Щодо динаміки економічної активності в деяких сферах

01-лист-2022

В жовтні довоєнний рівень перевищила тільки онлайн замовлення товарів (+24%). 

У всіх інших проаналізованих сферах хоч і спостерігался тренд на відновлення з початку повномасштабної війни, але обсяги лишаються меншими, а також є уповільнення у жовтні. 

Так, найгірше відновлюється показник реєстрації нових компаній – 41% довоєнного рівня. А кКількість працюючих закладів харчування – 72% довоєнного рівня, їх оборот – на рівні майже 80%.

PigUA.info за матеріалами t.me/yzheleznyak

Більше новин
ТОП-3 експортери українських овець і кіз
11-жовт-2017

У січні-вересні 2017 року Україна експортувала 849 тонн живих овець та кіз на суму $1,11 млн. 

Наразі такий обсяг вчетверо перевищив увесь експорт овець і кіз за 2016 рік, коли за кордон було відправлено 211 тонн живих тварин на суму $271 тис.

Водночас Україна за січень-вересень цього року імпортувала 89 тонн живих овець і кіз на $708 тис. Тоді як протягом 2016 року було ввезено у 5,5 разів менше овець і кіз (16 тонн). У вартісному вираженні - $121 тис., що майже вшестеро менше від показника за дев’ять місяців поточного року.

Найбільше українських овець і кіз протягом дев’яти місяців цього року продали в Туреччину (74% від усього обсягу), Ліван (20,3%) та Грузію (2,5%).

Основні країни, в яких Україна купувала живих овець і кіз цього року, — це Німеччина (62% від усього обсягу), Австрія (31%) та Франція (5,4%).

Прес-служба Державної фіскальної служби.

Детальніше
Ринок Угорщини – перспектива для українського експортера, - Ольга Трофімцева
20-черв-2017

Угорський ринок є надзвичайно перспективним для українських аграріїв завдяки географічній близькості та великому інтересу споживачів до української продукції. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час інтерв’ю для угорського провідного економічного видання.

«Експорт української продукції до ринку Угорщини збільшився на 88% за три місяці 2017 року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та становив 15 млн дол. США. Товарообіг за цей період також має чуттєве збільшення та складає 49,2 млн дол. США. Найбільшим попитом серед угорських споживачів користувались такі українські товари, як макуха, соєві боби, насіння та плоди для посівів, мед, соняшникова олія, горіхи, шоколад та інші», - зауважила Ольга Трофімцева та додала, що головними аграрними товарами, які імпортувала Україна з Угорщини були кукурудза, корми для тварин, жива свійська птиця, овочі, насіння соняшнику та інші.

«Ці показники є значними, але маємо ще великий торгово-економічний потенціал між нашими країнами, які необхідно реалізовувати. Йдеться не тільки про збільшення аграрної торгівлі, а також про створення спільних цікавих проектів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, з кінця 2016 року представники урядів обох країн активізували свій діалог, щодо спільного розвитку галузі.

«Під час нашої останньої зустрічі з Міністром землеробства Угорщини Шандором Фазекашем, а також офіційного візиту української делегації до Угорщини під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, були визначені головні напрями для активізації двосторонньої співпраці в галузі між країнами, а саме: ветеринарія, сфера карантину та захисту рослин, селекція та насінництво», - зазначила Ольга Трофімцева та додала, що також пріоритетними є розвиток рибного господарства, виноробства та створення спільних проектів у сфері харчової промисловості.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Бізнес має говорити не лише про компенсацію завданих агресором збитків, а й про компенсацію заподіяної шкоди — юрист
20-черв-2022

Бізнес має говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, а й про компенсацію всієї завданої шкоди, вважає засновник юридичної фірми «Конкор» Геннадій Борисичев, пише Інтерфакс.

«Звертаємо увагу, що збитки є лише частиною такого поняття як шкода, зокрема, шкода, заподіяна російською агресією. Шкода включає не лише прямі збитки, а й додаткові витрати, недоотриманий прибуток, також є і моральна шкода. Наприклад, для юридичної особи реально довести наявність завданої моральної шкоди, зокрема, внаслідок втрати немайнових активів, гудвілу та інших», — сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Юрист зазначив, що для кожного з цих видів збитків є свої особливості фіксації — збору доказів про наявність факту збитку та його розміру. При цьому важливо чітко встановити всі види завданих збитків та довести і сам факт наявності збитків, і їх розмір.

«Важливо розглядати та доводити всі компоненти завданих збитків комплексно, тобто у взаємозв'язку. Помилкою є розбивати фіксацію та оцінку розмірів збитків за окремими об'єктами одного бізнесу, яким завдано збитків, оскільки бізнес (підприємство) є майновим комплексом, і включає в себе і майнові, і немайнові активи», — сказав він.

Борисичев звернув увагу, що під час оцінки збитків необхідно дотримуватися закріпленої постанови уряду № 326 від 20 березня, якою встановлено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.

Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації.

Крім того, Борисичев зазначив, що необхідність вірної правової кваліфікації дій, унаслідок яких було завдано збитків, вплине на перспективи відшкодування.

«Війна — це не „подія“, як стихійне лихо або аварія, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, завдана бізнесу, якраз належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на здобуття статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків. Такий спосіб фіксації збитків під час оцінки доказів і в Україні, і в іноземних юрисдикціях матиме певні переваги і дає змогу залучити державу на бік потерпілого», — пояснив юрист.

Борисичев звернув увагу, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній. При цьому важливим моментом є відсутність механізму виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ.

«Ця проблема є ектраординарною і ще ніде у світі не вирішена, вона потребує напрацювання практики правозастосування. В українських судах є позитивний досвід за позовами проти РФ, є позитивний досвід в арбітражах, але досі не було враховано важливий нюанс — механізм виконання таких рішень», — сказав він.

Борисичев уточнив, що раніше юрфірма «Конкор» виборола право на статус потерпілого внаслідок російської агресії ще за декілька років до початку другого гарячого етапу війни з 24 лютого.

«Наразі наші розробки та досвід у цій сфері стали актуальними та безпрецедентними», — сказав він.

Юрист зазначив, що серед іноземних юрисдикцій найперспективнішими для відновлення порушених прав потерпілих від війни є юрисдикції Великої Британії, США та Канади.

Він повідомив, що юрфірма спрямує зусилля на розробку та впровадження правового механізму в українських судах.

Борисичев зазначив, що наразі актуальними питаннями є ухвалення в Україні закону про відшкодування збитків потерпілим внаслідок російської агресії та створення загального доступного механізму для всіх категорій потерпілих в Україні для набуття статусу потерпілих та відшкодування збитків.

agravery.com

Детальніше
У Раді підтримали законопроєкт, який захистить сімейні фермерські господарства щодо держпідтримки по компенсації ЄСВ
15-лип-2020

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №3486 про внесення змін до законодавства щодо соцзахисту населення в період карантину, пов’язаного з COVID-19.

Про це повідомляється на офіційному сайті ВРУ.

Зазначається, що законопроєкт розроблено з метою забезпечення соціального захисту безробітних осіб, працівників та роботодавців, які можуть стикнутися з негативними соціально-економічними наслідками в період карантину, а також стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств.

Законопроєктом пропонується дозволити головам сімейних фермерських господарств сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та за членів сімейного фермерського господарства. 

agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок