.

Неподання суб'єктом господарювання заяви про державну реєстрацію потужностей, тягне за собою накладення штрафу:

на юридичних осіб — у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат,

на фізичних осіб — підприємців — у розмірі від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат.

minagro

Детальніше
Шокуюча динаміка імпорту молочних продуктів
19-бер-2021

Продовжуємо тему неконтрольованого імпорту. За підсумками 2020-го майже 30% молочної продукції на полицях торгівельних мереж України було ввезено з-за кордону.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Динаміка шокуюча: протягом останніх трьох років імпорт молочних продуктів зростає різкими і несподіваними темпами:

в 2018 р. — на 39%,

в 2019 р. — на 67%,

в 2020 р. — на 113%.

Про це з телеканалом Україна говорять Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ, та Кейс Хузінха, власник ТОВ «Кищенці».

Як підкреслює Ганна Лавренюк, у 2020 р. Україна імпортувала молочної продукції в еквіваленті 1 млн тонн молока-сировини. Це вдвічі більше, ніж у 2019-му.

Причому очевидні неконкурентні умови імпорту молочних товарів:

у ключових країнах-експортерах діють спеціальні програми субсидування експорту, за рахунок яких стрімко зростає обсяг імпорту, але знижується його вартість;

вітчизняні торгівельні мережі розраховуються за ІМПОРТНУ молочку переважно по ПЕРЕДОПЛАТІ, тоді як на українську молочну продукцію діє відстрочка платежу до 90 днів — тобто, по суті, за рахунок українського виробника торгівля фінансує імпорт!

«Несправедливі умови конкуренції вітчизняної молочної продукції з імпортною ставлять під питання наші плани і мрії про розвиток. Той мільйон тонн молока у вигляді імпортної продукції у 2020-му, мав би бути вироблений в Україні та дати робочі місця понад 15 тисячам робітників на МТФ і створити понад 1 мільярд податків тільки на молочних фермах», — зазначає Кейс Хузінха.

Ми, Україна, продовжуємо фінансувати сусідні держави, доки не застосовуємо засобів захисту і створення конкурентних умов для молочного сектору, який генерує найбільшу кількість податків в порівнянні з іншими галузями АПК.

Асоціація виробників молока закликає вживати заходів для розумного захисту вітчизняного молочного ринку, інакше Україна втратить молочну галузь економіки.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок