США закривають кордони для польської свинини

Новий вид ультрарафінованої пальмової макухи, ймовірно, дозволить кормовій індустрії Малайзії в найближчі роки знизити залежність від імпортних компонентів, відзначають представники виробника інноваційного продукту.

Основним компонентом комбікормів для тварин в Малайзії є кукурудза, причому вона переважно імпортується з-за кордону. Так, в 2015 році Малайзія імпортувала її з Аргентини і Бразилії на 415 млн доларів і 321 млн доларів відповідно.

На думку учасників ринку, обсяг імпорту продовжить рости при відсутності альтернативи для використання в комбікормах. Разом з тим ультрарафінована макуха, яка недавно була представлена ринку, може здійснити справжню революцію, оскільки вона в три рази дешевше соєвого борошна, при цьому пропонує високий рівень поживної цінності.

Feed Navigator

ПРООН та Міністерство аграрної політики та продовольства України співпрацюватимуть над зміцненням низьковуглецевого сільського господарства, розширенню доступу до зеленого фінансування, цифровізації та розвитку експортного потенціалу.

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні сьогодні підписала меморандум про взаєморозуміння з Міністерством аграрної політики та продовольства України, щоб підтримати відновлення аграрного сектору від наслідків війни.

Співпраця передбачає розвиток та поширення цифрових інструментів, покращення доступу до зеленого фінансування для агровиробників України, і впровадження екологічних, соціальних і управлінських принципів (ESG).

Виконувачка обов'язків Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані підкреслила, що ця стратегічна співпраця з Мінагрополітики є тільки одним з прикладів зусиль ПРООН щодо посилення інклюзивного, рівноправного та розумного відновлення сільського господарства України.

«Вражає те, що навіть під час війни Міністерство прагне до постійного розвитку аграрного сектору завдяки співпраці з ПРООН, — сказала Фоуані.

«Наше партнерство зробить можливим кращий доступ до зеленого фінансування, цифрових інструментів, низьковуглецевих технологій і вуглецевих ринків. Наші спільні зусилля сприятимуть зеленому відновленню України, водночас забезпечуючи роль сільського господарства в національно визначеному внеску України до Паризької угоди. І найважливіше, наше партнерство, допоможе Україні зберегти позиції одного з ключових постачальників сільськогосподарської продукції в усьому світі».

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик зазначив, що розширене партнерство з ПРООН допоможе відновити агросектор України від наслідків війни.

«До війни ми були одними з найбільших експортерів пшениці, кукурудзи та олії», — підкреслив Денис Башлик та додав: «після того, як Росія розпочала повномасштабну війну світ зрозумів, що без України продовольча безпека порушена. Багато країн опинилися в важкому становищі: в деяких ми спостерігаємо високу інфляцію, та гірше, що мільйони людей опинилися на межі голоду, — наголосив він.

Заступник Міністра підкреслив, що сьогодні серед пріоритетних напрямів роботи Мінагрополітики є запровадження державних програм підтримки, застосування агровиробниками сучасних іригаційних систем, оперативне вирішення питань логістики у сільському господарстві.

Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, обидві сторони будуть шукати та впроваджувати кліматично розумні підходи, інструменти та технології для підтримки низьковуглецевих моделей розвитку сільського господарства. Співпраця буде спрямована на розробку та запровадження державних програм для пілотних проектів, які сприятимуть доступу до зеленого фінансування та підтримуватимуть інфраструктуру та логістику для збільшення експорту сільськогосподарської продукції. Крім того, в угоді зроблено акцент на розвитку органічного сільського господарства та прагненні відповідати критеріям сталості відповідно до вимог Директиви Європейського Союзу про відновлювані джерела енергії (ЄС) 2018/2001 та Плану дій щодо виконання Угоди про асоціацію.

Очікується, що результати співпраці прокладуть шлях до більш інклюзивних стратегій екологічного відновлення з інноваційними інструментами фінансування, які враховуватимуть розширення економічних можливостей для жінок.

minagro.gov.ua

Міністерство сільського господарства США (USDA) збільшило оцінку виробництва пшениці та кукурудзи в Україні у 2022/23 МР.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Згідно вересневого прогнозу USDA, в поточному сезоні показники України щодо виробництва пшениці збільшуються на 1 млн т — до 20,5 млн т, а експорт пшениці залишається без змін — 11 млн т. Щодо кукурудзи, то показники виробництва Україною збільшено на 1,5 млн т — до 31,5 млн т, а експорт — на 0,5 млн т, до 13,0 млн т.

Оновлений світовий прогноз пшениці на 2022/23 МР передбачає збільшення обсягів виробництва, зростання споживання, обсягів торгівлі та кінцевих запасів, додали в УКАБ.

Прогноз світового виробництва пшениці в 2022/23 МР збільшено на 4,3 млн т — до 783,9 млн т. Це відбулося переважно за рахунок зростання обсягів виробництва в росії (+3 млн т до 91 млн т) та Україні (+1 млн т до 20,5 млн т). Показники росії очікуються рекордними.

Збільшення обсягів пропозиції прогнозує збільшення світового споживання на 2,4 млн т — до 791,0 млн т. Майже повністю це зростання буде використано в якості кормів, оскільки ціна на пшеницю створює конкуренцію фуражному зерну.

Прогнозовані обсяги світової торгівлі майже не змінилися та зросли лише на 0,2 млн т — до 208,9 млн т. Водночас прогнозовані світові кінцеві запаси пшениці зросли на 1,2 млн т — до 268,6 млн т.
По світовому виробництву кукурудзи очікується скорочення на 7 млн т — до 1 172,6 млн т.

Передбачається, що скорочення виробництва кукурудзи відбудеться за рахунок США (-10,5 млн т до 354,2 млн т), країн ЄС (-1,2 млн т до 58,8 млн т). Частково таке падіння буде компенсуватися більшими обсягами виробництва Китаєм (+3 млн т до 274 млн т), Україною (+1,5 млн т до 31,5 млн т) та Канадою (+0,5 млн т до 14,5 млн т).

Основні зміни щодо оновленого прогнозу світового експорту кукурудзи передбачають скорочення відвантажень США (-2,5 млн т до 57,8 млн т) та зростанням експорту Україною (+0,5 млн т до 13,0 млн т). В сукупності це призведе до скорочення світового експорту на 2 млн т — до 183,6 млн т.

Сукупність цих факторів призвело до скорочення прогнозу світових кінцевих запасів кукурудзи в 2022/23 МР на 2,2 млн т — до 304,5 млн т, прогнозують експерти.

agroportal.ua

Станом на 18 листопада з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 19,1 млн т зернових культур, що на 3,1 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 11,3 млн т; ячменю — 3,6 млн т; жита — 1,7 млн тонн; кукурудзи — 3,8 млн тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 65,9 тис. т, що на 73,6 тис. т менше, ніж за відповідний період минулого МР.

agravery.com