Систему НАССР впровадили понад 400 українських підприємств

14-вер-2018

20 вересня 2018 року набуде чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який завершить другий етап переходу підприємствна нову систему контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Трофімцева повідомила, що система НАССР поступово, але впроваджується на наших виробничих потужностях.

«Ми бачимо непоганий прогрес на підприємствах: на сьогоднішній день 426 підприємства вже впровадили систему НАССР. Ще 143 підприємства знаходяться якраз в процесі розробки або її впровадження», — зазначила Трофімцева.

За її словами, держава в цій сфері здійснює моніторинг, аудит та контроль процесів на виробництві. Контроль за впровадженням системи НАССР покладено на Держспоживслужбу.

Покарання для злісних порушників передбачено доволі високе — штраф у 30 мінімальних зарплат для юридичних осіб, та 15 мінімальних зарплат для фізичних осіб, аж до закриття підприємства. При цьому заступник міністра запевнила, що сертифікація НАССР, яку сьогодні активно пропонують як послугу в інтернеті зовсім не обов’язкова, головне дотримуватися гігієнічних вимог системи НАССР на всіх етапах виробництва, які виробники цілком успішно можуть впровадити самі.

Цей закон було прийнято для гармонізації законодавств України та Євросоюзу у сфері безпечності харчового виробництва. Відповідно до цього закону всі виробники харчових продуктів мають 3 роки, щоб впровадити систему керування безпекою НАССР (аналіз ризиків і контролю критичних точок, яка діє у Європі). Ця робота передбачає кілька етапів, залежно від виду діяльності та розміру підприємства.

Вона додала, що лідерами за кількістю підприємств, які впровадили або розпочали роботу з розробки системи НАССР є Дніпропетровська, Волинська, Вінницька та Харківська області, де нараховується відповідно 60, 49, 48 і 45 таких підприємств. А в розрізі галузей найкращі показники у м’ясопереробній та молокопереробній.

«Малі потужності, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію і мають персоналу до 5 осіб, мають терміни для розробки та впровадження системи НАССР ще рік — до 20 вересня 2019 року», — відмітила Ольга Трофімцева.

Також в Мінагрополітики повідомили, що Міжнародна системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — це система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

minagro

Більше новин
Європа б'є рекорди з виробництва курятини
26-бер-2019

Минулого року птахівники ЄС виробили рекордну кількість м'яса птиці, передає УНН із посиланням на звітність Європейської комісії.

"У 2018 році обсяг виробництва птиці у Європейському Союзі досягнув рекордної позначки - 15,2 млн тонн, що на чверть або на 3,2 млн тонн більше, ніж у 2010 році", - йдеться у повідомленні.

Близько 70% продукції птахівництва припадає на 6 європейських країн. Найбільшим виробником курятини на теренах ЄС є Польща - 16,8% від загального обсягу. Далі йде Великобританія (12,9%), Франція (11,4%), Іспанія (10,7%), Німеччина (10,4%) та Італія (8,5%).

Нагадаємо, одним із головних постачальників курятини у ЄС є Україна. Зокрема у січні цього року Україна поставила 8 тис. 169 тонн м'яса птиці до ЄС і посіла третє місце у рейтингу найбільших експортерів.

Більше того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці у Європу.

Джерело: УНН

Детальніше
Держпродспоживслужба у 2019 році здійснюватиме перевірки операторів ринку без попередження
30-лист-2018

Державний контроль операторів ринку харчової продукції у 2019 році буде ризик-орієнтованим і здійснюватиметься без попереднього попередження суб'єктів перевірки.

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

«Заходи державного контролю у 2019 році здійснюватимуться без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю», — наголошується в повідомленні Держпродспоживслужби.

За даними відомства, у випадках, які становлять виняток, відомство повідомлятиме операторів за три робочих дні до перевірки.

Крім того, Держпродспоживслужба оприлюднила план перевірок на 2019 рік. Ознайомитися з документом можна на сайті відомства.

Детальніше
Рік роботи парламенту: успіхи й провали в підтримці економіки
23-жовт-2020

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

Детальніше
30 травня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №5 (81), травень 2017
31-трав-2017



Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Впевненість - це те, що необхідно всім нам зараз, впевненість в тому, що вкладення в агровиробництво дадуть прибутку, що придбані товари ветеринарного або технологічного призначення послужать на благо підприємства, посприяють здоров'ю поголів'я, що завтра буде новий успішний день.

Чому страхування в період нестабільності та економічної кризи для агровиробників є чи не єдиною можливістю уникнути банкрутства під час стихійних лих або епізоотії, що заважає розвиватися ринку агрострахування, розповів Сергій Кривошеєв, начальник департаменту корпоративного страхування Акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна» в інтерв'ю нашому виданню на стор. 6-7. Застрахуйте ваші активи і будьте впевнені, що «в разі чого» вам забезпечена компенсація та підтримка професіоналів.

Тваринники і птахівники знаходяться в постійному пошуку надійних постачальників хороших кормів для свого поголів'я, щоб бути впевненими в якості і отримувати гідні показники свого господарства. А ми в кожному номері нашого журналу розповідаємо саме про таких виробників комбікормів та кормових добавок. Дуже приємно зауважити, що до нас постійно приєднуються нові партнери. Сьогодні у нас в гостях керівник заводу з виробництва преміксів і БМВД «Агролайф корми» (TM KORMIL) Ігор Романович Пацула. Інтерв'ю з фахівцем читайте на стор. 10-12. Він розповідає про секрети успіху свого підприємства і про нові продукти, актуальні для кормовиків.

Ми завжди впевнені в користі статей наших добрих друзів і партнерів - ТОВ «Константа-Комбікорм». Майже в кожному номері висококласні фахівці розповідають нашим читачам про професійні програми годівлі різних сільськогосподарських тварин і птиці унікальними комбікормами найвищої якості. У цьому випуску на стор. 32-33 мова йде про зміст і відгодівлі перепілок, смак і дієтичні властивості м'яса і яєць яких важко переоцінити.

Читайте цей дуже цікавий випуск і будьте впевнені, що ми завжди подбаємо про те, щоб наші матеріали були цікаві і корисні вам!

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок