У Європі зафіксували сильний спалах пташиного грипу

21-груд-2022

Вперше не було помітного поділу між двома епідемічними хвилями, оскільки влітку вірус не було взято під контроль.

У 2022 році Європа була охоплена "найбіль руйнівним" спалахом пташиного грипу. Про це заявили європейські органи охорони здоров'я у вівторок, 20 грудня.

За даними Європейського агентства з безпеки харчових продуктів, Європейського центру профілактики та контролю захворювань та ЄС, з жовтня 2021 року до вересня 2022 року на фермах у 37 європейських країнах було виявлено близько 2500 спалахів пташиного грипу.

У EFSA повідомили, що за цей час на постраждалих фермах було вбито близько 50 мільйонів птахів.

У жертви не входять профілактичні вибракування курей, качок та індичок, які проводилися одночасно зі спалахами, повідомило агентство охорони здоров'я AFP.

EFSA заявило, що вперше не було помітного поділу між двома епідемічними хвилями, оскільки влітку вірус не було взято під контроль.

Цієї осені епідемія була більш небезпечною, ніж у той же час минулого року, кількість заражених ферм збільшилася на 35 відсотків.

У період з 2 вересня до 10 грудня 2022 р. на фермах у 18 країнах Європи було зареєстровано близько 400 спалахів. Вірус також було виявлено понад 600 разів у диких птахів, особливо качок та лебедів, що, як йдеться у звіті, могло сприяти поширенню вірусу між фермами.

Органи охорони здоров'я вивчають можливість використання вакцин для припинення поширення вірусу.

Європейський центр профілактики та контролю захворювань заявив, що ризик зараження людей був низьким, а для людей, які працюють у контакті з птахами та свійськими птахами, - "від низького до середнього".

korrespondent

Більше новин
Уряд забезпечує масовий переїзд підприємств на безпечну територію для збереження промислового потенціалу України
22-бер-2022

Вже 40 українських підприємств переміщено із зони активних бойових дій за програмою з релокації виробничих об’єктів, ініційованою Міністерством економіки України. З них 18 компаній відновили свою роботу на новому місці. Найближчим часом потужності ще 299 компаній буде доправлено до нового місця роботи. 

Програма з переміщення українських виробництв стартувала тиждень тому. Наразі Мінекономіки опрацювало вже 86% заявок, поданих постраждалими підприємствами (всього таких заявок — 898). В подальшому держава забезпечить перевезення обладнання та розселення працівників цих компаній.

Частина підприємств переміщується Укрзалізницею. Логістику автотранспортної частини програми забезпечує АТ «Укрпошта», долучаючи також на субпідряд всіх, хто має можливості транспортувати вантажі. Сьогодні Кабінет Міністрів України підтримав постанову, якою зобов’язав підприємство безоплатно перевозити майно українських компаній. Щоб забезпечити безперешкодне переміщення підприємств, автотранспорту АТ «Укрпошта» його субпідрядників надаватиметься право позачергового проїзду через блокпости та можливість безлімітної заправки пальним на АЗС.

me.gov.ua

Детальніше
Українські молочнотоварні ферми взяли курс на укрупнення
22-жовт-2018

Наскільки рентабельне виробництво молока у країні? У який бік рухається галузь? Чи варто очікувати зростання цін на молоко? Про це та багато іншого розповіли віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк та аналітик Асоціації Яна Музиченко.

Як молочна галузь змінилась за останні 5 років?

Ганна Лавренюк: Українське молочне скотарство здійснило стрімкий стрибок у своєму розвитку, і особливо це помітно по змінах, що відбулися впродовж останніх п’яти років.

Молочнотоварні ферми взяли курс на інтенсифікацію та укрупнення, модернізацію та впровадження провідних світових підходів до технологій та управління молочним скотарством. Молочний напрям господарства почали трактувати як окремий бізнес, а не як придаток рослинництва чи, як самі фермери його називають, соціальний проект для підтримки лояльності пайовиків.

Кількість корів в Україні з року в рік почала скорочуватися, стало менше промислових господарств. Проте ті, що лишилися, почали збільшуватися та нарощувати продуктивність. Причому це загальносвітовий тренд.

У США, що є визнаним лідером світового молочного ринку, ще у 2013-му при будівництві сучасних молочнотоварних комплексів орієнтувалися на поголів'я не менше 1000 дійних корів. А вже сьогодні, щоб отримати банківський кредит для будівництва, ферма повинна бути розрахована мінімум на 4000 корів дійного стада. Це та кількість, яка, за оцінками ризиків, має стійку фінансову спроможність долати низький рівень цін на молоко-сировину. За оцінками DFA (Dairy Farmers of America — найбільшого у США молочного кооперативу, до складу якого входить 8000 учасників, що разом виробляють понад 28 млн т молока-сировини на рік, або 30% всього молока у США, володіють 42 молокозаводами та є четвертим найбільшим переробником молока у світі), через 10 років 50% молочних ферм, що утримують менше 100 корів дійного стада, зникнуть назавжди.

Що собою являє бізнес із виробництва молока в Україні?

Ганна Лавренюк: У 2013 році в Україні налічувалася 3201 молочнотоварна ферма, а за підсумками 2017-го — 1946. Молочний напрям згорнули переважно малі ферми (до 50 голів). У загальній структурі бізнесу їх частка скоротилася з 40,4% до 27%. Частка ферм з поголів'ям 50−100 голів зросла на 4% — до 16%. Одночасно значно зросла частка середніх (100−500 голів) та великих (більше 500 голів) ферм. Перші займають 45,4% (у 2011-му — 38,6%), а другі — 11% (проти 8,9% у 2011-му). При цьому саме середні та великі господарства забезпечують основний вал виробництва промислового молока: за підсумками 2017-го — 92,1%.

За останні п’ять років завдяки застосуванню високопродуктивної генетики, впровадженню сучасних технологічних та управлінських рішень значно зросли виробничі показники підприємств. Продуктивність господарств Асоціації виробників молока (АВМ) зросла майже на 30%. За підсумками 2017-го року середньорічний надій на фуражну корову сягнув понад 8200 кг, хоча по Україні цей показник становить 6012 кг. А від початку існування АВМ він збільшився на 82%. Є низка господарств, що вже перетнули позначку в 11 000 кг. Причому росте не лише вал молока, але і його якість. Ще у 2009-му у структурі промислового молока, зданого на переробку, взагалі не виділяли молоко екстра-ґатунку. За підсумками 2017-го частка «екстра» в структурі сировини, отриманої на переробку, досягла 20%. 50% із цього обсягу забезпечують 140 господарств — учасників АВМ.

Сьогодні в Україні працює чотири молочні ферми із роботизованим доїнням, ще на двох встановлені доїльні зали типу «карусель» на 80 місць (таких до десятка по всій Європі). АВМ тісно співпрацює з кращими експертами молочного скотарства з Ізраїлю, США, Канади, провідних молочних країн Європи. Ці визнані у своїй царині фахівці теж відзначають, що українські молочнотоварні господарства впевнено наздоганяють кращі світові ферми та з кожним роком зростає кількість таких, які не поступаються їм а ні за показниками продуктивності, а ні за ефективністю управління.

Наскільки рентабельне виробництво молока в країні?

Ганна Лавренюк: З роками розрив у ефективності старих немодернізованих ферм та сучасних молочних комплексів поглиблюється. Причому близько 50% молочних господарств України тільки почали йти шляхом реконструкції та будівництва.

Експерти FAO з 2012 року розраховують для України так званий молочний індекс (УМІ), що вказує на рентабельність ведення молочного скотарства. На початку вересня у FAO констатували, що сім місяців із восьми у 2018-му УМІ падає. У серпні поточного року УМІ був вже на 19,6% нижчим, ніж у відповідному місяці 2017-го. Гіршою ситуація була тільки у кризових для молочної галузі України 2015−2016 роках.

Однак за цей непростий період кращі господарства досягли рентабельності на рівні 20−30%. Та це не той прибуток, який вони покладуть собі до кишені. Тут варто дещо деталізувати економіку «вхідного квитка» у молочне скотарство та очікуваного періоду повернення інвестицій.

При будівництві сучасної молочнотоварної ферми із безприв’язним утриманням, доїльним залом та холодним типом утримання витрати на одне стійло-місце (бетонні та металеві конструкції, інфраструктуру, потужності для зберігання кормів) становитимуть мінімум 6000 євро/корова. Комплектація стада високопродуктивними тваринами — орієнтовно 2000 євро/нетель. Будівництво молочного блоку із доїльним залом — знову 2000 євро/корова. За підсумками бенчмаркінгу господарств — учасників АВМ за 2017 рік, зокрема аналізу точки беззбитковості, оптимальний розмір дійного стада для стійкої економічної моделі підприємства — від 600 корів із середнім надоєм 25,6 кг. Отже, базові витрати на будівництво такої ферми сягають 6 000 000 євро. Додайте сюди ще мінімум 500 000 євро витрат на мінімально необхідну техніку («зелена лінія» для заготівлі грубих кормів, кормозмішувач). І це далеко не всі витрати. При цьому повернення інвестицій варто очікувати не раніше ніж через 7−10 років. Ферми, які почали реконструкцію ще у 2009-му, коли була створена АВМ, досі не можуть назвати себе прибутковими і продовжують інвестувати зароблені у молочному скотарстві та рослинництві кошти.

Якою має бути молочна ферма, аби давати прибуток? Чи існує ідеальна модель?

Ганна Лавренюк: За оцінками експертів КЦ АВМ, у найближчі 10 років тенденції до укрупнення будуть виразними також в Україні, тому стійкою економічною моделлю для країни стане ферма з дійним стадом від 1200 корів. Зважаючи на значну територію України та відмінність кліматичних умов у різних регіонах, кращий вибір технологій мікроклімату, гноєвидалення тощо для кожної кліматичної зони буде свій. Однак у будь-якому випадку це безприв’язне утримання, безконтактне доїння в доїльних залах, максимальна автоматизація процесів та комп’ютеризація обліку й управління стадом.

Як у країні змінилися обсяги виробництва молока за останні роки?

Яна Музиченко: За останні п’ять років загальне виробництво молока в Україні скоротилося на 8,1% — до 10 200 000 т. Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах виробництво за аналізований період зросло на 8% — до 2 700 000 т, а в господарствах населення скоротилося на 13% — до 7 500 000 т.

Низькі ціни на селянське молоко та старіння сільського населення призвели до скорочення поголів'я та, відповідно, й виробництва молока. Що стосується промислових господарств, то після кризи 2014−2015 років з ринку пішла велика кількість неприбуткових підприємств. Залишилися найсильніші, які працюють над продуктивністю поголів'я. Це відображається на загальному валі виробництва.

Який відсоток від загального обсягу виробництва молока переробляється та реалізується всередині країни? Як змінився цей показник за останні роки?

Яна Музиченко: За підсумками 2017 року було перероблено 4 300 000 т, що на 4% менше, ніж у 2013-му. На внутрішньому ринку залишається трохи більше 3 000 000 т промислового молока та близько 5 000 000 т молока, що виробляються в господарствах населення і продаються через ринки або залишається на власні потреби домогосподарств.

Із них експортували близько 1 000 000 т, що на 7,3% менше, ніж у 2013 році.

Закінчується сезон «великого молока». Чого у зв’язку з цим варто чекати споживачам? До чого готуються виробники?

Ганна Лавренюк: Закінчення сезону «великого молока» завжди говорить про зростання ціни на нього. До кінця року варто очікувати зростання цін на молоко екстра-ґатунку (на партію від 10 т) до 10,4−10,6 грн/кг. Це в свою чергу відобразиться на вартості готового продукту. У поєднанні з девальвацією гривні це може вилитися у 10% зростання ціни на молочні продукти на полиці.

Традиційно у холодну пору року споживання молочних продуктів росте, хоча в Україні це й період великих комунальних платежів, що може скорегувати зростаючий тренд показників споживання. Експорт може скоротитися через той же сезонний фактор.

landlord

Детальніше
Ринок живця: стабілізація не за горами?
04-лют-2022

Цього тижня середня ціна закупівлі свинини живою масою понизилася на 2,5%, проте на Заході країни з’явилися перші сигнали стабілізації цін. Такі зміни на ринку живця на початку лютого відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

У перший тиждень лютого середньоринкова ціна на свиней забійних кондицій опустилася до 43,7 грн/кг, що на 2,5% нижче ніж тижнем раніше. Так, за результатами попередніх торгів оператори центральних та східних областей переглянули ціни на 0,5-2 грн/кг у бік пониження. Тож ціновий коридор у цих регіонах понизився до 43-45 грн/кг. Проте на Заході країни відбулася стабілізація цін в діапазоні 42-43,5 грн/кг.

Представники м’ясопереробки у свою чергу також озвучують очікування щодо стабілізації цін закупівлі наступного тижня. Так, понад половина опитаних заготівельників озвучує такі прогнози щодо подальшої цінової динаміки. Зокрема, на вони зазначають, що торгівля свининою йде планово та відповідає звичним сезонним тенденціям, а попит та пропозиція на ринку живця відносно врівноважені. Надходження імпорту свинини, хоча і має певний вплив на ринкову ситуацію, проте подальше пониження цін, зокрема, до бар’єрної позначки, не матиме позитивного впливу на ринкову ситуацію.

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Франція, Німеччина і Україна можуть разом нагодувати весь світ органічною продукцією
15-квіт-2017

Орієнтація України на виробництво органічної продукції зблизить вітчизняних виробників з європейськими і розширить експертні ринки у світі.

Про це розповів один із постійних міжнародних друзів України, колишній банкір і радник правління із сільськогосподарських питань банку «CréditAgricole», академік аграрних наук України та Франції Жан-Жак Ерве.

За словами експерта, шанси українських виробників у Європі посилить тільки продовження уніфікації європейських та українських стандартів органічної якості.

«У цьому контексті Україна робить фокус на органічну продукцію. Це не просто сучасний тренд, а одна і з важливих конкурентних переваг українських виробників. У Європі розуміють її цінність. Правильно, що зараз розпочався рух у бік посилення законодавства з виробництва органічних продуктів та зближення європейських та українських стандартів органічної якості. З одного боку, це посилить шанси виробників у Європі, а з іншого — розширить географію цієї української продукції у світі», — зазначає Жан-Жак Ерве.

Задля того, щоб іноземні інвестори ще більше повірили в український АПК, потрібно чіткіше їм показати, які результати приносять прийняті реформи. Одним з позитивних прикладів успішності реформ є збільшення експорту українських органічних продуктів до ЄС.

Розвиток вітчизняного органічного виробництва є одним з пріоритетних завдань Міністерства аграрної політики та продовольства України та закладено у стратегію розвитку АПК «3+5».

MilkUa.Info за матеріалами AgroPolit

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок