Стан вітчизняного свинарства: підсумки 2022 — перспективи 2023

Свіжа капуста за місяць подорожчала більш, ніж наполовину. Ціна свинини збільшилася майже на 10%. І тільки яйця і курятина скинули в ціні пару відсотків.

Протягом останнього місяця в Україні спостерігалося зниження ціни на яйця, курятину і гречку. Разом з тим, деякі продукти, зокрема, овочі і свинина, значно подорожчали. Про це повідомляє УНН з посиланням на дані інфляційного барометра.

Відзначається, що яйця і курятина подешевшали на 2,3% і 1,8% відповідно.

У трійку рекордсменів за ціновим спаду також увійшла гречана крупа (-1,3%).

Однак деякі продукти харчування подорожчали, але не суттєво. Йдеться про картоплю і ковбасі - на 0,2% і 0,5% відповідно.

Інші соціальні продукти харчування значно подорожчали. Наприклад, капуста додала в ціні 50,3%, буряк - 49,3%, свинина - 9,6%, макарони - 7,7%.

Раніше в Антимонопольному комітеті заявляли, що на зростанні цін позначилося збільшення виробничих витрат. Зокрема, витрати на оплату праці, і стрімке відновлення споживчого попиту.

ptichki.net

Поки що поширення нового коронавіруса Covid-19 не привело до закриття жодного комбікормового заводу на території Європейського Союзу (ЄС), однак певні проблеми вже можуть бути на порозі через закриття кордонів, відзначається в заяві Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC).

На думку представників галузі, комбікорми слід включити в список так званих важливих товарів, поряд з продовольством. Згідно з останніми рекомендаціями Європейської Комісії товари, які визнані важливими, зможуть перетинати кордон країн ЄС навіть у разі введення строгих карантинних заходів.

Ситуація в даний час є критичною, тому що ланцюжки поставок порушені, і чим довше зберігаються обмеження, тим більша ймовірність, що дефіцит сировини може виникати у тих чи інших виробників, відзначають в FEFAC.

За матеріалами Feed Navigator

Держпродспоживслужба цілеспрямовано працює над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, її спрощенням та переводом у майбутньому в електронний формат. На цьому наголосив Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа 25 вересня під час круглого столу «Регулювання ринку молока», організатором якого виступив BRDO (Офіс ефективного регулювання) за підтримки EU4Business\FORBIZ.

Голова Держпродспоживслужби погодився з думкою присутніх щодо необхідності оптимізації існуючого порядку отримання паспорту ВРХ та тим, що деякі процедури потребують спрощення.

Людина не повинна багаторазово звертатися за отриманням необхідних дозвільних процедур, які можна і треба робити автоматично, і Агентство ідентифікації та реєстрації тварин зараз працює над впровадженням такого програмного забезпечення, — відзначив Володимир Лапа.

Під час заходу також було презентовано дослідження молочної галузі України — Зелена книга «Регулювання ринку молока», — яке здійснили фахівці BRDO. Вони провели системний аналіз нормативно-правового поля, який виявив, що з 57 регуляторних актів на ринку виробництва молока 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.

Також Володимир Лапа відзначив, що у 2018 році Держпродспоживслужба провела 10 тис. перевірок у галузі безпечності харчових продуктів, в тому числі молокопродуктів. У 5,8 тис. випадків були встановлені порушення та надані приписи: тобто 58% операторів ринку, які працюють в галузі виробництва та збуту продуктів харчування, порушують норми вітчизняного законодавства про безпечність харчових продуктів.

Повідомляється, зщо Україна займає 9 місце в світі за обсягом виробництва молока, що складає більше третини у структурі валової продукції тваринництва. В 2017 р. в Україні було вироблено 10,3 млн тонн молока, що в 2,5 рази менше об'ємів виробництва у Франції (24,6 млн т) та в 3 рази — у Німеччині (32 млн т). Ємність ринку сирого молока, яке надходить на українські переробні підприємства, сьогодні досягає 26 млрд грн.

Кількість молочного поголів'я в Україні за останні 5 років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2−3% виробництва. 73% від загального обсягу виробництва складають господарства населення і лише 27% — с/г підприємства.

Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:

договір/письмова оферта передує поставці продукції;

фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;

строк та умови здійснення оплати;

спосіб доставки/збору молока.

За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».

consumer

З 1 липня 2018 року Україна має відмовитися від закупівлі молочної сировини ІІ сорту, якою здебільшого є молоко від населення. Тим часом паралельно йдуть розмови і про те, що буде заборонено продавати не лише домашнє молоко, а й м’ясо.

Про це повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, передає strana.ua.

«Відмова від використання з 1 липня 2018 року в переробці молока другого сорту, яке надходить переважно від приватних домогосподарств, викликає побоювання, що введуть заборону і на домашнє м’ясо. Ця тема обговорюється вже кілька років, але її постійно переносять як соціально гостру. Втім, цей момент все одно настане», — зазначив Денис Марчук.

Читайте також: Мінус 0,5 млн голів: в Україні поменшало свиней

Водночас він прогнозує, що заблокувати величезний ринок в один момент навряд чи можливо.

Адже люди не збираються відмовлятися від свого чи не єдиного заробітку і все ж будуть забивати худобу в домашніх умовах. Станом на 1 грудня 2017 року із 3,9 млн голів великої рогатої худоби 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах, а з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн, з 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн домашні«, — зазначає Денис Марчук.

Він також наголошує, що заборона продажу м’яса худоби подвірного забою — це не пряма вимога Європи в рамках асоціації з ЄС, як прийнято вважати. Насправді в самому тексті угоди ні обмежень для домашнього м’яса, ні конкретних термінів, в які повинна укластися наша країна, позбавляючись від «сумнівного» продукту, немає.

Заборонено інше — прийом худоби подвірного забою на промислову переробку. Це вже була вимога СОТ і вона запроваджена з 2010 року. Що ж до продажу такого м’яса на ринках, то вона мала набрати чинності у 2014 році, але була відкладена.

В законі «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (був прийнятий ще в 1997 році, але в нього постійно вносилися правки), зазначено, що «з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, можуть використовуватися виключно для особистого споживання або реалізації на агропромисловому ринку в межах 50 км від місця забою». Причому це дозволяється лише за умови, що перед забоєм худоба підлягає обов’язковому державному контролю, як і саме м’ясо, призначене для продажу.

Однак у травні 2017 року народні депутати прийняли чергові правки до закону.

У статті 32, зокрема, сказано, що забороняється обіг м’яса без нанесених на частини туш знаків придатності. А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні і тільки якщо в результаті предзабійного і післязабійного огляду не виявилися причини, за якими м’ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною.

Ця норма буде введена не відразу: в перехідних положеннях до закону вказано, що вона вступить в силу через два роки з моменту опублікування — тобто з 2019 року.

pigua.info