Трансформація молочної галузі потребує спільних зусиль

Детальне вивчення канадської системи підтримки сільськогосподарських підприємців через механізми субсидованого кредитування та страхування сільгоспризиків, а також можливості запровадження в Україні таких ефективних інструментів та практик було головною метою робочої поїздки української делегації під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової до Канади (м. Оттава та м. Гуельф). Поїздка була організована Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).

«Ми прагнемо дослідити найкращі світові практики кредитування та агрострахування, серед яких і канадська. Система підтримки сільгоспвиробників Канади побудована на повній довірі між фермерами, страховими компаніями та державою, що дозволяє економити час, ресурси та забезпечувати довготривалий економічний ефект. Аналіз ефективних страхових систем, інструментів, підходів дозволить нам виробити власну оптимальну модель. Її впровадження допоможе покращити інвестиційний потенціал сільськогосподарського сектору, надасть можливість передбачати цінові та погодні ризики, стимулюватиме зростання АПК», — зазначила Олена Ковальова.

Вона додала, що канадські фермери схвально оцінюють державні програми підтримки субсидування та кредитування, оскільки така підтримка забезпечує їм повну захищеність і фінансову стабільність. Система кредитування та субсидування в Канаді співфінансується державним та місцевими бюджетами і направлена на те, щоб знизити усі можливі ризики до нуля.

Також заступник Міністра відмітила, що зважаючи на посилену увагу України до розвитку фермерства, нова система агрострахування зможе стати опорою для впровадження ефективних інструментів кредитування малих та середніх фермерських господарств.

Під час поїздки українська делегація ознайомилася з деталями програм агрострахування, що впроваджуються Міністерством сільського господарства Канади (AAFC), обмінялася думками з представниками канадської сторони стосовно ролі уряду в структуризації програм управління ризиками, брала участь у дискусіях з приводу розвитку, підвищення конкурентоспроможності та впровадження інновацій в агросекторі.

Крім того, з канадськими колегами та Послом України в Канаді Андрієм Шевченко було обговорено питання розширення співробітництва та налагодження більш активних взаємозв'язків між Україною, Канадою та організаціями Групи Світового банку.

milkua.info

Відбулася презентація концепту системи моніторингу використання та обігу землі.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Презентація проходила під головуванням міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова за участю міністра кабінету міністрів України Дмитра Дубілета, представників Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації, міжнародних партнерів проекту та фахівців з земельних питань.

Система моніторингу покликана забезпечити прозорість та відстежуваність земельних відносин та міститиме повну інформацію про перехід прав на землю, власників землі, вартість угод купівлі продажу та оренди, тощо. В тому числі за її допомогою можна буде отримати інформацію про концентрацію земель в одних руках. 

Подальші кроки запровадження системи полягають у забезпеченні обміну даними між державними реєстрами, що містять відповідну інформацію (Держгеокадастр, Реєстр речових прав, Реєстр юридичних осіб тощо) та створенні програмного продукту, що аналізуватиме ці дані та висвітлюватиме їх для представників державної влади, а також громадськості. 

«Система земельного моніторингу надасть можливість бачити онлайн, що відбувається із землекористуванням та власністю на землю, як вона змінюється, де обробляється чи сплачуються податки тощо. Таке нововведення зробить земельні відносини прозорими та контрольованими. Незабаром представимо дорожню карту реалізації проекту», — прокоментував міністр розвитку  економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

У Німеччині завершилася виставка EuroTier, на якій експоненти з усього світу представляли інноваційні рішення для трьох основних галузей сільського господарства — скотарства, свинарства і птахівництва. У цьому році в рамках виставки пройшла конференція «Майбутні експортери молока на глобальному ринку», на якій експерти поділилися своїми прогнозами щодо розвитку молочного напряму в світі на найближчу перспективу. У заході взяли участь експерти з Німеччини, Росії, України, Білорусії, Лівану та Китаю.

Milknews послухав доповіді учасників і виділив 10 основних прогнозів по міжнародному молочному ринку на найближчий час.

1. Кількість споживачів молока буде зростати

За підрахунками IFCN, чисельність світового населення до 2030 року виросте на 16% до 8,7 млрд чоловік. Таким чином, у молочній галузі з'явиться додатково 1,2 млрд споживачів. Такий приріст стане потужним стимулом для розвитку виробництва молока по всьому світу. Фахівці очікують, що якщо в 2017 році споживання молока на душу населення в середньому по світу становило 116 кг, то до 2030 року показник виросте до 135 кг. В середньому щороку значення буде додавати по 1,2%.

2. Окремим стимулом для ринку стане зростання споживання серед людей з найменшими доходами

Додатковим стимулом для молочного ринку, на думку експертів, стануть країни, що розвиваються і люди з найменшими доходами. Різниця між обсягами споживання людей з найбільшими і найменшими доходами тільки в Росії становить близько 100 кг на душу населення. Експерти відзначили, що багатьом жителям країн, що розвиваються стають доступні молочні продукти. Зростає споживання йогуртів, морозива і сиру в країнах Африки. Експерти прогнозують значний приріст, до 25%, в арабських країнах, де на сьогоднішній день показники споживання знаходяться на низьких значеннях: 30 кг на душу населення в Саудівській Аравії, 78 — в Йорданії, 78 — в Єгипті, 79 — в Марокко.

3. Ферми укрупнюватимуться

Виступаючі на конференції зійшлися на думці, що в найближчій перспективі кількість корів на фермі продовжить збільшуватися. Якщо в 2016 році, за інформацією національних служб статистики та IFCN, на фермах Євросоюзу в середньому містилося 18 тварин, то до 2030 року цей показник виросте на 65% до 98 корів. Найбільший приріст покажуть ферми Північної Америки — плюс 65% до нинішніх значень до 414 голів, Південно-Східної Азії — плюс 78% до 10 тварин. У країнах Східної Європи збільшення складе 32% до середнього значення до 4 корів на ферму. При цьому кількість ферм знизиться на 14 млн господарств, з бізнесу будуть йти неефективні і непрогресивні підприємства, вважають фахівці.

4. Виробництво молока буде зростати

До 2030 року разом з ростом чисельності населення збільшаться і обсяги виробленого молока по всьому світу. Загальний показник виросте на 35%, впевнені експерти конференції. За прогнозами IFCN, головним драйвером приросту виробництва буде Південна Азія — плюс 64% до нинішніх значень, експерти роблять значні ставки на активно розвивається ринок Індії. В Африці виробництво виросте на 36%, в Латинській Америці — на 33%, на Близькому Сході — на 27%, у Східній Європі та СНД — на 22%. Західна Європа і Північна Америка забезпечать 14% і 26% приросту відповідно.

5. Волатильність ринку збережеться

Дисбаланс і волатильність ринку час від часу спостерігаються на світовому молочному ринку. За оцінкою експертів, це пов'язано з циклічністю, з якої він розвивається. В середньому ціновий цикл на молочному ринку триває 3 роки. Так, з 2007 по 2009 рік на ринку спостерігалося явище, яке отримало назву «американські гірки», коли ціна за 3 роки змінилася на 50%. Потім в 2010 році майданчик зберігав відносний баланс протягом 1 року, після чого з 2013 до 2016 року продовжив різко змінюватися. У 2016−2018 середня ціна на молоко становила 35 євроцентів по всьому світу. У IFCN прогнозують, що в найближчій перспективі ціни знизяться до середніх значень в 30 євроцентів за кг молока.

6. На ринок буде сильно впливати політика і клімат

Кліматичні зміни і політична напруженість стануть новими супутниками молочної галузі. За аналогією з цим роком, коли посушлива погода в окремих регіонах призвела до різкого подорожчання вартості виробництва молока, природні катаклізми продовжать впливати на галузевий ринок. За даними виступаючих, на торговельний майданчик можуть також чинити тиск санкції і торгові війни між країнами, перш за все, мова йде про конфлікт США з Китаєм, Мексикою і Канадою. З певними труднощами можуть зіштовхнутися фермери Великобританії в процесі виходу країни зі складу Євросоюзу.

7. На експортному ринку з'являться несподівані гравці

Разом із значним зростанням обсягів виробництва сирого молока в учасників ринку буде виникати питання з майданчиками для збуту готової продукції. Учасники конференції впевнені, що найближчим часом на експорт будуть виходити нові амбітні учасники, які будуть конкурувати з традиційними лідерами в цій сфері — Новою Зеландією, США і Євросоюзом. Експерти роблять великі ставки на Індію, Туреччину, Іран, Уганду, Нікарагуа і Коста-Ріку.

8. Росія вийде на експортний ринок

Окремо учасники конференції поговорили про перспективи Росії на зовнішніх ринках. В умовах, коли нова команда Мінсільгоспу взяла курс на експорт, у країни є можливість наростити зовнішні поставки з нинішніх 300 млн доларів до 800, впевнені учасники конференції. Ключовими ринками збуту для Росії стануть Китай і країни Близького Сходу. Раніше повідомлялось, що Мінсільгосп вже підписав угоду, яка відкриває російським виробникам перспективи експорту в Китай в цьому році.

9. Ефективність виробництв зростатиме

В умовах зростаючої конкуренції в молочному секторі буде знижуватися кількість ферм і рости ефективність існуючих господарств. Виставка EuroTier в цьому році була присвячена сучасним технологіям, які, перш за все, допомагають аграріям досягти максимальної ефективності виробництва при мінімальних втратах. За оцінками фахівців, надої на одну корову в господарствах продовжать рости приблизно на 1,6% на рік за рахунок ефективних систем годівлі, доїння та утримання тварин. Якщо в 2017 році одна корова в середньому по світу давала 2,2 тонни на рік, то до 2030 року цей показник виросте до 2,7.

10. На ринок буде чинити тиск сектор виробництва рослинних напоїв і біомолока

Учасники конференції підтвердили, що сегмент виробництва рослинних аналогів молока, а також так званого молока без участі корови або біомолока буде рости і чинити тиск на сектор. Вплив цього тренда вже помітний в розвинених країнах, наприклад в США, зокрема в Каліфорнії, де багато молоді відмовилися від класичних молочних продуктів. Виробникам і переробникам доведеться більше працювати над споживчими перевагами і розробляти актуальні продукти, вважають експерти. Зокрема мова йде про продукти з додатковою користю організму, збагачених вітамінами і мікроелементами.

milkua.info

Відбулося засідання круглого столу «Епізоотичне благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення» за участю представників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, народних депутатів України - членів Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експертів міжнародних організацій та науковців. Від Держпродспоживслужби на заході працювали: Голова Володимир Лапа, Перший заступник Андрій Жук, начальники ряду головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та представники профільного департаменту.

Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час виступу зазначив, що з листопада 2016 року в Україні було зареєстровано 9 випадків грипу птиці: 5 випадків серед домашньої птиці, 3 - серед дикої та один у зоопарку. Зараз карантин з грипу птиці знято у 8 із 9 пунктах. При цьому в країнах ЄС лише в поточному році таких випадків зафіксовано понад 150.

Гірше ситуація складається із захворюванням на африканську чуму свиней (АЧС): з початку 2017 року зареєстровано 64 випадки АЧС, торік – 91 випадок. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 212 випадків захворювання на АЧС у 23 областях України.

«Як бачимо – динаміка загрозлива. Інструментів, які доступні Службі, достатньо лише для ефективної локалізації та ліквідації спалахів, а ситуація щодо профілактичних заходів є досить невтішною», - зазначив Голова Держпродспоживслужби та додав, що питання комплексне і потребує системного підходу, в першу чергу на законодавчому рівні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС спеціалісти Держпродспоживслужби напрацювали пакет проектів нормативно-правових актів, які в дозволять вирішити основні ці проблеми і ефективніше контролювати ситуацію.

Він нагадав, що йдеться про зміни до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, прийняття Інструкції з утримання свиней, урядової постанови про посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Також розроблено проект законодавчих змін, який передбачає підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, планується прийняття порядків використання коштів на протиепізоотичні заходи, фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією побічних продуктів тваринного походження тощо. Ці всі документи зараз перебувають на стадії погодження та затвердження.

Ще один факт – якщо в європейських країнах захворювання зустрічаються найчастіше у дикій природі, то в Україні навпаки – в домогосподарствах і фермах. «У даному контексті, крім підвищення посилення рівня біобезпеки на виробництві, ми проводимо широку роз’яснювальну роботу серед населення та товарних ферм», - зазначив Володимир Лапа.

«Під час спілкування наші міжнародні партнери зазначають, що у країнах, де фіксується АЧС, йдеться про необхідність прийняття непопулярних рішень. Але чи готова зараз Україна до таких революційних підходів? Сподіваюся, що нам вдасться переламати динаміку еволюційним шляхом», - додав Голова Держпродспоживслужби.  

У свою чергу начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук зазначив, що ефективність роботи територіальних органів залежить від управлінських та організаторських здібностей керівника, професіоналізму спеціалістів, а також від належного рівня фінансування.

Володимир Лапа додав, що цього року на протиепізоотичні заходи Держпродспоживслужбі збільшили фінансування вдвічі - з 56 до 113 мільйонів гривень. За розрахунками фахівців, на ці заходи потрібно 360 млн. грн. для повноцінного фінансування, або хоча б  190 млн. грн. для вирішення критичних потреб: «Для прикладу. У нас недавно була зустрічі з представником компетентного органу Румунії, який повідомив, що у них протиепізоотичні заходи фінансуються на рівні 200 млн. євро».

Загалом під час круглого столу відбулася доволі гостра, але фахова дискусія. За результатами засідання напрацьовані рішення, які будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, присвячених африканській чумі свиней уже 18 квітня поточного року. 

Прес-служба Держпродспоживслужби