Топ-20 промислових свиногосподарств України у 2022

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики

Цьогоріч непроста ситуація на внутрішньому ринку свинини змусила багатьох виробників усе пильніше спостерігати за експортними здобутками та імпортною активністю інших країн світу. Ізольованість України від них через статус АЧСпозитивної країни не дозволяє повноцінно долучитися до гри глобального ринку свинини. Водночас навіть у цих умовах зовнішні поставки не тільки не зупинилися, а й протягом 2021-го демонструють позитивну динаміку. Які перспективи нарощення експорту свинини з України – ділилися експерти.

Так, за словами Олександри Бондарської, керівника аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України», незважаючи на обмеженість вибору напрямків збуту для вітчизняних експортерів свинини, цьогоріч відзначаємо підвищення активності зовнішніх поставок, які за 9 місяців перевищили минулорічний доробок на 12% та у понад 1,5 рази результати трьох кварталів 2020-го. Найзатребуванішими експортними позиціями у січні-вересні стали морожена свиняча грудинка (41,3%), морожені свинячі лопатки та їх відруби (19%), а також інша необвалена морожена свинина (18,9%).

«Перспективним для вітчизняних експортерів свинини буде не тільки розвиток торгівлі з лояльними та дефіцитними ринками Азії та Океанії, а й відновлення торгівлі з країнами-сусідами та налагодження поставок до країн Африки», зауважила Олександра Бондарська.

Водночас, Костянтин Паскевич, директор Департаменту міжнародних комунікацій внутрішніх та зовнішніх зв'язків, зауважив, що ініціатива відкриття того чи іншого ринку має надходити безпосередньо від бізнесу:

«Спершу виробники звертаються до Держпродспоживслужби з листом-запитом щодо відкриття доступу до конкретного ринку для певного продукту. При цьому бажано, щоб відповідний намір був не від одного-двох підприємств, які бажають зробити разові поставки. В ідеалі, запит має надходити від галузевого об’єднання після дослідження ринку, коли є розуміння перспектив, які він відкриває. Адже на відкриття ринків витрачається не тільки час, а й державні кошти».

pigua.info

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 та з метою забезпечення проведення комплексу польових робіт у 2022 році період ситуації, що склалась внаслідок запровадження воєнного стану, Міністр аграрної політики Роман Лещенко видав відповідний наказ.

«Суб'єктам господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, (самохідними і сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами (далі - машини) вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, та власникам машин, що придбані у зазначених суб'єктів, на період введення воєнного стану в Україні або в окремих Її місцевостях, дозволити їх експлуатацію без реєстрації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року Х» 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних і машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів,» — йдеться у наказі.

minagro.gov.ua

Мінагрополітики завершує роботу над формуванням реєстру отримувачів часткової компенсації за придбану техніку та обладнання українського виробництва у травні 2018 року. За попередньою інформацією державних банків у цей період аграріями придбано 663 од. техніки й обладнання та подано 456 заявок на отримання часткової компенсації на суму близько 43 млн гривень.

Загалом, у період грудень 2017 року та січень-квітень 2018 року за програмою часткової компенсації за придбану техніку аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання (в тому числі 39 тракторів, 914 грунтообробної та посівної техніки та обладнання) на загальну вартість 354,6 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 674 сільгосптоваровиробники (в т.ч. 554 фермерських господарства) на суму 70,7 млн гривень.

Загальна сума компенсації за бюджетний період 2018 року (станом на червень) становить 113,7 млн гривень, придбано 1617 од. техніки та обладнання, скористались програмою 1130 сільгосптоваровиробників, з них 795 фермерських господарств.

Довідково:

Держбюджетом на 2017 рік було передбачено 550 млн гривень на «Часткову компенсацію вартості с.г. техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

За період липень-листопад 2017 року за програмою аграрії в цілому по Україні придбали 2906 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 489,1 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 1220 сільгосптоваровиробників на суму 134,05 млн гривень, з них:

58,82 млн грн за придбання 1946 одиниць обладнань для АПК;

50,86 млн грн за придбання 870 од. ґрунтообробної та посівної техніки;

23,22 млн грн за придбання 88 тракторів;

0,70 млн грн за придбаний 1 комбайн;

0,450 млн грн за придбаний 1 автопоїзд (зерновоз).

На сьогодні до Переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок державного бюджету включено 97 українських заводів-виробників та понад 5,5 тисяч одиниць техніки та обладнання.

milkua.info