Свинарство за 7 років втратило від АЧС понад 150 млн грн

14-бер-2019

За остання 7 років втрати свинарства від АЧС в Україні склали понад 150 млн грн. Про це заявив  генеральний директор ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» Микола Бабенко, повідомляє mind.ua.

 «Сім років в Україні не знаходиться коштів у бюджеті для свинокомплексів – ані на компенсації втрат у випадку АЧС, ані на належну профілактику поширення вірусу. За цей час зареєстровані втрати свинокомплексів від знищених свиней становлять трохи більше як 150 млн грн. Ще більших втрат завдає страх банкрутства, що у випадку АЧС в держави не знайдеться коштів на компенсацію за знищених свиней. Це спонукає свинарів приховувати випадки захворювань і призводить до утворення цілого ринку «другосортної» свинини, зараженої вірусом», – сказав він.

На думку експерта, такий перебіг подій дуже нагадує сценарій, поширений в африканських країнах, де щоразу, коли виявляється спалах АЧС, свинарі за відсутності політики компенсації за знищених свиней поспішно продають вмираючих тварин та тих, які контактували з ними, і їхнє м'ясо, щоб урятувати хоч якісь кошти.

agropolit

Більше новин
Українські виробники добрив розробили стратегію, як обігнати іноземних виробників на українському ринку
29-січ-2019

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.

Детальніше
ІМК запустила першу чергу молочнотоварної ферми на Чернігівщині
05-трав-2017

«Індустріальна молочна компанія» (ІМК) 3 травня 2017 року запустила в с. Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області першу чергу молочнотоварної ферми.

Зазначається, що в першу чергу було інвестовано близько 15 млн грн. Кошти пішли на реконструкцію старого молочнотоварного комплексу, на базі якого створено новий сучасний об'єкт. Він включає доїльно-молочний блок з усім обладнанням, а також два корівники, куди вже завезли 320 корів.

Крім того, до кінця 2017 року ІМК планує запустити другу чергу, яка буде включати пологове відділення, а також адмінприміщення.

За словами заступника директора з розвитку бізнесу Чернігівського кластера ІМК Андрія Брензовича, на території ферми буде розташований будинок тваринників.

«Там обладнаємо гуртожиток, кухню, їдальню, навчальний клас, офісні приміщення з метою того, щоб в майбутньому залучати на роботу і навчати молодих фахівців», ― пояснив він.

В цілому інвестиції в будівництво двох черг молочнотоварної ферми в компанії оцінюють в 35 млн грн.

«Із запуском комплексу ІМК переходить на систему замкнутого виробництва: в с. Великий Зліїв будуть виробляти молоко, а в с. Роїще (Чернігівський район) ― вирощувати ремонтний молодняк», ― розповів Брензович.

За його словами, зараз в с. Роїще знаходиться поголів'я, яке буде переміщено на молочнотоварну ферму при запуску другої черги.

Він також зазначив, що компанія взяла курс на голштинізацію.

«Використовуємо сперму американської генетики, почали використовувати сперму геномних биків для запліднення телиць. За рахунок високої генетики плануємо значно збільшити надої. Зараз отримуємо 6 тис. л на фуражну корову, але в стаді вже є тварини, які за один удій дають до 50 л. Тобто в цілому за лактацію вони зможуть дати 8-10 тис. л», ― розповів Андрій Брензович.

Крім того, завдяки установці сучасного доїльного обладнання, компанія планує виробляти на фермі молоко сорту екстра.

Джерело: Аgroportal.ua

Детальніше
Через високі ціни фермери не сформували достатній запас добрив на весняну посівну
28-груд-2022

Через невизначеність, нестачу обігових коштів та високі ціни на добрива, навесні-влітку фермери не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року. Про це розповів Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Kurkul.com.

«Наприкінці 2021 року та протягом 2022 року багато аграріїв відкладали купівлю азотних добрив. Раніше аграрії починали готуватись до весняної посівної наступного року ще влітку попереднього року. Цьому сприяли мінімальні ціни в низький сезон. Нині ситуація кардинально змінилась: через невизначеність, нестачу обігових коштів та через високі ціни на добрива, навесні-влітку наші аграрії не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року», — пояснив експерт.

За його словами, війна примушує сільгоспвиробників бути дуже обережними в закупівлях.

«Фактично осіння кампанія 2022 року пройшла на старих запасах, які залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — початку зими, ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року. Причина очевидна: після запуску зернової угоди в аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти», — додав Олег Арестархов.

Однак, більшість експертів упевнені, що до весняної посівної 2023 р. аграрії підготовлені все ще вкрай погано.

«Переконаний, що у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив. Ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. Його підігрів також той факт, що вітчизняні виробники наразі максимально опустили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження вартості — насамперед на два базових продукти — на аміачну селітру та КАС», — розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF.

За його словами, чи встигнуть заводи закрити зростаючий попит, а імпортери — завезти достатню кількість добрив для весняної посівної 2023 — це велике питання. У будь-якому разі багато аграріїв вже не хочуть ризикувати й почали досить агресивні закупівлі добрив на наступний рік. У них є й інша мотивація купувати азотні добрива сьогодні.

«Європейський ринок газу все ще залишається непрогнозованим, а великі гравці газового ринку прогнозують дефіцит газу на другу половину 2023 року. Фермери завчасно закуповують добрива в українських заводів, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. При чому ціну „журавля“ спрогнозувати не береться ніхто. Новий тренд завчасних закупівель добрив стає характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація зрозуміла: вони воліють у 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», — підсумував Олег Арестархов.

Детальніше
«Земельна реформа проводиться на засадах національного компромісу», — Роман Лещенко
21-трав-2021

Земельна реформа проводиться на засадах національного компромісу з урахуванням думки усіх суб'єктів. На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час круглого столу «Ринок землі: готовність держави та агросектору до повноцінного старту», організований ВАР за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО.

Про це повідомляє пресслужба ВАР.

«На сьогодні ми маємо необхідну підтримку всіх органів державної ради, маємо підтримку та розуміння ОТГ в частині, що стосується реалізації земельної реформи. Ми бачимо повну підтримку потужних профільних аграрних асоціацій, зокрема і ВАР. В такій спільній комунікації ми напрацьовуємо всю проблематику і вирішуємо це спільними зусиллями. Будь-які політичні маніпуляції з цього приводу — абсолютно беззмістовні», — сказав міністр.

За словами Романа Лещенка, земельна реформа — майже на фінішній прямій. Міністр прогнозує, що перші пів року функціонування ринку землі буде проходити в максимально спокійному сталому режимі.

«Ми не очікуємо ніякого ажіотажу. Оскільки за роки мораторію накопичилося дуже багато проблемних питань в частині різних правових титулів на землю, мова йде в першу чергу про набуття земель на праві амфітевзезу, міни, дарування, спадкування. Це ті проблемні питання, які потребуватимуть легалізації з точки зору права власності», — додав він.

Разом з тим Роман Лещенко висловив готовність державних інституцій до запуску ринку землі.

«Земельний моніторинг запрацює вчасно. Країна в режимі реального часу буде мати всю інформацію про права власності на земельні ділянки, вартість угод з купівлі землі, її оренди. Національний геопортал геопросторових даних вже працює в пілотному режимі», — сказав Роман Лещенко.

Також, за словами міністра, держава розширить програму «Доступні кредити 5−7-9%».

«Крім того, держава передбачила 1 млрд грн на компенсацію кредитної ставки. В рамках співпраці з Міністерством фінансів у нас є необхідні фонди коштів для забезпечення повноцінних фінансових інструментів в рамках обігу земель сільськогосподарського призначення», — сказав він.

Роман Лещенко запевнив, що будь-які проблемні питання, які виникатимуть в процесі землекористування, будуть вирішуватися шляхом прийняття відповідних підзаконних актів.

«Ми відкриті до діалогу, бо розуміємо цінність громадянського суспільства в цьому процесі. У нас основне завдання — щоб земельна реформа здійснювалася на засадах загального консенсусу», — підсумував міністр.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок