Зниження цін на сире молоко в ЄС сповільнилося

Скорочення обсягів експорту зерна та відсутність місць для його зберігання, нестача кормів для тварин та зупинка роботи переробних підприємств — серед основних проблем вітчизняних аграріїв. Про такі виклики в умовах війни перед агросектором розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов виданню Comments.ua.

За його словами, аграрії сподівалися продати продукцію й отримати живі гроші для фінансування посівної. З іншого боку, зерно з минулорічного врожаю й цьогорічного треба буде десь зберігати, якщо робота портів до кінця року не буде розблокована. Якщо раніше Україна експортувала 4 млн тонн зерна на місяць, то зараз, за різними оцінками, коли налагодяться поставки, Україна зможе вивозити лише 600 тис. тонн в місяць, в кращому випадку 1 млн тонн, але тоді доведеться скоротити експорт іншої продукції, пояснює експерт.

«Відповідно, на початок осені без експорту, а лише з внутрішнім споживанням будемо мати запасу 30−32 млн тонн. Це забагато. Нам на рік потрібно лише 25 млн тонн. Ми сіємось і будемо сіятися. Навіть якщо врожай 2022 року буде становити 60 млн тонн, що означає дуже поганий врожай для країни, бо ми останні роки збирали 100 млн тонн, то все одно цього буде забагато. Ми стикнемося з тим, що немає де його зберігати. Тому зараз обсягів експорту в 600 тис. тонн й навіть 1 млн тонн на місяць недостатньо. А з рештою що робити? В цьому основна проблема, бо через обмеження експорту та блокування портів аграрії не мають коштів. Вони розраховували, що реалізують зерно й профінансують посівну. З прийняттям постанови уряду та збільшенням експорту, а ми над цим працюємо з Міністерством, та закупівлями в держрезерв ситуація покращиться, бо аграрії отримають живі кошти», — додає Михайло Соколов.

Для аграріїв всіх областей було дуже важливим звернення президента Зеленського, який сказав, що вони повинні сіятися також й на тимчасово окупованих територіях, наголошує експерт.

«Цей сигнал був дуже важливим і люди будуть робити свою справу. Я не розділяю думку, що все пропало й на окупованих територіях нічого не буде — буде й більш того, ми розраховуємо, що цей врожай будемо збирати вже ми, як це і повинно бути, і продавати на експорт теж будемо ми», — говорить заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

У фермерів, що займаються тваринництвом, наразі через бойові дії є проблеми з кормами та переробкою їх продукції. Прогнозувати втрати в цій галузі важко, однак багато фермерів намагаються зберегти поголів'я тварин. Деякі підприємства з переробки молока продовжують працювати та постачати свою продукцію до міст.

«Дійсно є проблеми. Через бойові дії припинили роботу багато переробних підприємств. Якщо ви виробляєте молоко, ви повинні його постачати постійно, ви не можете не доїти корів. Війна завдала важкого удару по тваринництву. В деяких фермах є проблема з кормами. Буде скорочення в цій галузі, але наскільки воно буде значним зараз сказати складно. Будемо відновлювати це після війни. Але загроза того, що тваринництво зазнає втрат дійсно є», — переконаний експерт.

uacouncil.org

Цього тижня в Європейському парламенті обговорювали слабкі місця в торговій угоді між Європейським Союзом та Україною. Депутати підтримали внесення змін до угоди. Тепер, після вичерпання квот на безмитне ввезення птиці до ЄС, українські виробники будуть експортувати м’ясо як на кістці, так і без за однаковими митними тарифами.

Відповідно до чинної угоди, імпорт птиці з кісткою з України не оподатковується, але це зміниться, коли переглянута угода отримає схвалення Ради Європи та після ратифікації цієї угоди.

У резолюції, яку підтримали 444 депутати Європарламенту, Україну закликають дотримуватися торговельної угоди про доброчесну співпрацю між ЄС та Україною. Європарламентарі додали, що стандарти безпеки харчових продуктів та здоров’я стосуються всіх продуктів, що імпортуються в ЄС.

Нові правила встановлюють єдиний тариф як на м’ясо без кісток, так і на кістці, і встановлюють нове обмеження на безмитний імпорт птиці з України. Після того, як безмитна квота вичерпана, українським експортерам доведеться сплачувати мито за додатковий експорт до ЄС.

Польські виробники птиці постійно підіймають проблему українського імпорту птиці, і називали умови безмитної торгівлі неконкурентними. За останні три роки імпорт птиці з кісткою (гомілки та інші частини, крім філе) з України збільшився майже в 15 разів.

Meat-Inform

Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з депутатською фракцією «Слуга Народу» узгодив підтримку законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення за умови відмови від продажу землі, що перебуває у державній власності, та зменшення концентрації для однієї особи, повідомляє прес-служба офісу президента.

Як розповів Глава держави під час спілкування з журналістами після засідання фракції, на першому етапі відкриття ринку землі законодавство передбачатиме можливість для фізичних осіб зосереджувати в одних руках не більше 100 га.

«Ми зменшили концентрацію для фізичних осіб до 100 гектарів. Для юридичних осіб — це другий етап, який буде запроваджено з 2024 року, — буде до 10 тисяч гектарів. Тобто перший етап — для фізичних осіб, для українців — 100 гектарів на людину», — сказав Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що ухвалення законів про ринок землі та про банки є необхідним для надання кредиту Міжнародним валютним фондом.

agronews.ua.

Представники мікро, малого та середнього підприємництва (ММСП) отримали нові можливості завдяки запровадженню державної програми фінансового лізингу у рамках програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«Уряд затвердив порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу. Порядок визначає механізм надання фінансової державної підтримки ММСП шляхом часткової компенсації фактичних витрат на сплату базової винагороди за договорами фінансового лізингу до рівня 5% або 7%, або 9% річних. Мінфін зацікавлений розвивати цей інструмент, який успішно використовується розвинутими економіками, і без якого важко уявити повноцінний розвиток малого бізнесу», — розповідає Юрій Драганчук, заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції, голова ради Фонду розвитку підприємництва.

За його словами, перевагою лізингової форми фінансування порівняно з класичним банківським кредитуванням є відсутність необхідності внесення застави, невеликий розмір власного внеску ММСП порівняно з банківським кредитуванням, оскільки власником предмету лізингу залишається лізингова компанія.

«З огляду на таку перевагу лізингу, зазначена форма фінансування також є найбільш популярною серед мікропідприємців, оскільки дозволяє швидко та без необхідності внесення забезпечення отримати предмет лізингу — транспортні засоби, с.-г. техніку, інше обладнання, яке так необхідне у господарській діяльності майже кожного підприємця», — наголошує Драганчук.

Додамо, що важливість включення лізингу до програми «Доступні кредити 5−7-9%» також зумовлена тим, що мало місце певне викривлення конкурентної боротьби за клієнтів між лізинговими фінансовими компаніями та банками, які завдяки участі у цій програмі можуть запропонувати набагато вигідніші умови фінансування інвестиційних проектів.

«Включення лізингу до програми „Доступні кредити 5−7-9%“ не призведе до суттєвих, додаткових витрат бюджету, оскільки буде відбуватись фактичне заміщення банківських кредитів на фінансовий лізинг. Але завдяки цьому, держава створить рівні умови участі у своїй програмі для всіх основних гравців фінансового та банківського ринків», — зауважує заступник міністра.

Разом з тим, включення лізингу до державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» дозволить суттєво збільшити питому вагу інвестиційного компонента цієї програми, сприяючи зростанню капітальних інвестицій в економіку України.