Свині можуть отримувати білок з конюшини

Завдяки відміні тарифів і квот на експорт продукції до країн Європейського Союзу виграють компанії, які продавали товари, що мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибирались у перші ж місяці.

«За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт йде у великих обсягах і після вичерпання квот. Йдеться про мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу та борошно, солод та пшеничну клейковину, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці», — зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова, пише Економічна правда.

Для найбільших українських експортерів повне відкриття ринку може мало що змінити. Через проблеми з логістикою, про які йшлося вище, наростити обсяги продажів до ЄС та сповна відчути переваги вільної торгівлі вони навряд чи зможуть.

Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу — чорні метали, залізні руди, зернові та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.

Переважна частина українського експорту до ЄС — сировинні товари. Натомість звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

«Сьогодні відбувається найважливіша трансформація нашого часу — діджиталізація. Це явище, яке покликане спростити наше життя, а ведення бізнесу зробити більш ефективним. В аграрному бізнесі виділено два напрямки в яких рухається діджиталізація», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Так, перший етап це оцифровка інформації, що поступово призводе до формування великого масиву даних, зокрема державного аграрного реєстру, геопросторових даних, насіннєвого реєстру, тощо. Другий етап передбачає повну цифрову трансформацію самих агровиробників.

«Ведення справ виключно в цифровому форматі, дозволить аграріям більше не залежати від друкованих способів зберігання інформації, вести всі ділові переговори в онлайн-режимі і виконувати будь-які завдання без прив’язки до офісу», — пояснив Дзьоба.

agravery.com

У січні-жовтні 2017 року сільськогосподарське виробництво в Україні знизилося на 2,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Виробництво продукції рослинництва скоротилася на 2,9%, а тваринництва — на 0,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

При цьому за звітний період в загальному сільськогосподарські підприємства знизили виробництво на 3,6%, скоротивши випуск продукції рослинництва на 4,7% і збільшивши випуск продукції тваринництва на 0,4%, в порівнянні з показниками минулого року. У свою чергу домогосподарства знизили виробництво на 0,7% (рослинництво — на 0,3%, тваринництво — на 1,5%). 

У жовтні сільгоспвиробництво знизилося на 9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Нагадаємо, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, рентабельність сільськогосподарського виробництва у 2016 році очікується на рівні 41,8%.

milkua.info за матеріалами ukrstat

У Верховній Раді України 28 жовтня зареєстрували законопроект №4277 «Про внесення змін до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні“ щодо цінового регулювання зернових ресурсів України».

Ініціаторами даного законопроекту стали народні депутати від фракції «Слуга народу» Андрій Богданець, Тетяна Грищенко, Олександр Горобець, Сергій Бунін та Маргарита Шол.

«Проектом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції», — йдеться у пояснювальній записці.

Таким чином, зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку, і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб'єктами зернового середовища.

«Рівень зазначених мінімальних цін може бути скоригований на базі проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна», — зауважують нардепи.

Водночас, проектом закону передбачається на постійній основі здійснювати державне спостереження у сфері ціноутворення на ринках кукурудзи, насіння соняшнику та сої, за результатами якого визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на відповідних товарних ринках. Зазначене допоможе вирівняти баланс ціноутворення на зерновому ринку та сформувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин.

agravery.com