Україна збільшує експорт до Східної Європи, скорочує — до Західної

Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України. Орієнтовно збільшення квот надає 196,95 млн. доларів.

«Рішення про збільшення квот на українську аграрну продукцію для нас важливе і дозволить розширити наші експортні можливості. Україна отримає близько 200 мільйонів доларів в обсязі реалізації. Безперечно, ми розуміємо, що йдеться про проміжний етап узгодження і попереду пленарне засідання Європарламенту та засідання Ради міністрів ЄС. Проте, ми сподіваємось, що вже до кінця травня буде ухвалено остаточне рішення», - прокоментував Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

Відомо, що розширення квот стосується таких видів продукції, як мед (3 тис. тонн), виноградний сік (500 тонн), кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн), ячмінна крупа та борошно (7, 8 тис. тонн), овес (4 тис. тонн), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн).

Водночас, Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі поки що не підтримує розширення торговельних преференцій для окремих категорій аграрної продукції – томатів, пшениці. Зазначається, що відмова є проміжною і Україна продовжить відстоювати необхідність прийняття Європарламентом рішення про збільшення квот.

Прес-служба Мінагрополітики

Динаміка цін на яйця протягом цього року показує великі коливання.

Таку ситуацію спричинили кілька факторів, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається, до початку повномасштабного вторгнення рф у січні-лютому 2022 р. вартість яєць в Україні (за 10 шт.) становила близько 35 грн. У травні-червні ціна на них впала нижче собівартості — до 16,5-17 грн. У липні-серпні вона дещо вирівнялася, але все ж залишалася на рівні собівартості й становила 25,5-26 грн. У вересні почала знову зростати, протягом місяця повернувшись і навіть досягнувши довоєнної позначки в 30 грн. У жовтні вона збільшилась у порівнянні з вереснем ще на 23,5%.

«На зростання цін вплинуло кілька факторів. По-перше, сезонність. По-друге, через бойові дії припинили свою діяльність та значно скоротили виробництво ціла низка підприємств. Зокрема, ТОВ «Дмитрівська птахофабрика» Донецької обл., ФГ «Стимул 777» Луганської обл., філія «Богодухівська птахофабрика» Харківської обл., ПАТ «Птахогосподарство «Авангард» Херсонської обл.», — зазначили у міністерстві.

І додали, що через стрімке падіння цін влітку, які були нижчими від собівартості, в Україні різко скоротилося поголів’я курей, яке поки що не відновилося в необхідній кількості. Також в умовах війни було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняка птиці.

Наразі оптово-відпускна ціна курячих яєць в Україні становить 43 грн за десяток. Проте уже наприкінці жовтня – на початку листопада ціна піде на спад і стабілізується, зазначає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Через воєнні дії, знищення птахівничих комплексів, проблеми з логістикою різко скоротилося поголів’я курей та виробництво в цілому. Виробники яєць змушені були продавати продукцію нижче за собівартість. Із вересня відновився сезонний споживчий попит, але кількість поголів’я в областях, в яких традиційно вирощують яєчних курей, ще не відновлено, на це потрібно щонайменше два-три місяці. В результаті на ринку пропозиція яєць знизилась, що спровокувало стрибок цін», — пояснив він.

Тарас Висоцький зазначає, що вже до кінця жовтня галузь вийде на зниження і стабілізацію цін на рівні довоєнного часу.

agroportal.ua

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua

Міністр економіки Ігор Петрашко заявив, що уряд розробляє дві програми для підтримки малого бізнесу та зменшення кредитних ставок.

Про це він розповів в ефірі програми Свобода слова.

За словами міністра, для підтримки малого бізнесу, який має кредити в банках, запрацює програма, яка дозволить зменшити кредитні відсотки до нуля.

«Якщо бізнес має кредити в банку і бізнес не є дефолтним, можна буде звернутися за допомогою до держави. І держава оплачуватиме кредитні ставки малого бізнесу протягом одного року. Ключова вимога — збереження робочих місць», — заявив він.

Друга програма — «Нові гроші» — також направлена на підтримку малого та мікробізнесу. Підприємцям видаватимуть кредити під 5% річних, щоб вони могли зберегти зарплати своїм працівникам.

Представники великого та середнього бізнесу, які мають виробничі підприємства замкнутого циклу і які зараз постраждали від кризи, можуть звернутися в центри зайнятості і держава допоможе частково оплатити зарплати працівників", — наголосив Петрашко.

Внесені зміни до Закону України «Про зайнятість» також передбачають надання допомоги для представників малого і середнього бізнесу, що зупинили або скоротили діяльність на період карантину.

За його словами, розмір допомоги на період карантину становитиме 2/3 тарифної ставки окладу і буде обмежуватись мінімальною 4 723 грн. Міністерство наразі опрацьовує механізм і порядок фінансування.

milkua.info