Україна веде перемовини з європейськими партнерами щодо фінансової допомоги аграріям

25-квіт-2022

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Більше новин
Україна збільшила виробництво курятини
23-січ-2020

Виробництво замороженої курятини в Україні за рік зросло на 5,7%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у 2019 році в Україні було вироблено 128 тис. тонн продукту, тоді як у 2018 році - 121 тис. тонн. Йдеться про виробництво заморожених тушок курей, курчат.

Виробництво свіжої та охолодженої курятини також зросло - на 4,9% за рік. У 2019 році українські птахівники виробили 388 тис. тонн продукту, рік тому - 369 тис. тонн. Йдеться про виробництво свіжих та охолоджених частин тушок курей, курчат.

Джерело: УНН

Детальніше
В Україні хочуть підпорядкувати кооперативну ідею інтересам великого бізнесу
12-лип-2018

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член — один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту № 6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

milkua.info

Детальніше
Мінагрополітики визначило проблемні моменти аграрних розписок
10-лист-2017

За участі представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, міністерства юстиції України, представників IFC, нотаріусів, державних виконавців та компаній-партнерів відбулось засідання, на якому було проведено тестову покрокову процедуру примусового виконання аграрних розписок.

Тестування процедури мало на меті визначити потенційно проблемні моменти та спільно з партнерами знайти шляхи їх розв’язання.

«Аграрні розписки зарекомендували себе як зручний та простий механізм фінансування. За період їх впровадження підписано 154 аграрних розписок, за допомогою яких аграрії отримали додатково майже 1,08 млрд грн. Приємно зазначити, що наразі не було зафіксовано жодного випадку невиконання зобов’язань за аграрними розписками. Проте ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Тому важливо проаналізувати потенційно можливі проблемні моменти, знайти шляхи їх розв’язання, що, у свою чергу, посилить довіру учасників ринку до аграрних розписок», — прокоментувала заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

У ході засідання учасники розглянули і протестували два з найбільш вірогідних сценарії невиконання аграрних розписок — фінансової та товарної.

Наразі практичне використання аграрних розписок в України реалізується у восьми областях, зокрема, в Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. Розписками користуються переважно малі та середні агровиробники.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Тарифні квоти на імпорт країнами ЄС на низку українських аграрних та харчових товарів на 2018 рік вичерпано
26-вер-2018

Станом на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», — підкреслила заступник Міністра.

За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.

«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці — на 75%, яйця та альбуміни — 53,7%, часник — 61,2%», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, поки що у повних обсягах залишаються невичерпаними Україною імпортні тарифні квоти ЄС на цукрові сиропи — 2000 тонн, гриби — 500 тонн, оброблену продукцію з масла — 250 тонн та інші. Ольга Трофімцева також відмітила, що деякі тарифні квоти залишаються невикористаними через об'єктивні причини, як, наприклад, у випадку баранини чи яловичини, для експорту яких Україна все ще очікує на відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок