У Європі та США рекордно зростають витрати на виробництво м'яса та птиці

РФ ввела обмеження на імпорт української свинини. Про це йдеться на сайті управління Федеральної служби з ветеринарного і санітарного нагляду по Бєлгородській області.

В управлінні, посилаючись на інформацію, що надійшла з офіційних джерел, нагадали, що минулого тижня на звалищі ТПВ в Харкові виявили трупи свиней, інфікованих вірусом АЧС.

«У зв'язку із загостренням епізоотичної ситуації щодо поширення вірусу африканської чуми свиней направлені листи у митну службу і Прикордонне управління з проханням посилити контроль за переміщенням через кордон тваринницької продукції у ручній поклажі і багажі пасажирів. З метою недопущення занесення вірусу на територію області, забороняється ввезення будь-якої свинарської продукції з України», — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, торік в Україні зафіксували 145 спалахів АЧС у всіх без винятку регіонах.

PighUA.info за матеріалами unn.com.ua

У першому півріччі Україна експортувала молочної продукції на 116,2 млн дол., що на 25% менше, ніж у минулому році, при цьому загальний імпорт зріс на 160%, до 140,5 млн дол., а негативне торгове  сальдо вже перевалило за 24 млн дол.

Левову частку втрат забезпечує падіння по ключових експортних позиціях ― молоку та вершках згущених — мінус 36%, до 29,8 млн дол. та маслу вершковому ― мінус 43%, до 26,5 млн дол., порівняно з попереднім роком. Фактичні втрати від падіння всього експорту за півроку складають 38,9 млн дол, а з них втрати від скорочення експорту масла та сухого молока разом ― 36,7 млн дол.

Основними покупцями українського масла є Азербайджан, Молдова, Грузія, Казахстан та Вірменія, а групи сухого і згущеного молока ― Ізраїль, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан.

Суттєвого скорочення зазнала експортна торгівля і іншими молочними продуктами, зокрема молоком та вершками незгущеними ― на 22,8% (до 6,8 млн дол.), молочнокислою продукцією ― на 22,3% (до 3,9 млн дол.) та сирами ― на 17,1% (до 9,8 млн дол.).

Нарешті за півроку країна вийшла до позитивних показників експорту по деяким товарам, а це молочна сироватка, торгівля якою на початку року була в глибоких «мінусах» нині демонструє незначне нарощування ― +0,3%, до 10,7 млн, дол. Більш стійке нарощування показує експорт морозива, який зріс у поточному році на 6,1%, до 9,8 млн дол. А от найкращу динаміку росту показує експорт казеїну, який зріс на 14,2%, до 18,8 млн дол. і за рахунок високої вартості хоч якось компенсує інші втрати.

Компенсувати є що, і навіть більше, оскільки крім падіння експорту в Україні вже другий рік поспіль відбувається просто шалене зростання імпорту молочної продукції, яке набуло ознак економічної загрози для національної галузі. Найбільш динамічно у нинішньому році зростає імпорт вершкового масла, який в грошовому вираженні зріс на 670%, а загальна сума купленого товару за півроку складає 26,4 млн дол. Це друге місце у структурі українського імпорту ― 19%. Перше місце традиційно і впевнено посідає імпорт сиру з масовою часткою 65%. Нарощування його імпорту дещо сповільнилося, проте все ще вимірюється тризначною величиною — +129% на загальну суму 90,8 млн дол. Основними країнами-продавцями сиру в Україну є Польща, Німеччина, Франція, Нідерланди, та Італія, а масла ― Польща, Нідерланди, Німеччина та Франція.

Викликає тривогу зростання імпорту і інших молочних товарів, зокрема групи молока та вершків незгущених ― +399%, до 5,5 млн дол., казеїну ― +375%, до 0,6 млн дол., молока та вершків згущених ― +187%, до 5,6 млн дол., морозива ― +115%, до 2,9 млн дол., кисломолочних продуктів ― +42%, до 6 млн дол., сирватки ― +28%, до 2,6 млн дол.

Основними країнами-контрагентами загального товарообігу зовнішньої торгівлі молочними товарами є Польща (66,4 млн дол.), Німеччина (20,8 млн дол.), Нідерланди (11,9 млн дол.)та Франція (10.1 млн дол.). Зовнішньоторговельне сальдо з цими країнами має від'ємний баланс, оскільки всі вони є нетто-експортерами на українському ринку.

Суттєве падіння експорту молочної продукції почалось ще в минулому році, що було зумовлене як дефіцитом молока, а також падінням світових цін, зокрема на масло. У нинішньому ж році, по суті, до цих же проблем додалось падіння глобального попиту внаслідок загальносвітових обмежень. Синхронно з падінням експорту відбулося стрімке зростання імпорту з європейських країн чому посприяло тотальне взаємне зниження ввізного мита на товари за умовами договору про зону вільної торгівлі Україна-ЄС. При цьому передбачені квоти виявилися не на боці нашого ринку. Відтак, наразі вже гостро стоїть питання проведення розслідувань та впровадження мір по захисту національних виробників від зростаючого імпорту.

Аналітичний відділ АВМ

На кінець грудня закупівельні ціни на молоко залишалися на рівні кінця листопаду — початку грудня. Середні значення по всіх трьох ґатунках залишилася без змін.

Повідомляє аналітикиня Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Так, закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку, станом на 27 грудня, склала в середньому 12,18 грн/кг без урахування ПДВ, вищий ґатунок переробники купували по 12 грн/кг, а перший — по 11,60 грн/кг.

Середньозважена ціна трьох ґатунків залишилася на рівні 11,92 грн/кг.

Ситуація на світовому ринку, а відповідно й на експортному напрямку, наразі не сприяє підтримці закупівельних цін на молоко. Проте в період новорічно-різдвяних свят до України повертається населення, яке виїхало в попередні місяці. Це впливає на підвищення попиту на внутрішньому ринку. Як повідомляють експерти, відтік українців з Європи стає дедалі більш помітним. Тому є декілька причин: по-перше, скорочення соцвиплат для українців, по-друге, не всі змогли працевлаштуватися, по-третє, багато хто повертається на звільнені території.

На фоні постійних перебоїв з електропостачання виробництво молока в промисловому секторі скорочується. До того ж, зростає захворюваність на мастити, через невчасне доїння та, відповідно, вибракування. За попередніми підрахунками, для ферми на 1000 корів затримка доїння хоча б на 1 годину означає недоотримання 2 т молока на добу або 60 т на місяць.

Сукупність цих факторів стримує закупівельні ціни на раніше встановлених рівнях. Подальший розвиток ситуації буде залежати від попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках в післясвятковий період, а також від економічної ситуації в країні в цілому.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Найголовніший чинник перенесення інфекції африканської чуми свиней (АЧС) — це людина. Про те, як саме може поширюватися хвороба розповів координатор web-проєкту «Стоп АЧС» — національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог Володимир Поліщук.

Одним із способів перенесення інфекції є так зване «мінування».

«Коли свині захворіли або є загроза АЧС, приватні власники свиней заколюють їх, а сало закладають у банку. Саме банка є міною сповільненої дії, — пояснив Володимир Поліщук. — Таким чином сало зберігається півроку і весь цей час є заразним. Людина, споживаючи таке сало, не наражається на небезпеку, проте залишені шкірки чи вода, якою помили руки після вживання сала, потрапивши в помиї, є джерелом перенесення інфекції до здорових свиней».

Ще один шлях перенесення вірусу АЧС — зерно, в першу чергу — кукурудза.

«Зараз основний харч для диких свиней — поля з кукурудзою, — зазначив Володимир Поліщук. — Вони трощать качани, ослинюють поверхню, йдуть до лісу і там гинуть. Кукурудза ж залишається ослиненою».

Вірус АЧС надзвичайно стійкий, бактеріальна форма більш стійка, ніж вірус, наголосив він. Для того аби уберегти свиней, треба провести термічне оброблення кормів.

«Кукурудза має бути прогріта принаймні до 60 °C. Тому що навіть за 42 °C вірус інактивується».

АЧС передається двома шляхами: прямим (від хворої тварини до здорової) й опосередкованим — за допомогою людини. Щоб не дати патогену потрапити від хворої до здорової тварини, треба перервати ланцюг розповсюдження, підсумував експерт. «І перш за все про це має дбати власник свиногосподарства», — додав він.

agrotimes.ua