У роботі Державного аграрного реєстру відбулись зміни

22-вер-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України постійно працює над покращенням Державного аграрного реєстру (https://dar.gov.ua), аби зробити його максимально простим та зрозумілим. З огляду на це, за цей час вдалося запровадити таку низку оновлень:

  • покращено алгоритм взаємодії з іншими реєстрами, відповідно синхронізацію земельних ділянок усі незавершені заявки, щодо яких необхідні додаткові дії з боку користувача, відтепер підсвічуватимуться червоним;
  • нагадуємо, що усі заявки мають бути підписані кваліфікованим електронним підписом, — тільки у цьому разі, вони будуть розглянуті фахівцями Укрдержфонду перевірити статус підписання заявок відтепер можна у розділі кабінету «Мої заявки» (додано кнопку «Переглянути»);
  • зверніть увагу, незавершена заявка виділятиметься червоним зі статусом «Очікує підписання заявником» (у такому випадку потрібно натиснути на кнопку «Переглянути» та керуватися підказками в історії заявки;
  • після підписання заявки КЕП — вона змінить статус на «Очікує» у розділі «Мої заявки» замість знаку «+» для подання заявки у розділі «Доступні програми», перед назвою програми додано зручну кнопку «Подати заявку»

Крім цього, відсьогодні створено додатковий канал для підтримки користувачів – через месенджер на сторінці ДАР у Facebook: https://www.facebook.com/UkraineAgroRegister/. На сторінці також систематично публікуватимуться інструкції, роз’яснення та відповіді на поширені запитання.

agravery.com

Більше новин
В Азербайджані заборонять продаж продуктів з сухого молока
18-лип-2017

В Азербайджані можуть заборонити продаж продукції, виготовленої з сухого молока, під виглядом молочної продукції, і чітко диференціювати продукти, виготовлені з сухого і натурального молока.

Як повідомив депутат азербайджанського парламенту в країні на 70−80% молочних продуктів не вказується, з якого молока — сухого або натурального — вони виготовлені. Він зазначив, що в сусідній Грузії нещодавно заборонена реалізація продуктів з ненатурального молока під виглядом молочної продукції, і в Азербайджані теж є необхідність введення такого обмеження.

Інформація про те, з чого виготовлений продукт, повинна розміщуватися на видному місці на упаковці і з легкістю читатися. Термін придатності продукції з ненатурального молока становить від шести місяців до року. Незважаючи на це така продукція продається під виглядом виготовленої з натурального молока.

milkua.info за матеріалами Trend

Детальніше
Зменшення імпортного та експортного тарифу на ВРХ дасть поштовх для розвитку тваринництва в Україні — ВАР
29-вер-2021

Заступник голови ВАР Михайло Соколов підтримав ідею щодо скасування ввізного мита на живу ВРХ та дрібну рогату худобу, а також звільнення імпорту ВРХ та дрібної рогатої худоби від сплати ПДВ, озвучену під час агроподаткового штабу.

Про це йдеться на сайті ВАР.

«Ми підтримуємо ідею зменшення імпортного тарифу перш за все на племінних тварин і щодо зменшення експортного тарифу для нетелів понад 300 кг. Це дійсно дуже гарна ініціатива, яка дасть поштовх для розвитку нашого тваринництва. І це практично нічим не нашкодить державному бюджету. Щодо звільнення від ПДВ, то ми повинні розуміти що ми робимо цю операцію неоподаткованою, таким чином не формується податковий кредит через що державний бюджет майже нічого не втрачає, бо за відсутності податкового кредиту податкові зобов’язання будуть сплачуватись в повному обсязі», — зазначив заступник голови ВАР.

Михайло Соколов також наголосив, що в разі продовження тих тенденцій, які спостерігаються у тваринництві сьогодні, переробним підприємствам через кілька років просто нічого буде переробляти.

«Корінь цієї проблеми криється у тому, що ми маємо дуже жорстку конкуренцію з іноземними виробниками, які мають велику державну підтримку. А ми — навпаки: через наявні мита додатково обкладаємо ті господарства, які бажали б розвиватись. Подібні зміни не призведуть до жодних негативних наслідків, адже ми бажаємо лише вирівняти конкуренцію і мати ВРХ та дрібну рогату худобу по тій ціні, по якій вони є на міжнародному ринку. І так само по світовій ціні продавати свою продукцію. І, на наш погляд, тут немає загрози для переробних підприємств, бо переробники мають перевагу завдяки своєму географічному положенню — вони не витрачають кошти на перевезення. Тому на внутрішньому ринку, вони мають всі можливості конкурувати. А ми „затиснуті“ — мито стоїть як на імпорт, так і на експорт», — сказав Михайло Соколов.

Учасники зустрічі погодили обговорити дану пропозицію під час засідання аграрного комітету за участі м’ясопереробних організацій.

Детальніше
Набрав чинності закон про локалізацію виробництва
20-лип-2022

14 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 1977-IX, який вносить зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині вимог до ступеня локалізації виробництва (далі – “СЛ“). Повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

СЛ визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до змін замовники можуть здійснювати закупівлю низки товарів, що належать до продукції переробної промисловості, або робіт чи послуг, які передбачають передачу таких товарів, виключно якщо СЛ дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10% у 2023 році - 15% у 2024 році - 20% у 2025 році - 25% у 2026 році - 30% у 2027 році - 35% з 2028 року до 2032 року — 40%.
За погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку Кабінет Міністрів України може:

  • змінити СЛ на наступний календарний рік до 5% у бік зменшення або до 10% у бік збільшення щодо окремого товару
  • зменшити СЛ для проведення окремої закупівлі
  • затвердити додатковий перелік товарів, до яких застосовуються вимоги щодо СЛ

СЛ визначається самостійно виробником товару та підтверджується Мінекономіки за наступною формулою: СЛ = (1 — (МВ + ІВ) / С) x 100%, де:

  • СЛ — ступінь локалізації виробництва
  • МВ — митна вартість складових, імпортованих виробником на митну територію України
  • IВ — вартість (без ПДВ) імпортних складових, придбаних у резидентів України
  • С — собівартість товару, що є предметом закупівлі.

Мінекономіки формує та оприлюднює на офіційному веб-сайті перелік товарів для закупівлі з підтвердженим СЛ, а також здійснює моніторинг дотримання вимог щодо СЛ внесених до такого переліку товарів.
Очікується, що для впровадження відповідних змін Кабінет Міністрів України ухвалить нормативно-правові акти, які регулюватимуть вищевказані процедури.
Вимоги щодо СЛ не застосовуються до закупівель, які підпадають під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Як правило, при встановленні того, чи охоплюється закупівля положеннями міжнародного договору, враховуються країна виробника, походження товару, вартість закупівлі та інші критерії.
Крім того до завершення воєнного стану закупівлі здійснюються з урахуванням обмежень та виключень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

аgravery.com

Детальніше
ФАО: Блокада України знизить світову торгівлю зерном до трирічного мінімуму
13-лип-2022

Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) збільшила прогноз щодо світового виробництва зернових у 2022 р. на 7 млн т — до 2 792 млн т, що на 0,6% нижче за показник 2021 р.

Про це йдеться у липневій доповіді організації.

Підвищення прогнозу у порівнянні з попереднім місяцем в основному зумовлене збільшенням на 6,4 млн т прогнозу щодо фуражного зерна, виробництво якого, як очікується, становитиме у 2022 р. 1 501 млн т, що на 0,5% нижче за показник 2021 р.

Прогноз загальносвітового споживання зернових у сезоні-2022/23 також підвищено на 9,2 млн т — до 2 797 млн т, що все ж на 1,7 млн т (0,1%) нижче за рівень сезону-2021/22; обумовлено це насамперед очікуваним скороченням споживання кормів.

У порівнянні з прогнозом місячної давності поточний прогноз ФАО щодо світових запасів зерна на кінець сезону в 2023 р. був збільшений на 7,6 млн т і склав 854 млн т, що на 0,6% (5,0 млн т) нижче за показник попереднього року. За таких показників співвідношення запасів зерна до його споживання у світі знизиться з 30,7% у сезоні-2021/22 до 29,8% у сезоні 2022/23 рр.

Поточний прогноз ФАО щодо обсягу торгівлі зерном у світі в сезоні 2022/23 рр. становить 468 млн т, що на 4,8 млн т перевищує оцінку місячної давності; однак це найнижчий показник за три роки, що на 11,4 млн т (2,4%) нижче за рівень сезону 2021/22 рр.

«Якщо говорити про загальне скорочення обсягів у сезоні-2022/23 (липень-червень), очікується, що щодо рівня сезону-2021/22 торгівля фуражним зерном скоротиться на 4,1% (9,5 млн т), що здебільшого обумовлено перебоями у постачанні ячменю та кукурудзи в умовах війни в Україні», — зазначають у ФАО.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок