Тонкощі відлучення

На підтримку аграрного сектору в Держбюджеті на 2020 рік закладено 4 млрд грн. Ще 240 млн передбачено на функціонування Фонду часткового гарантування кредитів.

Про це повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов під час Земельного форуму в Житомирі.

За його словами, у Держбюджеті-2020 немає чіткого розподілу, на що підуть 4 млрд грн. Передбачається, що першочергово ці кошти буде використано на компенсацію відсоткової ставки за купівлю землі, проте залишок (якщо такий буде), може бути спрямований на інші програми підтримки.

«Отримати кредит на купівлю землі можна у будь-якому ліцензованому банку. На сьогодні облікова ставка НБУ — 16,5%. На ринку це може бути 20−25%. Якщо банк дає вам кредит умовно під 20% річних, то 15−16% із них платитиме держава із передбачених 4 млрд грн, а ви — лише 4−5%», — зазначив Тимофій Милованов.

А Фонд часткового гарантування кредитів створено для того, щоб землю могли придбати люди, які працюють із готівкою і не мають необхідних паперів для оформлення кредиту. Таким чином, Фонд покриватиме ризики, що їх візьме на себе банк, фінансуючи осіб без повного пакета документів, пояснив міністр.

Він також повідомив, що, за очікуваннями, виділених у Держбюджеті коштів вистачить на перші три місяці запуску ринку землі, тобто до 2021 року.

«За нашими оцінками, цих коштів буде достатньо на купівлю 1 млн га. Ми не очікуємо, що куплять більше. Ми не можемо наразі виділити 10 млрд грн на ці потреби, адже бюджет не дозволяє, але маємо інші механізми. Розраховуємо, що вже у 2021 році сума підтримки буде більшою, зокрема, за рахунок того, що певна кількість державних земель перейде в громади, і ми отримаємо від цього дохід, який докладемо до тих 4 млрд грн», — зауважив очільник відомства.

agropolit.com

Згідно останнім даним лідером із експорту сухого молока та масла у листопаді 2017 року став «Вінницький молочний завод „Рошен“».

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод „Рошен“» (725 тонн), ПП «Білоцерківська агропромислова група» (244 тонн) та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“» та по 42 тонни — ПрАТ «Куп'янський МКК» і ТОВ «Мілкіленд».

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“», 310 тонн ТДВ «Рожищенський сирзавод» та 222 тонн ПАТ «Яготинський маслозавод».

Прес-служба АВМ

Раніше величезні дотації отримували саме агрохолдинги. Сьогодні 4,5 млрд грн ми вкладаємо в підтримку малих і середніх агровиробників. Про зміну підходів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів в інтерв'ю виданню «Гордон».

Про це йдеться на сайті Мінагро.

«Раніше величезні дотації отримували саме агрохолдинги. Тепер ми поставили обмеження — до 60 млн грн в одні руки, в тому числі з огляду на пов'язаних осіб. Річ у тім, що в холдинги зібрані сотні юридичних осіб, кумулятивно вони отримували від держави мільярди гривень підтримки. Ми це змінили і зробили так, щоб малі та середні виробники не мали прямого контакту з чиновниками. Подав документи — отримав компенсацію кредитної ставки, купив вітчизняного виробництва техніку — отримав компенсацію. Тобто не потрібно стояти в чергах. Паралельно ми запускаємо IT-рішення — ДАР. І ми 4,5 млрд грн вкладаємо в підтримку саме малих і середніх агровиробників», — розповів Роман Лещенко.

«Друге — ми відрізали доступ агрохолдингам до масової скупки землі, коли зафіксували, що іноземці зможуть купувати землю лише в разі, якщо на всеукраїнському референдумі за це проголосує народ. Агрохолдинги в основній масі своїй працюють через іноземні компанії і кінцевими бенефіціарами є нерезиденти України», — додав Міністр.

По-третє, як підкреслив Міністр, держава надала фінансові інструменти для викупу землі малим і середнім виробникам.

«Фактично близько 0,5% ВВП країни йде на підтримку аграріїв, і наше завдання підтримувати саме тих товаровиробників, які працюють на землі», — резюмував Роман Лещенко.

Уряд схвалив законопроект про спрощення дозвільних процедур для набуття права на землю та для початку будівництва під час реалізації проектів, що спрямовані на відновлення економіки.

Під час дії воєнного стану та у відбудовний період підприємці, які реалізують проекти, що входять до Переліку проектів відновлення економіки, отримують максимально сприятливі умови для інвестування.

Це, зокрема:

• скорочення строків набуття прав на земельну ділянку — з 18 до 3 місяців,
• право на земельну ділянку набуватиметься без аукціону, без документації з землеустрою, з гарантіями невідчуження ділянки,
• встановлення та зміна цільового призначення землі зможе відбуватися без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення та видом функціонального призначення території,
• проектування об'єкта будівництва може відбуватися без дотримання містобудівних умов і обмежень за умови відповідності будівельним нормам.

Проектом відновлення буде вважатися проект, який:

• має вартість від 500 тисяч євро;
• спрямований на будь-яку сферу промисловості(за виключенням діяльності з поводження з відходами та будівництва житла).

Для його включення до Переліку проектів відновлення підприємцю слід подати заявку до Міністерства економіки.

Уряд схвалив законопроект, який незабаром буде зареєстрований у Парламенті.

«Пришвидшуємо відбудову України шляхом залучення приватних інвестицій. Створюємо інвесторам максимально комфортні процедурні умови для реалізації інвестиційних проектів, — прокоментувала рішення Уряду Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко. — Наша мета після завершення бойових дій максимально швидко повернутися до довоєнного стану економіки. Таким чином будемо мати вихідну точку для подальшого зростання. Нам слід в найкоротші строки відбудувати інфраструктуру, відновити втрачені та створити нові виробництва. Закон про швидкі інвестиції передбачає такі змін в законодавстві, щоб в Україні можна було максимально швидко і без зайвої бюрократії будувати промислові підприємства з нуля. Таким чином ми плануємо якнайсильніше розвинути переробну промисловість».

agravery.com